09 жовтня 2018 р.м. ХерсонСправа № 2140/1443/18
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Дмитрієвої О.О.,
при секретарі: Пономаренко М.М.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Оперчук О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про скасування рішення від 27.06.2018 року та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі-позивач, ФОП ОСОБА_1.) 23.07.2018 року звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі-відповідач, ГУ ДФС), в якому просить скасувати рішення від 27.06.2018 року про виключення ФОП "ОСОБА_1" з реєстру платників податків єдиного податку та зобов'язати відповідача включити з 01.07.2018р. ФОП "ОСОБА_1" до реєстру платників єдиного податку третьої групи, надавши довідку про підтвердження статусу платника єдиного податку третьої групи.
Свою правову позицію мотивує тим, що він не згідний із оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням оскільки жодної перевірки щодо нього як фізичної особи-підприємця податковим органом не проводилась, акту перевірки не складалось, заборгованість зі сплати податків у позивача як фізичної особи-підприємця відсутня. Вважає, що між фізичною особою та фізичною особою-підприємцем, яка має статус СПД, існує різниця як в суб'єктному так і в об'єктному складі прав та обов'язків, які застосовуються вказаними суб'єктами при нарахуванні і сплаті обов'язкових податків та зборів. Нарахування та сплата обов'язкових податків і зборів фізичною особою без статусу СПД регулюються одними нормами ПК, а нарахування та сплата СПД ФОП податків та зборів - іншими. Зауважує на тому, що саме такої позиції притримується і ДФС України у своїх листах. Зокрема, як зазначає Державна фіскальна служба України у своєму листі від 28.04.2015 № 4000/Б/99-99-17-02-02-14: «фізична особа - підприємець не може бути власником нерухомого або рухомого майна, придбання, спорудження, будівництво такого майна та операції з передачі права власності на таке майно фізичною особою - підприємцем можуть здійснюватись виключно як фізичною особою.» Отже фізичні особи-підприємці не можуть мати податкових зобов'язань з нарахування та сплати ПДВ, якщо це відбувається не в межах господарської діяльності ФОП і не з ціллю використання в господарській діяльності такого СПД платника податків рухомого чи нерухомого майна. Як висновок, обов'язок зі сплати та нарахування обов'язкових податків та зборів покладений на фізичну особу, не може перекладатись на фізичну особу-підприємця, адже це різні суб'єкти права. Чинними нормами законодавства не передбачено перекладання відповідальності за зобов'язаннями фізичної особи на фізичну особу-підприємця.
Таким чином, вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою судді Херсонського окружного адміністративного суду Морської Г.М. від 27.07.2018р. відкрите провадження у справі. Розгляд справи призначений за правилами спрощеного провадження з викликом сторін.
Розпорядженням керівника апарату Херсонського окружного адміністративного суду №144 від 28.08.2018р. з метою дотримання принципу розумного строку розгляду даної справи та у зв'язку з перебуванням судді у відпустці призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 2140/1443/18.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначена суддя Дмитрієва О.О.
Ухвалою суду від 29.08.2018 року справа №2140/1443/18 прийнята до провадження та призначена до розгляду в судовому засіданні 14.09.2018 року.
04.09.2018 року представником відповідача суду надано відзив на позовну заяву, згідно якого ГУ ДФС проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що ФОП ОСОБА_1 порушено вимоги перебування на спрощеній системі оподаткування, тому рішення Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі №241/21-22-13-02/НОМЕР_1 про анулювання реєстрації платником єдиного податку є законним та не підлягає скасуванню. У задоволенні позовних вимог просить відмовити.
За змістом відзиву на позовну заяву позивача від 13.09.2018 року, фізична особа-підприємець не погоджується із позицією податкового органу. Наголошує на тому, що прийняттю оскаржуваного рішення повинна передувати перевірка СПД як платника податків, проте такої перевірки не проводилось.
14.09.2018 року сторони в судове засідання не прибули, в судовому засіданні було оголошено перерву до 04.10.2018 року для надання відповідачем суду додаткових доказів у справі.
04.10.2018 року сторони в судове засідання прибули, в судовому засіданні було оголошено перерву до 09.10.2018 року для надання відповідачем суду додаткових доказів у справі за протокольною ухвалою суду.
09.10.2018 року сторони в судове засідання прибули.
Позивач наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив відповідача.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов.
Заслухавши доводи сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 30.11.2004 року та перебуває на обліку в Херсонській об'єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС (Каланчацьке відділення) з 06.12.2004 року.
ФОП ОСОБА_1 з 01 січня 2012 року здійснив перехід на спрощену систему оподаткування (ІІІ група 5%).
27 червня 2018 року відповідачем прийнято рішення №241/21-22-13-02/НОМЕР_1 про виключення з реєстру платників єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 згідно абзацу 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України з урахуванням пункту 298.2.3 статті 298 Податкового кодексу України, а саме у зв'язку з наявністю податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.
Зі змісту акту документальної невиїзної перевірки від 03.02.2016 року №1/21-22-17-03/НОМЕР_1 вбачається, що така проведена з питань митної справи при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності платника податків ОСОБА_1 по МД №508050000/2014/034092 від 26.12.2014р. Перевіркою встановлено, що громадянин ОСОБА_1 до Херсонської митниці ДФС в електронному вигляді була подана митна декларація типу «ІМ 40 ДЕ» від 26.12.2014 року №508050000/2014/034092 з метою проведення митного оформлення у митному режимі «імпорт» автомобіля BMW, модель Х5. За змістом акту перевірки податковим органом встановлено заниження громадянином ОСОБА_1 рівня митної вартості товару на загальну суму 183960,66 грн., що є порушенням статті 52 МК України в частині достовірності визначення митної вартості товарів. В результаті чого спричинено недоплату митних платежів до Державного бюджету України в розмірі 58857, 82 грн.
Крім того, наявність податкового боргу встановлена контролюючим органом на підставі аналізу даних в ІКП податкових повідомлень-рішень від 16.03.2016 №0000011302 на суму 50580,94 грн. та №0000021302 на суму 22991,34 грн., застосованих згідно висновків вказаного акту перевірки.
Позивач не погоджуючись з оскаржуваним рішенням звернувся до суду з даним позовом.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування сторін, оцінюючи їх в сукупності, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 291.3 статті 291 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
В силу пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема, третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.
У відповідності до пункту 299.1 статті 299 Податкового кодексу України, реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку (пункт 299.2 статті 299 Податкового кодексу України).
Приписами пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:
1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу;
4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.
Відповідно до пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Відповідно до підпункту 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, зокрема, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року по справі №813/1465/17.
Враховуючи те, що несплата позивачем як громадянином податкового боргу протягом двох послідовних кварталів встановлена контролюючим органом на підставі баз даних та аналізу податкового боргу з ПДВ, згідно акту перевірки саме фізичної особи, а не на підставі акта перевірки суб'єкта господарювання, яка, в свою чергу, контролюючим органом і не проводилася, суд вважає, що відповідачем порушено порядок прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку.
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.
У рішенні "Лелас проти Хорватії" Європейський суд з прав людини зауважує, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять копії акту перевірки позивача як суб'єкта господарювання, яким встановлено наявність податкового боргу.
Крім того, згідно правового висновку Великої Палати ВС у постанові від 13.03.2018 по справі №306/2004/15-ц наявність у фізичної особи статусу підприємця не свідчить про те, що з моменту її державної реєстрації як ФОП вона виступає в такій якості у всіх правовідносинах. Так, суддями Великої Палати ВС зроблено висновок, що цивільні права й обов'язки фізичної особи, набуваються та здійснюються у порядку реалізації цивільної дієздатності цієї особи.
За змістом ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на викладене, а саме на відсутність акту перевірки позивача як фізичної особи-підприємця та відсутність доказів на підтвердження правомірності спірного рішення, дотримання податковим органом порядку анулювання реєстрації платника податку, суд вважає рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 27.06.2018 року №241/21-22-13-02/НОМЕР_1 про виключення з реєстру платників єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 77, 78, 139, 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1, 75800, АДРЕСА_1) задовольнити.
Скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (ЄДРПОУ 39394259, 73026, Херсонська область, м. Херсон, пр-т. Ушакова, 75) №241/21-22-13-02/НОМЕР_1 від 27.06.2018 року про виключення фізичної особи-підприємця "ОСОБА_1" з реєстру платників податків єдиного податку.
Зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (ЄДРПОУ 39394259, 73026, Херсонська область, м. Херсон, пр-т. Ушакова, 75) включити з 01.07.2018р. фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1, 75800, АДРЕСА_1) до реєстру платників єдиного податку третьої групи, надавши довідку про підтвердження статусу платника єдиного податку третьої групи.
Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (ЄДРПОУ 39394259, 73026, Херсонська область, м. Херсон, пр-т. Ушакова, 75) за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1, 75800, АДРЕСА_1) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні нуль копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 17 жовтня 2018 р.
Суддя Дмитрієва О.О.
кат. 8