Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код за ЄДРПОУ 34390710
09 жовтня 2018 р. № 2040/6065/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Бідонька А.В.
при секретарі судового засідання - Мурадли А.І.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідачів - Черепахи С.В.
розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, Заступника начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Оганісян Разміка Саркісовича про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, Заступника начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Оганісян Разміка Саркісовича, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд:
- визнати незаконною бездіяльність заступника начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Оганісяна Р.С. щодо надання неповної та необґрунтованої відповіді ОСОБА_3 на скаргу на незаконні дії працівника патрульної поліції від 26.12.2017 р.;
- зобов'язати заступника начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Оганісяна Р.С.. надати повну та обґрунтовану відповідь ОСОБА_3 на скаргу на незаконні дії працівника патрульної поліції від 26.12.2017 р.
- зобов'язати заступника начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Оганісяна Р.С. провести службове розслідування стосовно відповідності займаній посаді та професійної придатності інспектора роти № 6 батальйону № 4 лейтенанта поліції Постольник С.В.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він 26.12.2017 року звернувся до Начальника Управління патрульної поліції в м. Харкові Департаменту патрульної поліції Ніколаєва О.М. зі скаргою на незаконні дії працівника патрульної поліції Постольника С.В. Листом від 01 лютого 2018 року позивач отримав відповідь на вищезазначену скаргу, яка, на думку позивача, є неповною та необґрунтованою. Також, позивач зазначає, що відмова у прийнятті рішення про призначення службового розслідування та притягнення працівника патрульної поліції до адміністративної та дисциплінарної відповідальності є необґрунтованою та безпідставною.
Представник позивача у судове засідання прибув, підтримав доводи, викладені у позовній заяві та просив задовольнити позов.
Представник відповідача у судове засідання прибув, проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.
Судом встановлено, що 26.12.2017 року позивач звернувся до начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Ніколаєва О.М. зі скаргою, та просив повідомити:
чи проводилась за вказаним фактом службова перевірка після винесення рішення суду, чи був притягнутий до відповідальності інспектор роти № 6 батальйону № 4 УПП у м. Харкові лейтенант поліції Постольник С.В.?;
в разі не проведення службової перевірки, провести службову перевірку, щодо дій інспектора роти №6 батальйону №4 Управління патрульної поліції у місті Харкові лейтенанта поліції Постольник С.В., який виніс незаконну постанову про накладення адміністративного стягнення серія АР № 108698 від 21.10.2016;
притягнути до адміністративної та дисциплінарної відповідальності інспектора роти №6 батальйону №4 Управління патрульної поліції у місті Харкові лейтенанта поліції Постольник С.В. за порушення ЗУ «Про Національну поліцію», Наказів МВС та Конституції України при виконані своїх службових обов'язків;
відповідно до ч. 1, абз. 4, ст. 19 ЗУ «Про звернення громадян» подану скаргу розглянути за його участі або участю представника;
розглянути скаргу у термін, встановлений ст. 20 ЗУ «Про звернення громадян»;
письмово проінформувати про прийняте рішення негайно після його прийняття, а у випадку подовження строку розгляду - повідомити про це.
За результатом розгляду вказаного вище звернення, Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції на виконання вимог ЗУ «Про звернення громадян» листом від 01.02.2018 р. повідомило позивача, що службової перевірки після винесення постанови суду за даним фактом у відношенні інспектора роти № 6 батальйону № 4 Управління лейтенанта поліції Постольника С.В. не проводилось. Друге, четверте, п'яте та шосте прохання у зверненні підлягають задоволенню. Щодо третього прохання, то у відповідності положень п.2.2. і п.2.2.19 розділу II «Підстави для проведення службового розслідування» Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України від 12.03.2013 № 230, «службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі надходження окремої ухвали суду про виявлені в службовій діяльності ОВС порушення законодавства», а оскільки постанова Київського районного суду м. Харкова від 17.07.2017, якою скасовано постанову про адміністративне правопорушення серії АР № 108698 від 21.10.2017 про притягнення ОСОБА_3 не є окремою ухвалою суду про виявлені в службовій діяльності порушення законодавства, то вона не є саме таким судовим рішенням, яке безпосереднім чином зобов'язує Управління до притягнення зазначеного поліцейського до відповідальності. Будь-яких порушень з боку інспекторів патрульної поліції, які б об'єктивно свідчили про недотримання ними норм чинного законодавства не виявлено.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення врегульовано Законом України "Про звернення громадян".
Статтею 1 Закону України "Про звернення громадян" визначено право громадян України звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно ст. 3 Закону України "Про звернення громадян", скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Згідно ст. 4 Закону України "Про звернення громадян", до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян).
Відповідно ст. 18 Закону України "Про звернення громадян", громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Стаття 19 Закону України "Про звернення громадян" встановлює обов'язок органу державної влади об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги, а також на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу.
Згідно з ст. 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Судом встановлено, що позивач звернувся до Управління 26.12.2017 року, тоді як відповідь датована 01.02.2018 року.
При цьому судом встановлено, що 22.01.2018 року на ім'я начальника Департаменту УПП в Харківській області інспектором відділу моніторингу та аналітичного забезпечення подано рапорт про надання дозволу на продовження строку розгляду звернення на 15 днів.
Листом від 22.01.2018 року повідомлено позивача про продовження строку розгляду його звернення на 15 днів.
Представник заявника (позивача) у скарзі вказав про бажання бути присутнім під час розгляду поданої скарги.
Листом від 26.01.2018 року Департаментом УПП в Харківській області повідомлено позивача про дату розгляду звернення. Вказане вище запрошення отримано представником позивача 30.01.2018 року, про що свідчить підпис останнього.
Щодо змісту наданої ОСОБА_3 відповіді суд вказує, що відповідач, розглянувши скаргу позивача у листі від 01.02.2018 року зазначив, що пункти 2,4,5,6 є обґрунтованими і підлягають задоволенню, а пункт 3 є безпідставним і задоволенню не підлягає.
Крім того повідомив, що підстави для притягнення поліцейського до відповідальності відсутні.
Суд дослідивши зміст скарги, встановив, що позивач у пункті 3 просив притягнути до адміністративної та дисциплінарної відповідальності інспектора роти №6 батальйону №4 Управління патрульної поліції у місті Харкові лейтенанта поліції Постольник С.В. за порушення ЗУ «Про Національну поліцію», Наказів МВС та Конституції України при виконані своїх службових обов'язків.
З листа від 01.02.2018 року вбачається, що заступник начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції надав обґрунтування своїх висновків відносно кожного з пунктів скарги.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо визнання незаконної бездіяльності заступника начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Оганісяна Р.С. щодо надання неповної та необґрунтованої відповіді ОСОБА_3 на скаргу на незаконні дії працівника патрульної поліції від 26.12.2017 р. та зобов'язання заступника начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Оганісяна Р.С.. надати повну та обґрунтовану відповідь ОСОБА_3 на скаргу на незаконні дії працівника патрульної поліції від 26.12.2017 р.
Щодо частини позовних вимог про зобов'язання заступника начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Оганісяна Р.С. провести службове розслідування стосовно відповідності займаній посаді та професійної придатності інспектора роти № 6 батальйону № 4 лейтенанта поліції Постольник С.В., судом встановлено наступне.
Суд звертає увагу на ту обставину, що у скарзі від 26.12.2017 року представник ОСОБА_3 просив повідомити відповідача чи проводилась службова перевірка відносно інспектора роти № 6 батальйону № 4 лейтенанта поліції Постольник С.В.
У листі від 01.02.2018 року повідомило позивача, що службової перевірки після винесення постанови суду за даним фактом у відношенні інспектора роти № 6 батальйону № 4 Управління лейтенанта поліції Постольника С.В. не проводилось.
Так, відповідно до п. 2.1. Інструкції про проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України 12.03.2013 року за № 230, підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС (особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України) службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.
Суд зазначає, що чинним законодавство України не передбачено проведення органами МВС та Національної поліції службової перевірки.
Крім того, суд зазначає, що реалізація наміру домогтись припинення проходження (у формі звільнення) поліцейським публічної служби в органах національної поліції України за своєю правовою суттю та змістом не є способом поновлення права особи у публічних правовідносинах.
Зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб'єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящим в ієрархії нормативно-правовим актам.
Суб'єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Таким чином, суди не вправі підміняти собою державні органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством. Зазначення судом конкретних дій відповідача під час розгляду скарги, є виходом за межі повноважень суду, наданих чинним законодавством при постановленні судових рішень.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_3 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, Заступника начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Оганісян Разміка Саркісовича про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії є такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3, а тому відповідно до положень ст. 139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, Заступника начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Оганісян Разміка Саркісовича про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлений 17 жовтня 2018 року.
Суддя Бідонько А.В.