11 жовтня 2018 року м. Житомир
справа № 0640/3423/18
категорія 10.2.4
Житомирський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов"язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Житомирського об"єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ст.114 Закону України "Про загальнобов"язкове державне пенсійне страхування";
- скасувати рішення Житомирського об"єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 02.04.2018, викладене у формі листа за вих.№4214/03.3 та доповненні до нього від 30.03.2018 за вих.№6438/03.3 про відмову в призначенні пільгової пенсії;
- зобов"язати Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообо"язкове державне пенсійне страхування": за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173; Списком №2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 №10; Списком №2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, з дня звернення до Житомирського об"єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а саме з 11.12.2017, зарахувавши у пільговий трудовий стаж роботи за період: з 01.10.1997 по 30.04.2005 - майстер скловаріння; з 01.05.2005 по 26.06.2007 - майстер дільниці скловаріння у відділі головного технолога; з 16.07.2007 по 01.11.2007 - скловар, як такий, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у грудні 2017 року звернувся до Житомирського об"єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно зі ст.114 Закону України «Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування». Однак відповідач листом від 02.04.2018 №4214/03-3 та від 30.05.2018 №6438/03.3 повідомив про відмову у призначення пенсії на пільгових умовах з тих підстав, що відсутній необхідний пільговий страховий стаж, оскільки до пільгового стажу неможливо зарахувати певні періоду роботи на посаді майстра дільниці скловаріння. Проте позивач зазначає, що період роботи на посаді майстра дільниці скловаріння з 01.10.1997 по 13.06.2001 відповідно до висновку управління Держпраці від 22.12.1997 відноситься до шкідливих та важких умов праці (Список №2). У назві професії майстер дільниці скловаріння - визначення «дільниці скловаріння» використовується як уточнення назви професії майстра. Щодо не зарахування до пільгового страхового стажу періоду роботи з 01.05.2005 по 15.07.2007 у зв"язку з розбіжностями у трудовій книжці, зазначає, що вказана розбіжність була усунута шляхом подання додаткової довідки №203/7 від 23.11.2017. Спростування наявності підстав для зарахування до загального трудового стажу періоду роботи з 01.02.1984 по 18.10.1986 та з 03.11.1986 по 22.11.1986 було підтверджено шляхом надання відповідачу уточнюючих довідок.
Вважає, що вказані періоди мають бути зараховані до загального трудового та пільгового стажу роботи при призначенні пенсії, оскільки документально підтверджені відповідними довідками. З урахуванням зазначеного, вважаючи дії органу Пенсійного фонду України протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 20.07.2018 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду на 17.08.2018 за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач у строк, встановлений ч.1ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження надіслав до суду відзив на позовну заяву за вх.№16532/18.
Зазначає, що позивачу було правомірно відмовлено у призначенні пенсії за віком на умовах, визначених ст.114 Закону України «Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування», адже згідно з поданими документами загальний та пільговий стаж позивача є недостатніми для призначення пенсії на пільгових умовах. Додатково вказує, що до пільгового стажу роботи позивача не враховано період роботи з 01.10.1977 по 13.06.2001 на посаді майстра дільниці скловаріння у зв"язку з відсутністю атестації робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах на зазначену посаду по підприємству. Для зарахування періоду роботи з 31.05.2006 по 01.11.2007 до пільгового стажу позивачу необхідно подати уточнюючі документи із зазначенням номеру робочого місця, відповідно до займаної посади. Період роботи з 01.05.2005 по 15.07.2007 на посаді майстра дільниці скловаріння неможливо зарахувати з тих підстав, що виявлено розбіжності у трудовій книжці, які необхідно усунути шляхом внесенням корегуючи записів у трудову книжку. До загального страхового стажу не враховані періоди з 01.02.1984 по 18.10.1986 та з 03.11.1986 по 22.11.1994 у зв"язку з наявністю у трудовій книжці нечіткого відтиску печатки при звільненні та підтвердження запису №13-14 печаткою УРСР. До пільгового стажу не враховано періоди роботи з 01.10.1997 по 13.06.2001 у зв"язку з невідповідністю назви професії за якою позивач працював - майстер дільниці скловаріння, тій професії по якій підтверджено право на пільгову пенсію за Списком №2 - майстер цеху. З урахуванням зазначеного вважає оскаржувану відмову правомірною та просить суд у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до довідки від 17.08.2018 розгляд справи відкладено на 20.09.2018, у зв"язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.
Згідно з довідкою від 20.09.2018 розгляд справи відкладено на 11.10.2018 у зв"язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді.
05 жовтня 2018 року представник позивача надіслав до суду відповідь на відзив на позовну заяву за вх.№20104/18, аналогічного змісту з позовною заявою, та в якій додатково зазначає, що загальний трудовий стаж позивача на 31.05.2015 становить 34 роки 6 місяці та 12 днів, стаж роботи на посаді із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 становить 10 років 11 місяці 12 днів, що є достатнім для призначення позивачу пенсії на пільгових умовах за віком відповідно до ст.114 Закону України «Про загальонообов"язкове державне пенсійне страхування».
11.10.2018 до суду прибули позивач, представник позивача та представник відповідача, проте перед початком судового засідання подали клопотання за вх.№20525/18 та вх.№20526/18, відповідно, про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Зважаючи на подані учасниками справи клопотання, керуючись приписами ч.9 ст.205 та ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд переходить до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.258 КАС України.
Згідно з ч. 5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.
Судом встановлено та відповідачем не заперечується, що ОСОБА_1, 11.12.2017 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Листом №4214/03.3 від 02.04.2018 позивачу повідомлено про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно зі ст.114 Закону №1058-IV у зв"язку з відсутністю необхідного загального та пільгового страхового стажу. Період роботи з 01.10.1977 по 13.06.2001 на посаді майстра дільниці скловаріння неможливо зарахувати до пільгового стажу у зв"язку з відсутністю атестації робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах на зазначену посаду по підприємству.
Згідно з наказом №119 від 10.08.1995 за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пільгову пенсію за Списком №2 - цех скловаріння і виробництво скловиробів, посада майстер цеху. Відповідно до переліку робочих місць і професій Наказу №81 від 31.05.2006 атестовано професії: скловар за номером робочого місця 2.1; майстер за номером робочого місця 2.10. Однак в поданих документах зазначено, що ОСОБА_1 з 01.05.2005 працював майстром, а з 16.07.2007 - скловаром 6 розряду.
Період роботи з 01.05.2005 по 15.07.2007 на посаді майстра дільниці скловаріння неможливо зарахувати до пільгового страхового стажу в зв"язку з виявленими розбіжностями у записах трудової книжки, наявність довідки №203/7 від 23.11.2017 є недостатнім підтвердження наявності пільгового страхового стажу, оскільки необхідно зробити коригуючі записи у трудовій книжці згідно з наказами по підприємству.
До загального страхового стажу не враховані періоди:
- з 01.02.1984 по 18.10.1986 у зв"язку з наявністю у трудовій книжці нечіткого відтиску печатки при звільненні;
- з 03.11.1986 по 22.11.1994 оскільки запис №13-14 підтверджено печаткою УРСР (а.с.80-81).
Відповідач листом від 30.05.2018 №6438/03.3 надіслав на адресу позивач доповнення до листа від 02.04.2018 №4214/03.3 в якому зазначає, що до пільгового стажу невраховані періоди роботи:
- з 01.10.1997 по 13.06.2001 у зв"язку з невідповідністю назви професій за якою позивач працював - майстер дільниці скловаріння, тій професії по якій підтверджено право на пільгову пенсію за Списком №2 по підприємству, відповідно до наказу Житомирського акціонерного товариства «Біо мед скло» від 10.08.1995 №119 та висновку Державної експертизи умов праці від 22.12.1997 №05-161 - майстер цеху (а.с. 82).
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Згідно з п. 2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV) на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Зазначене право визначене також п."б" ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII відповідно до якого, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Згідно з пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 №383, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок №383) при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Щодо позовних вимог про зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 01.10.1997 по 30.04.2005, суд зазначає наступне.
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 з 01.10.1997 по 30.04.2005 працював на Відкритому акціонерному товаристві «Біо мед скло», яке в подальшому перейменоване на Приватне акціонерне товариство «Біо мед скло» (далі - ПрАТ «Біо мед скло»), на посаді майстра дільниці скловаріння на умовах повної зайнятості по змінному графіку роботи з тривалістю робочої зміни 8 годин, вказані відомості підтверджуються копією трудової книжки позивача серії БТ-І №5299724 та довідкою ПрАТ «Біо мед скло» від 23.11.2017 №203/2 (а.с.13-16, 62, 66).
На ПрАТ «Біо мед скло» атестація робочих місць проводилась згідно з:
- наказом №119-к від 10.08.1995;
- наказом №86 від 14.06.2001;
- наказом №81 від 31.05.2006 (а.с.17-19, 29-31, 44, 45, 46-47, 48, 49).
Вказане підтверджується також довідкою ПрАТ «Біо мед скло» від 10.10.2018 №186/6.
Згідно з довідкою від 30.05.2018 №97/3, виданою ПрАТ «Біо мед скло», відповідно до проведеної атестації на підприємстві у 1995 році згідно з наказом наказом №119-к від 10.08.1995, було атестовано робоче місце майстра цеху скловаріння та виробництва скловаріння. ОСОБА_1 з 01.10.1997 дійсно працював на ПрАТ «Біо мед скло» майстром в цеху скловаріння та виробництва скловиробів, а саме на дільниці скловаріння. У назві професії ОСОБА_1 - майстер дільниці скловаріння, фраза «дільниця скловаріння» використовувалась як уточнення до назви професії майстра, згідно з Державним класифікатором професій України.
У довідці від 30.05.2018 №97/3 також зазначено, що згідно з діючим з 1996 року колективним договором на підприємстві, а саме Додатку 4-А підтверджується віднесення всіх майстрів цеху №2 (скловаріння та виробництва скловиробів) до професій і посад працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці. Згідно зі штатним розкладом в цеху скловаріння та виробництва скловиробів існувала лише посада "майстра" та "майстра дільниці скловаріння". Окремої посади "майстер цеху" у штатному розкладі не існує. Атестована посада «майстра цеху» дає розуміння, що всі майстри в цеху скловаріння та виробництва скловиробів і «майстер», і «майстер дільниці скловаріння» підпадають під дію вказаної атестації (а.с.56).
Окрім того, згідно з довідкою "Про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", виданою ПрАТ «Біо мед скло» від 23.11.2017 №203/1, позивач в період з 01.10.1997 по 09.08.2000 та з 14.06.2001 по 30.04.2005 (06 років 8 місяців 26 днів) виконував роботи з організації та контролю роботи зміни в цеху скловаріння і виробництва скловиробів на посаді майстер дільниці скловаріння, яка передбачена Списком №2 (а.с.65).
Посилання відповідача в оскаржуваній відмові, викладеній в листі Житомирського об"єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 02.04.2018 №4214/03.3 на ту обставину, що період роботи позивача на посаді майстра дільниці скловаріння з 01.10.1997 по 13.06.2001 неможливо зарахувати до пільгового стажу в зв"язку з відсутністю атестації робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, на вказану посаду, яку займав позивач, оскільки за результатами атестації робочих місць відповідно до наказу №119-к від 10.08.1995 атестовано посаду майстра цеху, спростовується наданими позивачем документами.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача про зарахування періоду роботи з 01.10.1997 по 30.04.2005 на посаді майстра дільниці скловаріння на Житомирському заводі лабораторного скла, а нині - ПрАТ «Біо мед скло», до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Списку №2.
Щодо періоду роботи позивача на посаді майстра дільниці скловаріння у відділі головного технолога на Відкритому акціонерному товаристві «Біо мед скло», а нині - ПрАТ «Біо мед скло» з 01.05.2005 по 26.06.2007, суд зазначає наступне (а.с.66).
Відповідно до листа ПрАТ «Біо мед скло» від 04.11.2016 №196/7 позивач дійсно працював на ПрАТ «Біо мед скло» майстром дільниці скловаріння у відділі головного технолога на умовах повної зайнятості по змінному графіку роботи з тривалістю робочої зміни 8 годин в період з 01.05.2005 по 15.07.2007 (а.с.63 зворот).
Вказане також засвідчується листом ПрАТ «Біо мед скло» від 30.05.2018 №97/7 (а.с.57).
Згідно з довідкою "Про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", виданою ПрАТ «Біо мед скло» від 23.11.2017 №203/5, ОСОБА_1 працював повний робочий день з 01.05.2005 по 15.07.2007 (2 роки 5 місяців 15 днів) по виконанню робіт з організації та контролю дільниці скловаріння на посаді майстра дільниці скловаріння, яка передбачена Списком №2 (а.с.58).
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон №1788-ХІІ) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документами про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
З огляду на викладене, посилання відповідача в оскаржуваній відмові, викладеній у листі Житомирського об"єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 02.04.2018 №4214/03.3 на ту обставину, що період роботи позивача на посаді майстра дільниці скловаріння з 01.05.2005 по 15.07.2007 неможливо зарахувати до пільгового стажу в зв"язку з виявленими розбіжностями в записах трудової книжки та необхідністю зробити коригуючі записи в трудовій книжці згідно з наказами по підприємству, спростовується наданими позивачем довідками.
Щодо періоду роботи позивача на Відкритому акціонерному товаристві «Біо мед скло», а нині - ПрАТ «Біо мед скло» з 16.07.2007 по 01.11.2007 на посаді скловара, суд зазначає наступне (а.с.66).
Відповідно до довідки №97/5 від 30.05.2018, виданої ПрАТ «Біо мед скло», ОСОБА_1 в період з 16.07.2007 по 01.11.2007 дійсно працював у ПрАТ «Біо мед скло» скловаром у відділі головного технолога (робоче місце згідно атестації №2.1) (а.с.64).
Згідно з довідкою "Про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", виданою ПрАТ «Біо мед скло» від 30.05.2018 №97/14, ОСОБА_1 працював повний робочий день з 16.07.2007 по 01.11.2007 (00 років 3 місяців 16 днів) по виконанню робіт з ведення процесу скловаріння на посаді скловар, яка передбачена Списком №2 (а.с.64 зворот).
Як зазначалось вище, на ПрАТ «Біо мед скло» атестація робочих місць проводилась згідно з:
- наказом №119-к від 10.08.1995;
- наказом №86 від 14.06.2001;
- наказом №81 від 31.05.2006 (а.с.17-19, 29-31, 44, 45, 46-47, 48, 49).
Вказане підтверджується також довідкою ПрАТ «Біо мед скло» від 10.10.2018 №186/6.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання, згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі - Порядок №442) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Основна мета атестації, яка випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Крім цього, у п. 2 ч. 2 ст. 114, п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п. б) ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", п. 8-10 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 р. №442 "Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці", Методичних рекомендаціях для проведення атестації робочих місць за умовами праці, розроблені на виконання Постанови №442 не встановлено обов'язку для позивача подавати перелік атестованих робочих місць, професій і посад для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, а відсутність такого переліку не зумовлює позбавлення особи вказаного права.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 про зарахування до стажу роботи за Списком №2, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах роботу за період: з 01.10.1997 по 30.04.2005 на посаді майстер дільниці скловаріння; з 01.05.2005 по 26.06.2007 - майстер дільниці скловаріння у відділі головного технолога; з 16.07.2007 по 01.11.2007 - скловар.
Щодо не зарахування відповідачем до загального страхового стажу позивача періодів роботи:
- з 01.02.1984 по 18.10.1986 в Технічному училищі №4 на посаді майстра виробничого навчання у зв"язку з виявленням некоректних записів у трудовій книжці (запис №12 підтверджений нечітким відбитком печатки);
- з 03.11.1986 по 22.11.1994 в Інституті проблем моделювання в енергетиці Академії наук УРСР на посаді фрезерувальника 4 розряду, у зв"язку з виявленими недоліками в оформленні трудової книжки (запису №13 та №14 підтверджено печаткою УРСР), суд зазначає наступне.
На підтвердження запису №12 у трудовій книжці позивачем надано довідку №229 від 31.05.2018, видану Державним професійно-технічним навчальним закладом "Вище професійне училище міста Житомира", в якій зазначено, що ОСОБА_1 дійсно у період з 01.02.1984 по 18.10.1986 працював на посаді майстра виробничого навчання у Технічному училищі №4, на даний час Державний професійно-технічний навчальний заклад "Вище професійне училище міста Житомира" (а.с.67).
Період роботи позивача з 03.11.1986 по 22.11.1994 в ЖФ СКТБ з ДВ ШМЕ НАНУ на посаді фрезерувальника 4 розряду підтверджено довідкою №23 від 02.05.2018, виданою Державним підприємством спеціального конструкторсько-технологічного бюро Інституту проблем моделювання в енергетиці ім.Г.Є. Пухова Національної академії наук України (а.с.60).
Щодо твердження відповідача, що запис №13 та №14 у трудовій книжці позивача підтверджено печаткою УСРС, суд зазначає наступне.
Постанова Верховної Ради України "Про заходи щодо забезпечення виконання вимог дозвільної системи" від 11.05.1992 № 2318-XII та Інструкція про порядок видачі дозволів на виготовлення печаток і штампів, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.10.1993 №643, не містять положень про нечинність фактично існуючих печаток та штампів та про обов'язок їх заміни. Не впливає на права та законні інтереси позивача й факт припинення статусу СРСР, як суб'єкта міжнародного права.
На думку суду, та обставина, що підприємство не замінило свою печатку на нову після припинення УРСР, не тягне за собою недійсність записів у трудовій книжці, засвідчених нею недійсними. Позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження його загального страхового стажу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 275/615/17 (К/9901/768/17).
А отже позивачем надано докази, які не спростовані відповідачем, про те, що він має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Усі наведені обставини свідчать на користь висновку про існування у позивача права на пенсію за віком на пільгових умовах, оскільки наявність у позивача достатнього загального страхового та пільгового стажу, визначеного п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пунктом б статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" доведена позивачем та підтверджена належними та допустимими доказами, які долучені до матеріалів справи.
Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.
З метою обрання належного способу захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов"язати Житомирське об"єднань управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до пільгового стажу період роботи ОСОБА_1 з 01.10.1997 по 30.04.2005 на посаді майстра дільниці скловаріння; з 01.05.2005 по 26.06.2007 на посаді майстра дільниці скловаріння у відділі головного технолога; з 16.07.2007 по 01.11.2007 на посаді скловара та призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.2. ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п."б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з 11.12.2017.
Відповідно до ч.1 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія за віком призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
Враховуючи дату звернення позивача до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії - 11.12.2017, суд дійшов до висновку про те, що пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 слід призначити саме з 11.12.2017.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.
Згідно з ч. 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та, як наслідок, їх задоволення.
Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
вирішив:
Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 12405, ідн. номер НОМЕР_1) до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.Перемоги, буд.55, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 40380333) про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов"язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Житомирського об"єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Скасувати рішення Житомирського об"єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, викладені у формі листів №4214/03.3 від 02.04.2018 та №6438/03.3 від 30.05.2018 щодо відмови ОСОБА_1 у призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов"язати Житомирське об"єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 11.12.2017, зарахувавши до його пільгового стажу зайнятість на роботах, із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, за період:
- з 01.10.1997 по 30.04.2005 на посаді майстра дільниці скловаріння;
- з 01.05.2005 по 26.06.2007 на посаді майстра дільниці скловаріння у відділі головного технолога;
- з 16.07.2007 по 01.11.2007 на посаді скловара.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирського об"єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 704 (сімсот чотири) грн 80 (вісімдесят) коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.В. Горовенко