про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову
17 жовтня 2018 рокум. Ужгород№ 260/1108/18
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Іванчулинця Д.В.
при секретарі судового засідання - Костелей І.Ф.
за участю сторін та осіб, які беруть участь у розгляді справи:
відповідача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду заяву представника позивача ОСОБА_3 про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_3 (вул. Набережно-Печерська дорога, 4/1, м. Київ), подану в інтересах ОСОБА_4 (вул. Армійська, 60, смт. Тересва, Тячівський район, Закарпатська область, ІПН - НОМЕР_1), до приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 (вул. Ф. Тихого, 11, м. Ужгород, 88018, код ЄДРПОУ 39392513) про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 57279749 від 22 вересня 2018 року, -
ОСОБА_3 (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1, якою просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 57279749 від 22 вересня 2018 року.
16 жовтня 2018 року до суду надійшла заява ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про забезпечення позову, якою ОСОБА_3 просить суд вжити заходи забезпечення позову у адміністративній справі шляхом зупинення виконавчого провадження ВП № 57279749, відкритого приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1, з примусового виконання виконавчого напису № м1486 від 26 вересня 2014 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про звернення стягнення на майно, а саме: майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, м. Тячів, вул. Леонтовича, 72.
Заява мотивована тим, що у разі незупинення виконавчого провадження ВП № 57279749 з примусового виконання виконавчого напису № 1486 від 26 вересня 2014 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про звернення стягнення на майно, а саме: майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, м. Тячів, вул. Леонтовича, 72, - приватним виконавцем ОСОБА_1 дане нерухоме майно буде передано на реалізацію на електронних торгах, і в разі задоволення судом даного позову повернути майно позивачу від третіх осіб буде значно важче, оскільки потрібно буде ініціювати новий судовий процес.
Відповідно до ч. 4 ст. 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження у адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» також не містить підстав для зупинення виконавцем виконавчих дій у разі оскарженням боржником постанови про накладення штрафу в судовому порядку, а тому звернення позивача з даним адміністративним позовом до суду, враховуючи початок здійснення примусового виконання оскаржуваної постанови, - не гарантує захист його прав та інтересів до вирішення справи по суті.
Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову у справі про скасування постанови про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 57279749 від 22 вересня 2018 року шляхом зупинення виконавчого провадження ВП № 57279749, відкритого приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1, з примусового виконання виконавчого напису № м1486 від 26 вересня 2014 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про звернення стягнення на майно, а саме: майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, м. Тячів, вул. Леонтовича, 72, - може істотно ускладнити виконання рішення суду або поновлення порушених прав та інтересів позивача.
У судовому засіданні відповідач та його представник проти задоволення заяви про забезпечення позову заперечили. Також подали суду клопотання про зустрічне забезпечення позову, яке мотивовано тим, що виконавчий напис № 1486 від 26 вересня 2014 року повернуто стягувачу 09 жовтня 2017 року відповідно до п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», - оскільки у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Враховуючи вищенаведені норми закону приватним виконавцем 22 вересня 2018 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку ОСОБА_4 отримав, і згідно якої йому було запропоновано подати декларацію про доходи та майно боржника, про рахунки у банках, про майно, що перебуває у заставі (іпотеці) чи в інших осіб тощо. Згідно відповіді Тячівського ТРПТІ за ОСОБА_4 зареєстровано нерухоме майно, а саме - майновий комплекс у будинку 72 а по вул. Леонтовича в м. Тячів Тячівського району.
Таким чином, оскільки ОСОБА_4 ухиляється від виконання покладених на нього зобов'язань, просить у разі застосування зустрічного забезпечення вжити заходів щодо часткового зустрічного забезпечення позову, у межах заборгованості за виконавчим документом, а саме - 3486026,44 грн.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду заяви представник позивача був повідомлений вчасно та належним чином, а саме - телефонограмою, що міститься в матеріалах справи.
Заслухавши пояснення відповідача та його представника, дослідивши заяву позивача про забезпечення адміністративного позову та наведені в обґрунтуванні для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, а також клопотання про зустрічне забезпечення позову, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання судового рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).
Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.
Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Відповідно до п. 17 абз. 2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Позивачем до заяви про забезпечення позову не додано належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів на підтвердження факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити подальше виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Подана позивачем заява про забезпечення позову обґрунтована лише тим, що у разі незупинення виконавчого провадження ВП № 57279749 з примусового виконання виконавчого напису № 1486 від 26 вересня 2014 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про звернення стягнення на майно, а саме: майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, м. Тячів, вул. Леонтовича, 72, - приватним виконавцем ОСОБА_1 дане нерухоме майно буде передано на реалізацію на електронних торгах, і в разі задоволення судом даного позову повернути майно позивачу від третіх осіб буде значно важче, оскільки потрібно буде ініціювати новий судовий процес.
Суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб є неможливим, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та суперечить вищенаведеному законодавству.
Постановою Верховного Суду від 19 червня 2018 (справа №826/9263/17, адміністративне провадження №К/9901/44796/18) передбачено, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Враховуючи зазначене, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову та доводів, наведених на його обґрунтування, суд дійшов висновку про його необґрунтованість та не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Суд також вважає, що подане представником відповідача клопотання про зустрічне забезпечення позову не обґрунтовано, а тому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про зустрічне забезпечення позову.
Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. ст. 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_3 про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_3 (вул. Набережно-Печерська дорога, 4/1, м. Київ), подану в інтересах ОСОБА_4 (вул. Армійська, 60, смт. Тересва, Тячівський район, Закарпатська область, ІПН - НОМЕР_1), до приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 (вул. Ф. Тихого, 11, м. Ужгород, 88018, код ЄДРПОУ 39392513) про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 57279749 від 22 вересня 2018 року - відмовити.
У задоволенні клопотання представника відповідача приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - про зустрічне забезпечення позову - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала суду може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення за формою і змістом, передбаченими ст. 296 КАС України.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 256 КАС України.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя ОСОБА_6