19 жовтня 2018 р. Справа № 1840/3284/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1І.) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області) про:
1) визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Сумській області щодо обчислення та виплати пенсії ОСОБА_1 з грошового забезпечення без урахування матеріальної допомоги та допомоги при звільнені;
2) зобов'язання ГУ ПФУ в Сумській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 08.06.2010 з урахуванням матеріальної допомоги в сумі 4374,00грн. та грошової допомоги при звільненні в сумі 58174,20грн.
Свої вимоги мотивував тим, що йому відповідно до довідки від 08.06.2018 №19/119/5/_37_ було нараховано та виплачено за останні 24 календарні місяці перед звільненням одноразові види грошового забезпечення, а саме матеріальна допомога в сумі 4374,00 грн. та грошова допомога при звільненні 58174,20 грн. Однак, відповідач, всупереч Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393, відмовив у здійсненні перерахунку призначеної пенсії з урахуванням одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
03.09.2018 було відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
20.09.2018 відповідач подав відзив на позовну заяву (а.с.18-19), відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
По-перше, відповідач, з посиланням на ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, стверджує, що позивачем пропущено строк на звернення з позовом до суду.
По-друге, зазначив, що відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункт 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 пенсія обчислюється виходячи з грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Враховуючи що одноразова матеріальна допомога при звільненні та матеріальна допомога не носили постійного характеру, відповідач вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вбачає необхідним позов задовольнити частково, виходячи з наступного.
Судом було встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області та з 08.06.2010 йому призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон від 09.04.1992 №2262-ХІІ), що підтверджується копією пенсійного посвідчення №2431416377 (а.с.11) та копією повідомлення про призначення пенсії (а.с.12). При розрахунку пенсії ОСОБА_1 розмір грошового забезпечення обчислений на підставі грошового атестату від 15.06.2010 №3 та довідки про додаткові види грошового забезпечення від 15.06.2010 №17/3 за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням, що вбачається з позовної заяви та підтверджується листом відповідача від 03.07.2018 №1838/Ю-11 (а.с.13).
В червні 2018 року ОСОБА_1 отримав ще одну довідку за підписом директора та головного бухгалтера Сумського НДЕКЦ МВС України від 08.06.2018 №19/119/5_37_ про одноразові додаткові види грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням (а.с.14), відповідно до якої ОСОБА_1 було нараховано та виплачено за 24 останні календарні місяці перед звільненням матеріальну допомогу у розмірі 4374,00грн. та одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 58174,20грн. В примітках до довідки зазначено, що на всі виплати, включені в довідку, було нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне страхування; на суму одноразової грошової допомоги при звільненні страхові внески не нараховувались та не утримувались згідно законодавства (а.с.14).
Як вбачається з позовної заяви, позивач звернувся до відповідача з заявою, відповідно до якої просив провести перерахунок пенсії з урахуванням до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, сум матеріальної допомоги та одноразової грошової допомоги при звільненні відповідно до довідки від 08.06.2018 №19/119/5_37_.
Однак, листом від 03.07.2018 №1838/Ю-11 (а.с.13) відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що в силу положень ч.3 ст.43 Закону від 09.04.1992 №2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (далі - Постанова КМУ №393) пенсія призначена відповідно до норм чинного законодавства та підстави для зарахування до складу грошового забезпечення, згідно з яким обчислено пенсію, матеріальної допомоги та вихідної допомоги при звільненні відсутні.
Суд не може погодитись з таким рішенням відповідача в частині відмови врахувати до складу грошового забезпечення, згідно якого обчислено пенсію, матеріальну допомогу у розмірі 4374грн., таку відмову вважає необґрунтованою, виходячи з наступного.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначені в Законі від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
Відповідно до ч.3 ст.43 Закону від 09.04.1992 №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 Постанови КМУ №393 пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Обґрунтовуючи свою позицію відповідач, посилаючись на вказані норми, стверджує, що матеріальна допомога у розмірі 4374,00грн., яку просить врахувати позивач, відноситься до разових платежів, а тому не може включатись до грошового забезпечення для обчислення пенсії.
Разом з цим, вказане є необґрунтованим, оскільки з системного аналізу вказаних норм права вбачається, що пенсія зазначеним вище особам обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи в тому числі щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії в розмірах, установлених законодавством. При цьому, однією з визначальних умов є сплата з таких сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування).
Як вбачається з довідки від 08.06.2018 №19/119/5/_37_ на всі виплати, включені в довідку, було нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне страхування. При цьому у довідку включено матеріальну допомогу у розмірі 4374,00грн. (а.с.14).
Крім іншого, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі по тексту - Закон від 20.12.1991 №2011).
Частиною першою статті 9 Закону від 20.12.1991 №2011 установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Схожа норма міститься і в пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №1294), чинної на момент звільнення позивача, відповідно до якого грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення ( п.3 п.5 Постанови №1294).
Системно аналізуючи вказані норми, матеріальна допомога є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, що включається до складу грошового забезпечення військовослужбовців відповідно до ч.2 ст. 9 від 20.12.1991 №2011. Таким чином, вказані суми, на які нарахований єдиний внесок на загальнообов'язкове державне страхування, відносяться до грошового забезпечення військовослужбовців, в розумінні ч.3 ст.43 Закону від 09.04.1992 №2262-ХІІ, пункту 7 Постанови КМУ №393, з розміру якого обчислюється пенсія.
За приписами Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 13.02.2008 №45 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться на підставі довідок про розмір грошового забезпечення, виданих державним органом, з якого особи були звільнені із служби, складених за встановленою формою.
Таким чином, підставою для визначення розміру пенсії особам, пенсія яких призначається відповідно до Закону від 09.04.1992 №2262-ХІІ, є довідка про розмір грошового забезпечення, видана державним органом, з якого особи були звільнені зі служби.
Судом встановлено, що відповідно до довідки від 08.06.2018 №19/119/5/_37_ (а.с.14), виданої державним органом, з якого позивача було звільнено, а саме - Сумським НДЕКЦ МВС України, позивачеві було нараховано та виплачено за 24 останні календарні місяці перед звільненням матеріальну допомогу у розмірі 4374,00грн. Дану довідку відповідачу було надано в червні 2018року, однак, не було враховано та не проведено перерахунку призначеної пенсії з урахуванням до складу грошового забезпечення матеріальної допомоги в розмірі 4374,00грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Враховуючи, що відповідач, відмовляючи в проведенні перерахунку пенсії позивачеві, не дотримався вимог ст. 19 Конституції України, ч.3 ст.43 Закону від 09.04.1992 №2262-ХІІ, такі дії не можуть відповідати приписам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, суд, з врахуванням приписів ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вбачає необхідним визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, суми матеріальної допомоги у розмірі 4374грн. та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу, починаючи з 08.06.2010 (дата, з якої призначена пенсія) з урахуванням до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, суму матеріальної допомоги у розмірі 4374,00грн.
Щодо строку звернення до суду, який на думку представника ГУ ПФУ в Сумській області порушено позивачем, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Кодекс адміністративного судочинства України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Натомість спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та строки перерахунку пенсій є Закон від 09.04.1992 №2262-ХІ, згідно частиною третьою статті 51 якого перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Враховуючи вказані норми, а також те, що про відмову у здійсненні перерахунку з врахуванням матеріальної допомоги у розмірі 4374,00грн., позивач дізнався лише з листа відповідача від 03.07.2018, з позовом до суду ОСОБА_1 звернувся 28.08.2018, суд вважає, що строк на звернення з даним позовом позивачем пропущеним не був.
Разом з тим, враховуючи, що на суму одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 58174,20грн. страхові внески не нараховувались та не утримувались згідно законодавства, як вбачається з довідки від 08.06.2018 №19/119/5/_37_, суд, враховуючи, приписи вказаних вище норм чинного законодавства, не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання дій відповідача протиправними щодо обчислення та виплати пенсії з грошового забезпечення без урахування допомоги при звільненні та про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з врахуванням суми одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 58174,20грн., та вважає за необхідне в задоволенні позову в цій частині відмовити.
Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (40034, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, Сумська область, м.Суми, вул.Пушкіна, буд.1, код ЄДРПОУ 21108013) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, суми матеріальної допомоги у розмірі 4374грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з урахуванням до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, суму матеріальної допомоги у розмірі 4374,00грн., починаючи з 08.06.2010
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 19.10.2018.
Суддя І.Г. Шевченко