Іменем України
17 жовтня 2018 року
м. Київ
справа №826/13776/17
адміністративне провадження №К/9901/53923/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кравчука В.М.,
суддів: Гриціва М.І., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні справу №826/13776/17 за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.03.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суд від 30.05.2018 у справі №826/13776/17 за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Соверен" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправною та скасування постанови.
І. РУХ СПРАВИ
1. Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Соверен» (надалі - Позивач), звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (надалі - Відповідач), в якому просить скасувати Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг №1106/1776/13-4/14/П від 13.10.2017 про накладення штрафу.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.03.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суд від 30.05.2018, позов задоволено.
3. 21.06.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Відповідача на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.03.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суд від 30.05.2018 у справі №826/13776/17.
4. У касаційній скарзі Відповідач просив скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.03.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суд від 30.05.2018 у справі №826/13776/17 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
5. Ухвалою Верховного Суду від 14.08.2018 відкрито провадження у справі. 23.08.2018 надійшов відзив від позивача.
6. Відповідачем було заявлено клопотання про розгляд справи за його участі. Однак відповідно до ч.1 ст. 343 КАС України попередній розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг застосовано захід впливу у вигляді Розпорядження від 27.09.2016 № 2424 (далі Розпорядження № 2424), яким зобов'язано Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Соверен» усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити відповідача з наданням підтверджуючих документів у термін включно до 19.10.2016, а саме:
- вимоги абзацу другого підпункту 3.5.3 пункту 3.5 розділу 3 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28.08.2003 № 40, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.09.2003 за № 805/8126 (далі - Ліцензійні умови), відповідно до якого не допускаються у тексті Правил страхування, договорів (полісів) подвійне тлумачення одних і тих самих положень, протиріч або неузгодженості між пунктами;
- частини другої статті 20 Закону України «Про страхування» щодо невиконання страховиком інших обов'язків передбачених умовами договору страхування;
- пункту 2.15 розділу 2 Ліцензійних умов щодо недотримання страховиком обов'язків, визначених статтею 20 Закону України «Про страхування».
8. Листом від 10.11.2016 № 454 (вх. № 8919/СК від 14.11.20160) Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Соверен» надало інформацію про виконання вимог розпорядження № 2424, проте, за висновком Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, викладене у листі не підтверджує його виконання. Зважаючи на це, відповідачем винесено постанову № 379/13-15/13/4 від 16.11.2016 та зобов'язано позивача сплатити штрафну санкцію у розмірі 1700 грн.
9. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 45/57/13-4/14/П про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Соверен» на ринку фінансових послуг від 10.02.2017, відповідачем повторно накладено штраф за це ж саме порушення на позивача у розмірі 3400 грн.
10. У постанові відповідача № 417/306/13-4/14/П про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Соверен» на ринку фінансових послуг від 12.04.2017, відповідач зазначає, що від позивача надійшли листи від 10.11.2016 № 454 (вх. № 8919/СК від 14.11.2016) від 06.03.2017 № 51 (вх. № 1979/СК від 06.03.2017, інформація та документи про виконання вимог Розпорядження № 2424, проте викладене у листах не підтверджує його виконання в повному обсязі. Тому, на позивача накладено штрафну санкцію у сумі 6800 грн.
11. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 704/1079/13-4/14/П про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Соверен» на ринку фінансових послуг від 21.06.2017 застосовано до позивача штрафну санкцію у розмірі 13600 грн.
12. Постановою відповідача № 911/1363/13-4/14/П про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Соверен» на ринку фінансових послуг від 04.08.2017 на позивача накладено штрафну санкцію в сумі 17000 грн.
13. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 1106/1776/13-4/П про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Соверен» на ринку фінансових послуг від 13.10.2017, до останнього застосовано штрафну санкцію в сумі 17 000 грн.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
14. В обґрунтування позовних вимог Позивач покликається на те, що оскаржуваною постановою відповідач покладає на позивача обов'язок сплатити черговий штраф (шостий за рахунком) за одне «правопорушення», а саме невиконання Розпорядження №2424 від 27.09.2016 у встановлений відповідачем строк - до 19.10.2016.
15. Відповідач проти позовних вимог заперечував, вважає їх безпідставними та такими, що не аргументовані положеннями чинного законодавства.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції вказав на неправомірні дії з боку відповідача, щодо винесення постанови №1106/1776/13-4/14/П від 13.10.2017 про накладення штрафу на позивача, оскільки оскаржувану постанову було прийнято на підставі скасованого рішення № 2424 про застосування заходу впливу до позивача, яке винесено відповідачем 27.09.2016.
17. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції з таких підстав.
18. У постанові Окружного адміністративного суду м. Києві від 10.07.2017 у справі № 826/15533/16 встановлено, що у позивача не було підстав для виплати страхового відшкодування ОСОБА_2 Законом встановлений лише судовий порядок оскарження рішення страховика про відмову у виплаті страхового відшкодування. Тому Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг протиправно прийнято Розпорядження від 27.09.2016 № 2424 про застосування заходу впливу до позивача, у зв'язку з чим постановою суду від 10.07.2017 його скасовано.
19. В матеріалах справи наявна копія ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 у справі № 826/15533/16 про залишення без змін постанови Окружного адміністративний суд міста Києва від 10.07.2017 у справі № 826/15533/16, якою колегія суддів установила, що відмова позивача у виплаті ОСОБА_2 страхової виплати по договору № 1-132-005/15 від 22.04.2015 мала місце 29.07.2015 та була оформлена листом вих. № 261, однак Розпорядження № 2424 про застосування заходу впливу до позивача було винесено відповідачем 27.09.2016, тобто з пропуском передбаченого ст. 250 Господарським кодексом України строку.
20. Відповідачем, не доведено правомірність прийнятого Розпорядження №2424 від 27 вересня 2016 року. Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 у справі №826/15533/16 набрала законної сили 24.10.2017.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
21. Відповідач у касаційній скарзі не погоджується з рішенням судів першої та апеляційної інстанції та вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки у зв'язку з невиконанням розпорядження Відповідача від 27.09.2016 № 2424, яке не скасовано та є діючим, Відповідач виніс оскаржувану постанову та зобов'язав Позивача сплатити штрафні санкції, при цьому діяв правомірно та в рамках наданих законодавством повноважень.
22. У відзиві Позивач зазначив, що касаційна скарга не підлягає до задоволення, оскільки твердження відповідача про те, що розпорядження від 27.09.2016 № 2424 не скасовано та є діючим, не відповідає дійсності, оскільки в матеріалах справи наявна копія ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 у справі № 826/15533/16 про залишення без змін постанови Окружного адміністративний суд міста Києва від 10.07.2017 у справі № 826/15533/16, якою було скасовано розпорядження №2424.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Суд погоджується з оцінкою судів попередніх інстанцій з таких підстав.
24. Суд відхиляє покликання Відповідача щодо правомірності винесення ним постанови № 1106/1776/13-4/14/П від 13.10.2017 про накладення штрафу за невиконання розпорядження № 2424.
25. Відповідно до п. 2.1 Положення про застосування національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 20.11.2012 № 2319 нацкомфінпослуг може застосовувати такі заходи впливу:
1) зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення;
2) вимагати скликання позачергових зборів учасників фінансової установи;
3) накладати штрафи в розмірах, передбачених статтею 41 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг";
4) тимчасово зупиняти (обмежувати) або анулювати (відкликати) ліцензію на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг;
5) відсторонювати керівництво від управління фінансовою установою та призначати тимчасову адміністрацію;
6) затверджувати план відновлення фінансової стабільності фінансової установи;
7) виключати відповідно до законодавства учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) з Державного реєстру фінансових установ або реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги;
8) установлювати для небанківських фінансових груп підвищені економічні нормативи, ліміти та обмеження щодо здійснення окремих видів операцій;
9) виносити рішення про заборону недержавним пенсійним фондам - суб'єктам другого рівня системи пенсійного забезпечення укладати нові пенсійні контракти з учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування у разі порушення вимог, установлених для таких недержавних пенсійних фондів законом та ліцензійними умовами.
26. Відповідно до п. 2.2. зазначеного вище Положення рішення про зобов'язання порушника вжити заходів для усунення порушення оформляється письмовим розпорядженням (приписом) Нацкомфінпослуг. Метою застосування даного заходу впливу є усунення особою у визначений у розпорядженні (приписі) строк виявлених порушень законодавства про фінансові послуги.
27. Приписами цього ж пункту Положення передбачено, що невиконання вимог письмового розпорядження (припису) є підставою для застосування інших заходів впливу у визначених законом випадках.
28. Враховуючи зазначені норми, невиконання зазначеного вище розпорядження Нацкомфінпослуг № 2424 було правовою підставою для застосування Відповідачем штрафних санкцій.
29. Водночас, матеріалами справи підтверджено, що розпорядження № 2424 було скасовано постановою Окружного адміністративний суд міста Києва від 10.07.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017, у справі №826/15533/16.
30. Визнання протиправним і скасування розпорядження свідчить про його незаконність з моменту його прийняття. Відтак, скасування розпорядження тягне скасування і відповідних штрафних санкцій, у зв'язку з тим, що невиконання незаконного розпорядження не може вважатися правовою підставою для притягнення особи до відповідальності.
31. З огляду на це, Суд дійшов висновку про неправомірність постанови №1106/1776/13-4/14/П від 13.10.2017 про накладення штрафу на позивача, адже оскаржувану постанову було прийнято на підставі рішення № 2424 про застосування заходу впливу до позивача, яке було згодом визнано протиправним та скасовано.
32. Відповідно до ст. 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.
33. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
34. Відповідно до п. 4 ч.2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
35. Відповідно до ст. 341 КАС України Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
36. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновком суду апеляційної інстанції у справі.
37. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
38. З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд -
Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.03.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суд від 30.05.2018 у справі №826/13776/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб
Суддя М.І. Гриців