Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/3509/18
Провадження № 2/711/1313/18
(з а о ч н е)
18 жовтня 2018 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Позарецької С.М.,
при секретарі - Семиволос І.М.,
за участі:
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - адвоката - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернулася в Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 11 жовтня 2014 року між нею та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстровано у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по Соснівському району міста Черкаси реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис № 311.
Також вказує, що від шлюбу вони дітей не мають, чоловік не бажає добровільно розірвати шлюб в органах ДРАЦС. Їх подружнє життя не склалось, вони мають різні погляди на життя, чоловік фінансово не забезпечує сім?ю. Сторони розривають шлюб вперше, спір про поділ спільного майна відсутній, спільного господарства вони не ведуть протягом останніх шести місяців.
На підставі викладеного, просить шлюб, укладений між нею та відповідачем, - розірвати.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 травня 2018 року відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду за правилами загального позовного провадження.
Крім того, ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 жовтня 2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 за договором - адвокат ОСОБА_2 підтримав заявлені позовні вимоги та додатково пояснив, що сторони перебували в шлюбі протягом чотирьох років, спільних дітей не мають, на даний час разом не проживають та не ведуть спільного господарства, у зв?язку з чим, примирення між ними неможливе. Судові витрати позивач залишає за собою.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала доводи свого представника та просила розірвати шлюб і не надавати строк на примирення . Крім того, просила залишити їй прізвище - «Захарченко». Судові витрати залишає за собою.
В судове засідання відповідач ОСОБА_3 повторно не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином неодноразово повідомлений про дату, час та місце розгляду справи рекомендованими листами. Разом з тим, адресована кореспонденція повернулась до суду без вручення, з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання» через відсутність адресату за зазначеною адресою та його неявкою до відділу поштового зв'язку для отримання кореспонденції за поштовим повідомленням, що в контексті положень ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» і відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128, ст. 131 Цивільно-процесуального кодексу України, суд вважає, як повідомлення відповідача належним чином. Крім того, виклик відповідача в судові засідання здійснювався через направлення SMS-повідомлення, яке отримано відповідачем. Відзив на позовну заяву не подано.
Суд, на підставі ст.ст. 280, 281 ЦПК України ухвалив про заочний розгляд справи на підставі наявних в справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Заслухавши думку позивача та її представника, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків:
в судовому засіданні встановлено, що 11 жовтня 2014 року, згідно даних свідоцтва про шлюб (серія І-СР № 110583 від 11 жовтня 2014 року), сторони зареєстрували шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по Соснівському району міста Черкаси реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис № 311.
Також встановлено, що від шлюбу сторони спільних дітей не мають.
Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За приписами ч. 3 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21 грудня 2007 року, «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
З'ясувавши обставини справи, суд вважає, що шлюб між сторонами носить формальний характер. Сторони проживають окремо та не підтримують сімейних відносин протягом тривалого часу, спільний бюджет відсутній, дітей не мають.
Встановлено, що між ними втрачено взаєморозуміння та почуття любові, вони не пов'язані спільним побутом та бюджетом, взаємні почуття між ними втрачені і примирення між сторонами неможливе. Крім того, на думку суду, подальше перебування їх у шлюбі буде шкодити їхнім інтересам, а тому, шлюб може бути розірвано.
Частиною третьою статті 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ч. 1 ст. 110 СК України). Частиною другою ст. 112 СК України встановлено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Статтею 113 СК України передбачено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Отже, позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають до задоволення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 24, 56, 105, 110, 112, 113 СК України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 200, 206, 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений 11 жовтня 2014 року (актовий запис № 311) між ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП в матеріалах справи відсутній, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) та ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище - Марковець) ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, Черкаська обл.), який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Соснівському району міста Черкаси реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище - «Захарченко».
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інсанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 18 жовтня 2018 року.
Головуючий: ОСОБА_5