Справа № 717/1138/18
18.10.2018 року смт. Кельменці
Кельменецький районний суд Чернівецької області в cкладі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12018260100000253 про обвинувачення:
ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 та проживає по АДРЕСА_1 , освіта базова загальна середня, не одруженої, не працюючої, має на утриманні 4 неповнолітніх дітей,
за ч.1 ст. 296 та ч.1 ст.383 КК України,
з участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 , -
Обвинувачена ОСОБА_3 14 серпня 2018 року приблизно о 18 годині в по АДРЕСА_1 поряд з власним господарством діючи з прямим умислом, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з мотивів явної неповаги до суспільства, які виражалися в зневажливому ставленні обвинуваченої до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, зневазі до оточуючих, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яка виразилась в нахабному поводженні, завдання безпричинно потерпілому ОСОБА_5 легких тілесних ушкоджень та пошкодження його одягу, порушила громадський порядок, порушивши спокій та недоторканість потерпілого ОСОБА_5 та інших жителів села Грушівці Кельменецького району Чернівецької області, тобто вчинила хуліганство.
Крім того, обвинувачена ОСОБА_3 15 серпня 2018 року приблизно о 17 годині в по АДРЕСА_1 у власному господарстві, діючи з прямим умислом, з мотивів помсти завідомо неправдиво повідомила слідчому про вчинення злочину.
Обвинувачена ОСОБА_3 вчинила злочини за таких обставин. 14 серпня 2018 року приблизно о 18 годині обвинувачена ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходилася на АДРЕСА_1 . При цьому вона мала розмову з потерпілим ОСОБА_5 , який є депутатом Грушовецької сільської ради, головою Грушовецької сільської ради ОСОБА_7 та громадянами ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з приводу її неналежного виховання дітей та зловживання спиртними напоями. При цьому обвинувачена ОСОБА_3 , будучи обуреною тим, що дані особи привезли її додому та робили їй зауваження, розпочала нецензурно лаятись в їхню адресу, нахабно себе поводити та кидати камінням в автомобіль громадянина ОСОБА_7 . При цьому потерпілий ОСОБА_5 зробив їй зауваження, що автомобіль є дорогою річчю, тому непотрібно кидати в нього камінням. У відповідь на таке зауваження обвинувачена ОСОБА_3 накинулася на потерпілого ОСОБА_5 та схопила його за футболку та пошкодила її, спричинивши останньому матеріальну шкоду на загальну суму 400 гривень. Після цього обвинувачена ОСОБА_10 , нігтями своєї руки пошкодила обличчя потерпілого ОСОБА_5 , спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді саден правої щоки, нижньої губи в ділянці рота справа, які згідно висновку експерта № 145 від 22.08.2018 відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Крім того, обвинувачена ОСОБА_3 15 серпня 2018 року о 17 годин 3 хвилини повідомила чергового Кельменецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області по телефону спецлінії «102», що 14 серпня 2018 року під час перебування в її будинку представників сільської ради с. Грушівці Кельменецького району з шухляди тумби зникли гроші в сумі 200 євро. Після приїзду до обвинуваченої ОСОБА_3 слідчого, під час повідомлення слідчому, будучи повідомленою про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про злочин, з метою спричинення неприємностей сільському голові с. Грушівці Кельменецького району Чернівецької області ОСОБА_7 та секретарю сільської ради ОСОБА_9 , завідомо знаючи, що відносно обвинуваченої ОСОБА_3 не вчинялися злочини, повідомила старшому слідчому слідчого відділення органу досудового розслідування Кельменецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області ОСОБА_11 про вчинення відносно неї кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 162 КК України, а саме: про незаконне проникнення до її житла, вчинене службовими особами Грушовецької сільської ради.
Обвинувачена ОСОБА_3 вину увчиненому визнала повністю та дала суду показання про те, що 14 серпня 2018 року вона перебувала в гостях у своїх знайомих в селі Грушівці, де відпочивала та вживала алкогольні напої. Пробувши там приблизно дві години до них приїхали сільський голова ОСОБА_7 та ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , які зробили їй зауваження з приводу неналежного догляду за її дітьми та з приводу вживання нею алкогольних напоїв. Вони її насильно забрали додому та викликали швидку медичну допомогу і хотіли їй зробити якийсь укол. Вона відмовилася від ін'єкції, але її це розгнівало, тому вона почала сваритись з потерпілим ОСОБА_5 , головою Грушовецької сільської ради ОСОБА_7 та громадянами ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Вона погано пам'ятає, що вона робила але їй розповідали її діти. Будучи обуреною, що її привезли насильно додому вона розпочала нецензурно лаятись в їхню адресу, нахабно себе поводити та кидати камінням в автомобіль сільського голови ОСОБА_7 . При цьому потерпілий ОСОБА_5 зробив їй зауваження, і вона накинулася на потерпілого ОСОБА_5 та розірвала йому футболку, вартістю 400 гривень і спричинила йому подряпину рукою на обличчі. Наступного дня вона повідомила чергового Кельменецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області по мобільному телефону на номер «102», що 14 серпня 2018 року під час перебування в її будинку представників сільської ради с. Грушівці Кельменецького району з шухляди тумби зникли гроші в сумі 200 євро. Після приїзду до неї працівників поліції вона, з метою спричинення неприємностей сільському голові с. Грушівці Кельменецького району Чернівецької області ОСОБА_7 та секретарю сільської ради ОСОБА_9 , повідомила слідчого, що працівники сільської ради незаконно проникли в її будинок. Їй слідчий повідомив, що вона може нести кримінальну відповідальність за неправдиве повідомлення про злочин, тому вона в подальшому пояснила слідчому, що службові особи Грушовецької сільської ради не вчиняли щодо неї злочину.
Потерпілий ОСОБА_5 дав суду показання про те, що 14.08.2018 року до нього зателефонував сільський голова ОСОБА_7 та повідомив, що він як депутат сільської ради мав би підійти до них, оскільки обвинувачена ОСОБА_3 , яка проживає на його окрузі зловживає алкогольними напоями та не здійснює належний догляд за своїми дітьми, про що повідомила медсестра. Вони знайшли ОСОБА_3 в когось в гостях та привезли її додому. Вона перебувала в стані алкогольного сп'яніння але ніби - то заспокоїлась. Потім він залишився біля її будинку, а інші представники сільської ради поїхали. В цей час він відчув шум на подвір'ї в господарстві ОСОБА_3 він зателефонував до сільського голови ОСОБА_7 , який зателефонував в органи опіки. Обвинувачена вийшла до них на вулицю, кричала, нахабно себе поводила, кидала камінням в автомобіль ОСОБА_7 , нецензурно лаялась в їх адресу, на що він їй зробив зауваження. Проте вона не заспокоїлась, а накинулась на нього та розірвала на ньому футболку та порвала йому своїми нігтями обличчя, від чого він відчував фізичний біль та почала текти кров. Тілесні ушкодження він лікував приблизно 10 днів. Після цього обвинувачена ОСОБА_3 зводила на нього наклепи в селі і, навіть, не просила в нього вибачення. Через таку її поведінку, її кілька разів викликали до сільської ради. Зважаючи на це він вважає, що ОСОБА_3 слід покарати та щоб вона йому відшкодувала моральну та матеріальну шкоду.
Показання обвинуваченої ОСОБА_3 відповідають фактичним обставинам справи і нею не оспорюються. Сумнівів в достовірності та щирості показань обвинуваченої немає, а тому судовий розгляд був обмежений її допитом, допитом потерпілого, дослідженням документів, які характеризують особу обвинуваченої. Таким чином, вина обвинуваченої у вчиненому стверджується її показаннями та показаннями потерпілого.
Суд вважає, що дії обвинуваченої ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 286 та за ч.1 ст.383 КК України, оскільки в ході судового розгляду було встановлено, що вона вчинила хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю та вчинила завідомо неправдиве повідомлення слідчому про вчинення злочину.
При призначенні обвинуваченій покарання суд враховує: ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до злочинів невеликої тяжкості; особу обвинуваченої, яка посередньо характеризується за місцем проживання, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, обставини, що обтяжують покарання -вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, обставини, що пом'якшують покарання - щире розкаяння у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.
Враховуючи обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, з урахуванням особи обвинуваченої, суд вважає, що обвинуваченій ОСОБА_3 слід призначити покарання за ч.1 ст.296 КК України у виді штрафу та за ч.1 ст.383 КК України у виді позбавлення волі.
Враховуючи особу обвинуваченої, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, суд вважає, що остаточне покарання за сукупністю злочинів ОСОБА_3 слід призначити на підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі
Суд вважає, що дане покарання обвинуваченій, з врахування вказаних вище обставин, буде достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів, тобто таке покарання відповідатиме цілям, які передбачені ч.2 ст.50 та ч.2 ст.65 КК України.
З урахуванням всіх вказаних вище обставин справи, а саме: посередньої характеристики обвинуваченої за місцем проживання, наявності в обвинуваченої чотирьох неповнолітніх дітей, з урахуванням обставин, які пом'якшують покарання та знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченою злочинів, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченої без відбування покарання, а тому вважає, що її слід звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
Суд вважає, що позовні вимоги потерпілого ОСОБА_5 до обвинуваченої ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди слід задовольнити частково. При цьому суд бере до уваги, що в судовому засіданні встановлено та доведено доказами, дослідженими судом, що обвинувачена ОСОБА_3 своїми злочинними діями заподіяла потерпілому моральну шкоду, яка виразилася в тому, що останній переносив фізичний біль та душевні страждання в зв'язку із протиправною поведінкою щодо нього, у зв'язку із ушкодженням його здоров'я, мав підвищене психологічне навантаження, були порушені його нормальні життєві стосунки. Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини. Вина ОСОБА_3 у спричиненні потерпілому ОСОБА_5 моральної шкоди доведена зазначеними вище доказами, дослідженими судом. Згідно ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, заподіяної потерпілому, суд враховує характер правопорушення, вчиненого обвинуваченою, обсяг та глибину фізичних, душевних і психічних страждань цивільного позивача вимоги розумності, виваженості та справедливості, характер і тривалість страждань, які переносив потерпіли, стан його здоров'я, істотність вимушених змін в його життєвих стосунках.
Враховуючи викладені вище обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги потерпілого ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню частково і з обвинуваченої ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_5 слід стягнути 1000 гривень в рахунок відшкодування заподіяної йому моральної шкоди.
Суд вважає, що позовні вимоги потерпілого ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди підлягають задоволенню повністю і з обвинуваченої ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_5 слід стягнути 400 гривень в рахунок відшкодування заподіяної йому матеріальної шкоди.
На підставі наведеного, ст. 23,1167 ЦК України, керуючись ст.ст. 369-374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 296 та ч.1 ст.383 КК України і призначити їй покарання:
-за ч.1 ст. 296 КК України у виді 500 (п'ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 ( вісім тисяч п'ятсот) гривень штрафу;
-за ч.1 ст.383 КК України у виді 1 (одного ) року позбавлення волі.
Призначити ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю злочинів на підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного її основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_5 1000 (одну тисячу) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди та 400 (чотириста) гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином.
Речові докази по справі:
футболку синього кольору - повернути потерпілому ОСОБА_5 ;
оригінали документів із кримінального провадження № 12018260100000252 зберігати в матеріалах даного кримінального провадження.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили. Апеляційна скарга на вирок суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Чернівецької області через Кельменецький районний суд. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя