Справа № 648/2695/18
Провадження № 2/648/1090/18
18 жовтня 2018 року смт. Білозерка
Білозерський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого - судді: Кусік І.В.
за участю:
секретаря судового засідання: Слажнєвої К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Білозерська районна державна адміністрація Херсонської області про визначення місця проживання дітей,
13 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Білозерського районного суду Херсонської області з позовом до ОСОБА_2, третя особа: Білозерська районна державна адміністрація Херсонської області про визначення місця проживання дітей.
04 жовтня 2018 позивач подала заяву про забезпечення позову та просила суд вжити заходів забезпечення позову шляхом відібрання дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у відповідача - ОСОБА_2 (вул. 40 років Перемоги, 3, с. Микільське, Білозерського району, Херсонської області) і повернення їх за попереднім місцем проживання - вул. Робоча, 16, с. Інгулець, Білозерського району Херсонської області, на період судового розгляду справи № 648/2695/18 та заборонити відповідачу - ОСОБА_2 та будь-яким особам, на період судового розгляду справи № 648/2695/17 самочинно, без згоди позивача змінювати місце проживання дітей, допустивши ухвалу суду до негайного виконання.
Свою заяву обґрунтувала тим, що Розпорядженням голови Білозерської РДА Херсонської області від 26.12.2016 року № 678 «Про визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та способу участі батька у вихованні дітей» визначено місце проживання малолітніх дітей з матір'ю - ОСОБА_1. Цим же рішенням було визначено й спосіб участі ОСОБА_2 у вихованні дітей у вигляді побачень щотижня з 16.00 год. п'ятниці до 16.00 год. неділі. Разом з тим, 26.08.2018 року відповідач взяв дітей до себе за адресою мешкання: вул. 40 років Перемоги, 3 в с. Микільське, Білозерського району Херсонської області та по сьогоднішній день відмовляється повертати їх, чим самовільно, без згоди позивача змінив місце проживання дітей та порушив розпорядження Білозерської РДА. З приводу таких дій ОСОБА_2 та негайного повернення дітей за місцем їх постійного проживання позивач неодноразово зверталася до Білозерського ВП ХВП ГУНП в Херсонській області (26.08.2018 року, 29.08.2018 року, 30.08.2018 року, 01.09.2018 року), Бериславської місцевої прокуратури (28.09.2018 року), Служби у справах дітей Білозерської РДА (01.10.2018 року). Проте повернути дітей ОСОБА_1 так і не вдалося. Позивач, посилаючись на принцип 6 Декларації прав дитини, прийнятої генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, наголосила, що вважає неможливим проживання дітей даного віку без матері, так як між нею та дітьми існує тісний емоційно-психологічний зв'язок, розірвання якого може привести до емоційної пустоти дітей, викривленого формування ціннісних орієнтацій, проявам психоматичних розладів та невротичних проявів. Забезпечення позову шляхом відібрання дітей і повернення їх за попереднім місцем проживання безперечно буде сприяти відновленню та налагодженню емоційних стосунків позивача із її малолітніми дітьми і ця обставина відповідатиме законним інтересам як матері, так і дітей, що в свою чергу може усунути загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про визначення місця проживання дітей. Відновлення відносин та емоційного контакту малолітніх дітей з їх матір'ю повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від матері.
Крім того, ОСОБА_1 вказала, що діти з першого класу були зараховані та навчалися в Інгулецькій ОСОБА_5 ступенів. З 01.09.2018 року діти навчання не відвідують через незаконні дії відповідача, який самочинно змінив місце проживання дітей та який діє всупереч їх інтересам. Таким чином, ОСОБА_2 порушує свої батьківські обов'язки, передбачені ст. 150 СК України. До того ж відповідач не має належного йому на праві власності впорядкованого житла, придатного для проживання дітей. З урахування вищевикладеного, ОСОБА_1 вважає, що вид забезпечення її позову шляхом відібрання дітей у відповідача та повернення їх за попереднім місцем проживання на період судового розгляду цієї справи буде відповідати інтересам дітей, не порушуватиме прав та інтересів відповідача та таким видом забезпечення позову не будуть вирішуватися заявлені нею позовні вимоги по суті.
В судовому засіданні:
Позивач та його представник підтримали заяву.
Відповідач та його представники заперечували проти заяви та вказали, що на їх думку заява не підлягає задоволенню оскільки забезпечення позову вказаним в заяві способом протирічить вимогам ст. 150 ЦПК України.
Представник третьої особи поклалася на розсуд суду.
Судом встановлено наступне:
13 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Білозерського районного суду Херсонської області з позовом до ОСОБА_2, третя особа: Білозерська районна державна адміністрація Херсонської області про визначення місця проживання дітей, яким просила суд визначити місце проживання дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 з матір'ю - ОСОБА_1, яка мешкає за адресою: вул. Робоча, 16, с. Інгулець, Білозерського району Херсонської області.
Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 20 вересня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Білозерська районна державна адміністрація Херсонської області про визначення місця проживання дітейбуло прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження.
04 жовтня 2018 року, позивач подала заяву про забезпечення позову та просила суд винести ухвалу, якою просила суд вжити заходів забезпечення позову шляхом відібрання дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у відповідача - ОСОБА_2 (вул. 40 років Перемоги, 3, с. Микільське, Білозерського району, Херсонської області) і повернення їх за попереднім місцем проживання - вул. Робоча, 16, с. Інгулець, Білозерського району Херсонської області, на період судового розгляду справи № 648/2695/18 та заборонити відповідачу - ОСОБА_2 та будь-яким особам, на період судового розгляду справи № 648/2695/17 самочинно, без згоди позивача змінювати місце проживання дітей, допустивши ухвалу суду до негайного виконання.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову . Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п. 2, 3, 10 ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується в тому числі: забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Відповідно до ст. 150 ч. 3, 10 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Розглядаючи вимогу заявниці щодо забезпечення позову шляхом відібрання дітей, суд керується ст. 162 СК України, згідно положень якої якщо один з батьків або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина, або дитячого закладу (установи), в якому за рішенням органу опіки та піклування або суду проживала дитина, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання.
Згідно ст.ст. 80, 81 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Вивчивши матеріали справи, з урахуванням доводів позивача щодо необхідності вжиття заявленого виду забезпечення позову, з урахуванням розумності, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між заходом забезпечення позову та предметом позовної вимоги, їх співрозмірності, в тому числі ймовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав. Позивачем не обґрунтовано, а судом не встановлено ймовірності утруднення чи потенційної загрози виконання чи невиконання рішення суду в разі невжиття заявленого позивачем заходу забезпечення позову. При цьому, в силу вимог ст. 162 СК України, вимога ОСОБА_1 щодо відібрання дітей підлягає розгляду в порядку позовного провадження як окрема вимога, та не може бути обрана судом як запобіжний захід у справі про визначення місця проживання дітей.
Керуючись ст.ст. 80-81, 149-150, 153, 154 ЦПК України, ст. 162 СК України, суд,
Відмовити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, (вул. Робоча, 16, с. Інгулець, Білозерського району, Херсонської області) в задоволенні її заяви про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Білозерська районна державна адміністрація Херсонської області, про визначення місця проживання дітей.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Херсонської області шляхом подачі в 15-ти денний строк з дня отримання ухвали апеляційної скарги.
Згідно п.п.15.5 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя: Кусік І.В.