Справа № 357/11253/18
1-кп/357/1657/18
18.10.2018 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні угоду про визнання винуватості від 18 жовтня 2018 року, укладену між прокурором військової прокуратури Білоцерківського гарнізону ОСОБА_3 і обвинуваченим ОСОБА_4 , з одного боку та у присутності захисника ОСОБА_5 з іншого боку у кримінальному провадженні № 4201811003600000093 від 16.08.2018 року, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Київ, громадянин України, одружений, має на утриманні дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із професійно-технічною освітою, який проходить військову службу за контрактом у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , старший сержант, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий -
обвинуваченого у вчинені злочину, передбаченого ч.4 ст. 407 КК України
В підготовче судове засідання надійшла угода про визнання винуватості, укладена 18 жовтня 2018 року між прокурором військової прокуратури Білоцерківського гарнізону ОСОБА_3 і обвинуваченим ОСОБА_4 згідно якої відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», Указів Президента України «Про часткову мобілізацію»:
- від 17 березня 2014 року №303/2014, затвердженого Законом України від 17 березня 2014 року № 1126-VII;
- від 6 травня 2014 року № 454/2014, затвердженого Законом України від 6 травня 2014 року № 1240-VII ;
- від 21 липня 2014 року № 607/2014, затвердженого Законом України від 22 липня 2014 року № 1595-VII;
- від 14 січня 2015 року № 15/2015, затвердженого Законом України від 15 січня 2015 року № 113-VIII, з 18 березня 2014 року в Україні діє особливий період, що охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_2 (з 06.07.2017 військова частина НОМЕР_1 ) від 08.07.2015 № 192 (по стройовій частині) старшого сержанта ОСОБА_4 , прийнятого на військову службу за контрактом 08.07.2015 через ІНФОРМАЦІЯ_3 , зараховано до списків особового складу частини, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду кулеметника 7 механізованої роти 3 механізованого батальйону, а згідно з наказом від 13.09.2017 № 81 (по стройовій частині) його призначено на посаду головного сержанта - командира відділення гранатометного взводу 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Під час проходження військової служби старший сержант ОСОБА_4 , як військовослужбовець Збройних Сил України, повинен керуватися вимогами ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 4, 9, 11, 16, 126 Статуту внутрішньої служби ЗС України та ст. 4 Дисциплінарного статуту ЗС України, які зобов'язують його свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим та не допускати негідних вчинків, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою.
Разом з тим, являючись військовослужбовцем Збройних Сил України, проходячи військову службу на вказаній посаді і достовірно знаючи вимоги керівних документів, що регламентували його діяльність, старший сержант ОСОБА_4 , бажаючи тимчасово ухилитись від обов'язків військової служби, діючи з прямим умислом, у порушення вищевказаних вимог Закону, без наказу або дозволу відповідних командирів і начальників, о 9 годині 00 хвилин 26.03.2018 в умовах особливого періоду не з'явився вчасно на службу без поважних причин до військової частини НОМЕР_1 , що дислокується по АДРЕСА_2 , та до 09.08.2018 проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби.
09.08.2018 близько 15 години 00 хвилин старший сержант ОСОБА_4 добровільно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Сторонами узгоджено покарання ОСОБА_4 виді позбавлення волі строком на три роки та на підставі ст. 75 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням протягом іспитового строку тривалістю один рік та керуючись ч. 1,2 ст. 76 КК України покласти обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Суд погоджується із кваліфікацією дій ОСОБА_4 за ч.4 ст. 407 КК України - нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, вчиненого особою, зазначеною в частині другій статті 407 КК України, тобто військовослужбовцем (крім строкової служби).
ОСОБА_7 у судовому засіданні беззаперечно визнав свою винуватість у вчинені злочину, передбаченого ч.4 ст. 407 КК України.
Суд зазначає, що відповідно до вимог ст.12 КК України, злочин, передбачений ч.4 ст. 407 КК України віднесений до умисного тяжкого злочину.
За місцем служби характеризується негативно.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 судом визнаються: щире каяття.
Обставин, які обтяжують його покарання судом не встановлено.
Вищевказана угода між прокурором і ОСОБА_4 не суперечить вимогам КПК України.
Умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Судом в підготовчому судовому засіданні встановлено, що сторони уклали угоду добровільно.
Узгоджене між прокурором і ОСОБА_4 покарання відповідає вимогам закону, а саме: ст.ст. 50,75,76 КК України та зазначеному у санкції ч.4 ст.407 КК України.
Цивільний позов, речові докази, процесуальні витрати, відсутні.
В ході досудового розслідування відносно ОСОБА_4 запобіжний захід не застосовувався.
Відповідно до ст.ст. 368,370,371 КПК України ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання:… Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. Суд ухвалює вирок іменем України безпосередньо після закінчення судового розгляду. Вирок ухвалюється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 314,367-371,373,374,474,475 КПК України, суд,
Затвердити угоду про визнання винуватості від 18.10.2018 року укладену між прокурором військової прокуратури Білоцерківського гарнізону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 420181103600000093 від 16.08.2018 року.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 407 ч.4 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком 1 (один) рік.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно до ч.3 ст. 76 КК України нагляд за військовослужбовцем звільненим від відбування покарання з випробуванням, покласти на командира військової частини НОМЕР_1 .
Вирок відповідно до ст. 532 КПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляції через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області, з особливостями, передбаченими ст.ст.474,473,394,424 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
Суддя: ОСОБА_1