18 жовтня 2018 р.Справа № 1640/2773/18
Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді - доповідача: Русанової В.Б.
Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду клопотання про відстрочення сплати судового збору за апеляційною скаргою Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.09.2018р. по справі № 1640/2773/18
за позовом ОСОБА_1
до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.09.2018 р. задоволено позов ОСОБА_1.
Визнано протиправними та скасовано рішення Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 163750000843 від 13.03.2018 р. № 156 від 10.07.2018 року про відмову у переході на пенсію по інвалідності згідно з Законом України "Про прокуратуру" ОСОБА_1.
Зобов'язано відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності згідно з Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-7, з 19 грудня 2017 року в розмірі 60% від суми місячного (чинного) заробітку та виплатити заборгованість з урахуванням проведених виплат.
01.10.2018 р. на рішення суду Полтавським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області подано апеляційну скаргу та заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Колегія суддів, перевіривши клопотання, дослідивши докази по справі, вважає, що клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
З наведених положень Закону вбачається, що їх застосування підлягає виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, з метою усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Інших, ніж незадовільний майновий стан особи, підстав законодавством не визначено.
Частиною 1ст. 8 Закону України " Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином, фактично єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан скаржника.
З викладеного вбачається, що скаржник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом в ухвалах від 11.01.2018 у справі №809/1045/16, від 10.01.2018 по справі № 242/3169/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, ч.1 ст.133 КАС України дає підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Втім, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Водночас, апелянт діє як суб'єкт владних повноважень, а тому обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, причини неможливості сплати судового збору апелянт не зазначає, відповідних доказів не надає.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 133, 143 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
У задоволенні клопотання Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя - доповідач Русанова В.Б.
Судді Присяжнюк О.В. Курило Л.В.