03 жовтня 2018 року м.Житомир справа № 806/2288/18
категорія 11
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панкеєвої В.А.,
секретар судового засідання Бондаренко Д.А.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача та третьої особи Гурковської А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України, треті особи: Головне територіальне управління юстиції у Житомирській області, Дисциплінарна комісія арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про визнання протиправним та скасування наказу,
встановив:
Арбітражний керуючий ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнення від 13.06.2018, просить визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №1102 від 10.04.2018 "Про позбавлення свідоцтва на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) ОСОБА_3.".
В обґрунтування позову зазначено, що Головним територіальним управлінням юстиції у Житомирській області проведено перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_3 на підставі наказу Міністерства юстиції України. Позивач стверджує, що повідомлення про проведення планової перевірки не отримував, був тимчасово непрацездатним. Головним територіальним управлінням юстиції у Житомирській області 30.01.2018 складено акт про відмову позивача в проведенні перевірки та направлено подання №1082 від 28.02.2018 до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про накладення на позивача дисциплінарного стягнення. На підставі вказаного до ОСОБА_3 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого. Позивач вказує, що оскаржуване рішення прийняте безпідставно, упереджено та без урахування права особи на участь в процесі його прийняття.
Ухвалою судді Панкеєвої В.А. від 27.07.2018 справу прийнято до провадження та призначено до слухання за правилами загального позовного провадження.
В судових засіданнях представник позивача позов підтримала, просила його задовольнити.
Представник відповідача та третьої особи, Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, в судових засіданнях проти позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, поясненнях щодо відзиву та запереченнях.
Представник Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) в судові засідання не з'являвся, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином та вчасно, причину неявки суду не повідомив.
Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 10 квітня 2018 року Міністерством юстиції України, на підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 27.03.2018 № 812 про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та з урахуванням протоколу засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 27.03.2018 № 69/03/18, прийнято наказ № 1102/5 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_3".
Вказаним наказом анульовано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1659 від 23.07.2013, видане ОСОБА_3 (а.с.119 т.1).
Правовою підставою винесення наказу вказано п.5 ч.1 ст.112 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п.16 Порядку видачі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.01.2013 N 93/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.01.2013 за N 117/22649.
Контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - арбітражний керуючий) здійснюють Мін'юст як державний орган з питань банкрутства та за його дорученням головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі як територіальні органи з питань банкрутства. Мін'юст та його територіальні органи з питань банкрутства є органами контролю (п.1.3 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 N 1284/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03 липня 2013 р. за N 1113/23645 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок).
При цьому відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Порядку контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок. Контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється на предмет дотримання ними вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці.
Відповідно до ч.1 ст.106 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон №2343-XII) планові перевірки здійснюються за певний період не частіше одного разу на два роки за місцезнаходженням державного органу з питань банкрутства або суб'єкта, щодо якого арбітражний керуючий здійснює свої повноваження, або у приміщенні, де знаходиться контора (офіс) арбітражного керуючого, з обов'язковим повідомленням арбітражного керуючого про час і місце проведення перевірки. Арбітражний керуючий зобов'язаний надавати особам, уповноваженим проводити перевірку, відомості, документи для огляду та їх копії для залучення до матеріалів перевірки.
Так, згідно з пунктом 4.3 Порядку у перший день перевірки арбітражний керуючий зобов'язаний надати комісії документи у спосіб, встановлений у повідомленні про проведення перевірки, та пояснення щодо предмета перевірки. Арбітражний керуючий протягом усього часу проведення перевірки до моменту складання акту перевірки має право бути присутнім під час проведення перевірки та надавати додаткові документи та пояснення.
Відповідно до п.4.7 Порядку при відмові арбітражного керуючого в проведенні перевірки складається акт про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки (додаток 4) у двох примірниках.
Згідно з п.4.7.1. Порядку відмовою арбітражного керуючого в проведенні перевірки вважається, зокрема, відсутність арбітражного керуючого або його уповноваженого представника під час проведення перевірки у час та у місці, визначених органом державного контролю в наказі про проведення перевірки, у разі належного повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки.
Пунктом 4.7.2. Порядку визначено, що відомості, включені до акта про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки, повинні бути підтверджені документально, а відповідні документи є невід'ємною частиною цього акта.
Згідно з п.4.7.3. Порядку один примірник акта про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки вручається арбітражному керуючому або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення за адресою приміщення, де розміщена(ий) контора (офіс) арбітражного керуючого, другий зберігається в органі контролю.
Згідно з частиною 4 статті 106 Закону №2343-XII у разі виявлення під час перевірки порушень норм законодавства в роботі арбітражного керуючого, державний орган з питань банкрутства може зупинити діяльність арбітражного керуючого та передати матеріали на розгляд дисциплінарній комісії для накладення на порушника дисциплінарних стягнень.
Крім того, п.6.13. Порядку № 1284/5 передбачено, що у разі виявлення за результатами перевірки порушень, які є підставою для внесення до Дисциплінарної комісії подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень, орган контролю обов'язково зазначає про це в акті перевірки. У такому випадку припис та (або) розпорядження не складаються до моменту прийняття Дисциплінарною комісією рішення за результатом розгляду подання. У цьому випадку орган контролю протягом трьох робочих днів з дня підписання акту перевірки вносить пропозицію до структурного підрозділу Міністерства Юстиції України щодо внесення до Дисциплінарної комісії подання про накладання на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення (далі - пропозиція). До пропозиції орган контролю додає акт перевірки з усіма документами, що є його невід'ємними складовими.
Згідно зі ст.105 Закону №2343-XII дисциплінарними проступками арбітражних керуючих є винне невиконання або неналежне виконання обов'язків арбітражного керуючого.
Відповідальність арбітражних керуючих передбачена статтею 107 Закону, згідно якої арбітражні керуючі несуть за свої дії та заподіяну третім особам шкоду цивільно-правову, адміністративну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, встановлених законом.
Арбітражні керуючі несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом.
Державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих дисциплінарні стягнення.
Частиною 1 статті 108 Закону №2343-ХІІ визначено, що дисциплінарна комісія утворюється у встановленому державним органом з питань банкрутства порядку для здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих, перевірки організації їх роботи, дотримання ними вимог законодавства з питань банкрутства та правил професійної етики.
Дисциплінарна комісія, згідно з частиною 4 статті 108 Закону №2343-ХІІ розглядає заяви, скарги та подання на арбітражних керуючих; організовує перевірку оприлюднених фактів, що принижують честь і гідність арбітражних керуючих; надає консультації і рекомендації, а також готує методичні розробки з питань професійної етики арбітражних керуючих та застосування прогресивних практик; приймає рішення про застосування до арбітражних керуючих дисциплінарних стягнень.
В силу приписів пункту 5 частини 1 статті 112 Закону № 2343-XII однією із підстав для припинення діяльності арбітражного керуючого є накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.
Відповідно до пункту 16 Порядку видачі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затверджено наказом Міністерства юстиції України від 14.01.2013 N 93/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 15 січня 2013 р. за N 117/22649 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі припинення діяльності арбітражного керуючого на підставі його письмової заяви про припинення діяльності арбітражного керуючого за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку та з інших підстав, передбачених статтею 112 Закону № 2343-XII, структурний підрозділ готує висновок про наявність підстави для анулювання свідоцтва та проект наказу Мін'юсту України про анулювання такого свідоцтва. Висновок підписує керівник структурного підрозділу або особа, яка виконує його обов'язки. Наказ Мін'юсту України про анулювання свідоцтва підписує Міністр юстиції України або особа, яка виконує його обов'язки. Копія наказу Мін'юсту України про анулювання свідоцтва надсилається особі, діяльність арбітражного керуючого якої припинено, із супровідним листом за підписом керівника структурного підрозділу або особи, яка виконує його обов'язки, у триденний строк з дня видання наказу Мін'юсту України про анулювання свідоцтва. Наказ Мін'юсту України про анулювання свідоцтва може бути оскаржений в суді у порядку адміністративного судочинства.
Системний аналіз наведених правових норм свідчить на користь висновку, що анулюванню свідоцтва передує припинення діяльності арбітражного керуючого, зокрема в разі накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого. При цьому, відповідно до вимог Порядку, про наявність підстави для анулювання свідоцтва повинен бути підготовлений структурним підрозділом висновок і проект наказ Мін'юсту України про анулювання такого свідоцтва.
Водночас суд відмічає, що порядок припинення діяльності арбітражного керуючого врегульовано статтею 113 Закону № 2343-XII.
Згідно з ч.ч.1, 2 цієї статті вказаного Закону у разі наявності підстав для позбавлення права арбітражного керуючого на здійснення діяльності арбітражного керуючого дисциплінарна комісія вносить державному органу з питань банкрутства відповідне подання. Державний орган з питань банкрутства приймає рішення про позбавлення права арбітражного керуючого на здійснення діяльності арбітражного керуючого та вносить до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України запис про припинення повноважень арбітражного керуючого.
Згідно з пунктом 7.1. Порядку № 1284/5 підставою для накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення є, зокрема, грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута).
Відповідно до пункту 7.2 Порядку № 1284/5 протягом п'яти робочих днів з дати отримання структурним підрозділом Міністерства Юстиції України від органу контролю пропозиції структурний підрозділ останнього готує та вносить подання на Дисциплінарну комісію про накладання на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення (далі - подання), копія якого надсилається арбітражному керуючому до відома. Подання повинно містити висновок структурного підрозділу Міністерства Юстиції України щодо відповідності висновків акта перевірки законодавству з питань банкрутства. До подання додається пропозиція органу контролю з усіма додатками.
Відповідно до пункту 2, 3 Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11 січня 2013 року №81/5 (далі - Положення №81/5) у своїй діяльності дисциплінарна комісія керується Конституцією і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, цим Положенням, а також наказами Міністерства Юстиції України. Основними завданнями Комісії є здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих, перевірка організації їх роботи, дотримання ними вимог законодавства з питань банкрутства та правил професійної етики арбітражного керуючого.
Згідно з пунктом 15 Положення №81/5 на засідання Комісії, на якому буде розглянуто подання про застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого, запрошується арбітражний керуючий, який має право давати додаткові пояснення по суті питання. Комісія може прийняти рішення за відсутності заявника, скаржника або арбітражного керуючого, стосовно якого розглядаються подання про застосування дисциплінарного стягнення.
Частиною першою статті 109 Закону № 2343-XII передбачено, що дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого є: попередження; позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.
Згідно з пунктом 24 Положення № 81/5 під час визначення виду дисциплінарного стягнення Комісія повинна враховувати ступінь вини арбітражного керуючого, тяжкість вчиненого ним проступку, а також, чи застосовувалися раніше до нього дисциплінарні стягнення.
За результатами розгляду питання порядку денного Комісія, у відповідності з п. 25 Положення №81/5, приймає рішення про: застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення на підставі подання структурного підрозділу про застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого; відхилення подання структурного підрозділу про застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого; ініціювання проведення структурним підрозділом позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого, якщо із заяви або скарги вбачається необхідність проведення додаткового контролю; ініціювання проведення саморегулівною організацією арбітражних керуючих перевірки діяльності арбітражного керуючого, членом якої він є, якщо із заяви або скарги вбачається порушення правил професійної етики арбітражного керуючого цієї саморегулівної організації арбітражних керуючих; відмову в задоволенні заяви або скарги щодо діяльності арбітражного керуючого, організації його роботи, дотримання ним вимог законодавства з питань банкрутства та правил професійної етики арбітражного керуючого; перевірку оприлюднених фактів, що принижують честь і гідність арбітражного керуючого, або ініціювання проведення такої перевірки органом, до компетенції якого належить вирішення таких питань; вжиття заходів щодо спростування оприлюднених фактів, які принижують честь і гідність арбітражних керуючих; схвалення консультацій і рекомендацій, а також методичних розробок з питань професійної етики арбітражних керуючих та застосування прогресивних практик у сфері відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом для подальшого їх розміщення на офіційному веб-сайті Міністерства Юстиції України у мережі Інтернет.
Як видно з матеріалів справи, наказом Міністерства юстиції України від 28.12.2017 №4886/7 затверджено план перевірок діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) на 1 квартал 2018 року. До плану перевірок включено ОСОБА_3 (а.с.75-76 т.1).
Дорученням на проведення перевірки від 09.01.2018 №1.1/2.1-03/1 та посвідченням на її проведення від 10.01.2018 №1 визначено голову комісії Гурковську А.В. та встановлено термін проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_3 з 30.01.2018 до 08.02.2018 (а.с.77-78 т.1).
Повідомленням про проведення планової виїзної перевірки діяльності позивача від 10.01.2018 №2.4-11/32/2018/9/606 ОСОБА_3 повідомлено про необхідність забезпечення умов для її проведення та надано час до 30.01.2018 для направлення пояснень з предмета перевірки (а.с.79 т.1).
30 січня 2018 року під час планової виїзної перевірки складено акт про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки. Міститься відмітка про відсутність ОСОБА_3 під час підписання акту (а.с.82-83 т.1).
Листом від 31.01.2018 №2.4-11/32/2018/12/1309 начальником управління направлено арбітражному керуючому ОСОБА_3 акт про відмову у проведенні перевірки (а.с.85 т.1).
В свою чергу представник позивача ОСОБА_4 31.01.2018 подала заяву з повідомленням про перебування ОСОБА_3 з 19.12.2017 на стаціонарному лікуванні та неможливістю надати необхідні документи (а.с.89 т.1), на підтвердження вказаної інформації надано листок непрацездатності (а.с.91 т.1).
Як встановлено судом, 30 січня 2018 року під час планової виїзної перевірки складено акт про відмову арбітражного керуючого ОСОБА_3 в проведенні перевірки. На момент проведення перевірки позивача за адресою місцезнаходження контори арбітражного керуючого не було. У зв'язку з чим, комісія дійшла висновку про відмову ОСОБА_3 у допуску до проведення перевірки.
Представник позивача у судових засіданнях стверджувала про об'єктивну неможливість ОСОБА_3 бути присутнім на перевірці та надати документи. На підтвердження вказаної інформації до матеріалів справи надано листки непрацездатності. Зі змісту листків непрацездатності встановлено, що позивач з 19.12.2017 по 02.01.2018 перебував на стаціонарному лікуванні, а з 03.01.2018 на домашньому режимі до першого червня 2018 року (а.с.18-21 т.1).
По змісту позову, ОСОБА_3 стверджує, що повідомлення про проведення перевірки не отримував.
На підтвердження надіслання повідомлення про проведення планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 10.01.2018 №2.4-11/32/2018/9/606 представником відповідача надано витяг з інформацією про направлення листа позивачу 11.01.2018 електронною поштою та рекомендованим листом з повідомленням ЖД ПАТ "Укрпошта" ПН215600426655 (а.с.81 т.1).
Водночас представник позивача стверджує про направлення на початку січня 2018 року на адресу Головного управління заяви з повідомленням про стан здоров'я позивача.
З метою спростування тверджень представника позивача, Головним управлінням надано журнал реєстрації вхідної кореспонденції за січень 2018 року (а.с.182-243 т.1).
Судом встановлено, що заяву ОСОБА_4 від 31.01.2018 щодо перебування ОСОБА_3 на лікарняному та направлення матеріалів перевірки зареєстровано в журналі вхідної кореспонденції 31.01.2018 (а.с.242 т.1).
По змісту вказаної заяви третю особу повідомлено про перебування ОСОБА_3 на стаціонарному лікуванні з 19.12.2017 (а.с.89 т.1).
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що Головним територіальним управлінням юстиції у Житомирській області, з урахуванням положень п.4.7.1. Порядку № 1284/5, правомірно складено акт про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки від 30.01.2018, оскільки арбітражний керуючий ОСОБА_3 був відсутній під час проведення перевірки.
Суд звертає увагу, що позивач ОСОБА_3 мав можливість отримати повідомлення про проведення перевірки, надіслане 11.01.2018, так, як перебував на стаціонарному лікуванні з 19.12.2017 по 02.01.2018 (а.с.18).
02 лютого 2018 року Головним територіальним управлінням юстиції у Житомирській області на адресу Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України направлено лист №2.4-11/5/2018/1483 "Пропозиція про притягнення до дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого ОСОБА_3.", в якому запропоновано внести подання до Дисциплінарної комісії при Міністерстві юстиції України про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення. В обґрунтування вказано, що органом контролю повідомлено позивача про проведення планової перевірки вчасно та належним чином. Проте у час, визначений в повідомленні, арбітражний керуючий ОСОБА_3 не прибув, а також не надав (не залишив) документів, які стосуються предмету перевірки (а.с.87-88 т.1).
Департаментом з питань судової роботи та банкрутства до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих направлено подання № 1082 від 28.02.2018 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення. До вказаного подання долучено документи з приводу проведеної перевірки (а.с.120 т.1).
Як видно з матеріалів справи, позивач 19.03.2018 та 21.03.2018 повідомляв Департамент з питань судової роботи та банкрутства про те, що перебуває на лікарняному, до заяв долучав копії листків непрацездатності (а.с.16-17 т.1).
Листом директора Департаменту з питань судової роботи та банкрутства повідомлено позивача та ГТУЮ у Житомирській області про результати засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих. По змісту листа встановлено, що 27.03.2018 відбулось засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, за результатами якого, прийнято рішення про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого на підставі подання №1082 від 28.02.2018 (а.с.96 т.1).
27 березня 2018 року на засіданні Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих вирішено внести подання до Міністерства юстиції України про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого. Рекомендувати Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України на підставі подання Комісії про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення: підготувати проект наказу про анулювання свідоцтва № 1659 від 23.07.2013 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, виданого ОСОБА_3; внести запис до Єдиного реєстру арбітражних керуючих Ураїни про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (а.с.124-127 т.1).
Для складання проекту наказу Міністерства юстиції України про анулювання свідоцтва № 1659 від 23.07.2013 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, виданого ОСОБА_3, за підписом заступника Голови Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторі) до Міністерства юстиції України направлено подання № 812 від 27.03.2018 про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного арбітражного керуючого (а.с.123 т.1).
Представником відповідача був наданий висновок, підписаний директором Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Моісеєвим Ю.О., в якому вказано про наявність підстав для прийняття рішення про анулювання свідоцтв арбітражних керуючих, зокрема, ОСОБА_3 (а.с.122 т.1).
Ознайомившись із вказаним висновком, суд вважає за необхідне зауважити, що єдині вимоги до документування управлінської інформації та організації роботи з документами у Міністерстві юстиції України (далі - Міністерство) незалежно від способу фіксації та відтворення інформації, яка міститься у документах, включаючи їх підготовку, реєстрацію, облік і контроль за виконанням встановлює Інструкція з діловодства в Міністерстві юстиції України, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 03 серпня 2015 року N 1405/5.
Пунктом 7 згаданої Інструкції передбачено, що документ повинен містити обов'язкові для певного виду реквізити, що розміщуються в установленому порядку, а саме: найменування Міністерства, назву виду документа (крім листів), дату, реєстраційний індекс документа, заголовок до тексту, текст, підпис. Під час підготовки та оформлення документів можуть застосовуватись не тільки обов'язкові, а й інші реквізити, якщо це відповідає призначенню документа або способу його опрацювання.
У свою чергу, наданий до суду висновок директора Департаменту з питань судової роботи та банкрутства всіх обов'язкових реквізитів не містить, отже не може бути використаний як підстава вчинення будь-яких дій, зокрема, винесення спірного наказу.
Зважаючи на викладене, а також ураховуючи відсутність доказів наявності на момент прийняття відповідачем оскаржуваного наказу належним чином підготовленого уповноважений органом висновку про наявність підстави для анулювання свідоцтва позивача, суд приходить до висновку, що наказ Міністерства юстиції України від 10.04.2018 № 1102/5 було прийнято без дотримання вимог п.16 Порядку видачі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затверджено наказом Міністерства юстиції України від 14.01.2013 N 93/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 15 січня 2013 р. за N 117/22649 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Одночасно суд наголошує, що п.5 ч.1 ст.112 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з посиланням на який прийнято спірний наказ, не передбачає анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого. За змістом указаного пункту частини 1 статті 112 Закону № 2343-XII дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого є підставою для припинення діяльності арбітражного керуючого, в порядку визначеному ст.113 цього Закону.
Крім того, суд звертає увагу, що в рішенні Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (керуючих санацією, розпорядників майна, ліквідаторів) і в наказі Міністерства юстиції України від 10.04.2018 №1102/5 року відсутня інформація про грубе порушення законодавства позивачем під час виконання його повноважень.
В свою чергу представник відповідача в судових засіданнях стверджувала про повторний характер недопуску комісії до проведення перевірки ОСОБА_3
На підтвердження вказаної інформації надано акт про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки від 21.09.2017 №24/1 та лист Міністерства юстиції України від 07.11.2017 №9.4-33/910 щодо результатів засідання Дисциплінарної комісії. По змісту листа подання про накладення дисциплінарного стягнення відхилено за недостатністю підстав до дисциплінарної відповідальності (а.с.92-95 т.1).
Суд наголошує, що повторність у виявлених порушеннях арбітражним керуючим не встановлена.
Статтею 109 Закону № 2343-ХІІ передбачено врахування комісією ступеню вини арбітражного керуючого, тяжкість вчиненого ним проступку та попереднє застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень.
Доказів наявності у позивача попередніх дисциплінарних стягнень впродовж періоду виконання повноважень арбітражного керуючого ОСОБА_3 до суду не надано. Внесене подання від 28.02.2018 ніяким чином не може свідчити про наявність будь-яких порушень у діяльності арбітражного керуючого. Доказів інших порушень у роботі ОСОБА_3 суду не надано. Дисциплінарне стягнення у вигляді попередження до позивача не застосовувалось.
Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на наведене, відповідачем не доведено наявність грубих порушень у діяльності ОСОБА_3 під час виконання повноважень, а тому застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого є передчасним та суперечить нормам чинного законодавства.
Крім того, суд приходить до висновку, що оскаржуваний наказ критеріям правомірності, встановленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не відповідає, що є підставою для його скасування.
З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Встановлено, що позивачем при подачі до суду позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 1409,60 грн, про, що свідчать квитанції №0.0.1041897672.1 від 21.05.2018 на суму 881 грн та №0.0.1052107874.1 від 04.06.2018 на суму 528,60 грн (а.с.4, 46).
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням задоволення позову Арбітражного керуючого ОСОБА_3, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Міністерства юстиції України сплаченогой судового збору у сумі 704,80 грн.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позов Арбітражного керуючого ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 10024) задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України (вул. Городецького,13, м.Київ, 01001) № 1102/5 від 10 квітня 2018 року, яким анульовано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1659 від 23 липня 2013 року, виданого ОСОБА_3.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_3 судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 704,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.А. Панкеєва
Повне судове рішення складене 17 жовтня 2018 року