Ухвала
11 жовтня 2018 року
м. Київ
справа № 757/34973/18-ц
провадження № 61-44932св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - Міністерство охорони здоров'я України,
третя особа - Одеський національний медичний університет,
розглянув заяву судді Погрібного С. О. про самовідвід у справі за касаційною скаргою Міністерства охорони здоров'я України на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 25 липня 2018 року у складі судді Новака Р. В. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 29 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Шебуєвої В. А., Оніщука М. І., Українець Л. Д.,
У липні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до його пред'явлення, в подальшому уточненій, в якій заявник просив заборонити Міністерству охорони здоров'я України (далі - МОЗ України) вчиняти будь-які дії, спрямовані на проведення конкурсу на заміщення посади ректора Одеського національного медичного університету та проводити конкурс на заміщення посади ректора Одеського національного медичного університету.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 25 липня 2018 року заяву про забезпечення позову у справі № 757/34973/18-ц до подання позовної заяви ОСОБА_4 до МОЗ України, третя особа - Одеський національний медичний університет, про визнання звільнення незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково. Заборонено МОЗ України оголошувати конкурс на заміщення посади ректора Одеського національного медичного університету; заборонено МОЗ України вчиняти будь-які дії, спрямовані на проведення конкурсу на заміщення посади ректора Одеського національного медичного університету та проводити конкурс на заміщення посади ректора Одеського національного медичного університету. В задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 29 серпня 2018 року ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 25 липня 2018 року залишено без змін.
У вересні 2018 року МОЗ України подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалите нове рішення про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову.
Касаційна скарга обґрунтована доводами про неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційна скарга розподілена для здійснення судового розгляду колегії суддів у складі: судді-доповідача Ступак О. В., суддів, які входять до складу колегії: Погрібний С. О., Усик Г. І.
Суддею Погрібним С. О. у цій справі заявлено самовідвід.
Заява не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
У частині першій статті 39 ЦПК України передбачено, що з підстав, зазначених у статтях 36, 37, 38 ЦПК України, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Верховний Суд, оцінюючи наявність обґрунтованих підстав для відводу щодо суб'єктивного критерію, встановив відсутність підстав стверджувати, що суддя Погрібний С. О. виявляє особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного.
За об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
Той факт, що суддя Верховного Суду Погрібний С. О. працював викладачем у Одеському національному медичному університеті, здійснював у цьому навчальному закладі наукову та викладацьку діяльність, не свідчить про існування обставин, які викликають чи можуть викликати сумнів у неупередженості та об'єктивності судді.
Керуючись статтями 36, 37, 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у задоволенні заяви про самовідвід судді Погрібного Сергія Олексійовича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:О. В. Ступак С. О. Погрібний Г. І. Усик