Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710
17.10.2018 року Справа № 639/3404/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонька А.В., розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Зінченка А.В. у справі № 639/3404/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив суд зобов'язати Головне управлінням ПФ України в Харківський області перерахувати пенсію з 5 лютого 2015 року, згідно рішення Жовтневого районного суду м. Харкова (справа № 639/7883/14-а від 12.12.2014 р.) та Ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2015 року по справі по справі №639/7883/14-а згідно довідки наданої Харківським обласним військовим комісаріатом код-08166355 від 14.05.2015 року № ФХ-101550/486ВСЗ включаючи всі складові грошового забезпечення перерахування згідно Постанови Кабінету Міністрів України №355, та залишити основний розмір премії 90% (замість 10%) (яке до цього терміну не виконано остаточно, оплата до розміру пенсії зафіксованої індексації (з 01.10.2012) починаючи з 05.02.2015 року по 31.12.2017року. З 01.01.2018 року виплата пенсії здійснюється згідно постанови КМ України від 21.02 2018 року №103 Довідка від 15 березня 2018 року ХОВК.).
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 04.07.2018 р. матеріли адміністративної справи №639/3404/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії передано за підсудністю до Харківського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
Через канцелярію суду 16.10.2018 року позивачем подано заяву про відвід головуючому судді Зінченку А.В.
В обґрунтування вказаної заяви зазначив, що на офіційному сайті Вищої Ради Правосуддя позивачу стало відомо, що Рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 31.05.2017 року № 1344/3пп/15-17 притянуто до дисциплінарної відповідальності суддю Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади. Позивач зазначає, що ним вже заявлявся відвід судді ОСОБА_2 за інших обставин, однак ознайомившись з наведеним рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої Ради Правосуддя від 31.05.2017 року № 1344/3пп/15-17 у позивача викликає сумнів щодо неупередженості та об'єктивності судді Зінченка А.В.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2018 року зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - до вирішення питання про відвід судді Зінченка А.В.
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 16.10.2018 справу № 639/3404/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії передано судді Бідонько А.В. для розгляду заяви представника позивача про відвід судді Зінченка А.В.
Дослідивши заяву про відвід судді Зінченка А.В., суд зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.
Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.
Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду касаційної інстанції.
Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення, крім випадку, коли проведення врегулювання спору за участю судді було ініційовано суддею, але до закінчення встановленого судом в ухвалі про відкриття провадження у справі строку сторона заперечила проти його проведення.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, винесеного за результатами нового розгляду цієї справи.
Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами у цій адміністративній справі. Положення цієї частини не застосовуються у випадку розгляду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстав, визначених пунктом 3 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, Великою Палатою Верховного Суду.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов'язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Щодо безсторонності Європейський суд з прав людини висуває дві вимоги: по-перше, бути суб'єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об'єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності. Щоб задовольнити ці вимоги, суд повинен відповідати суб'єктивному і об'єктивному тесту: безсторонність для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися суб'єктивним тестом, тобто на підставі особистого переконання окремого судді в даній справі, і за об'єктивним тестом, тобто з'ясування, чи має суддя гарантії, достатні для виключення будь-якого законного сумніву стосовно його безсторонності.
Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах "Piersac vs Belgium", "Grieves vs UK"). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ у справі "Le Comte, Van Leuveni De Meyere vs Belgium", суд має бути неупередженим і безстороннім.
У справі "П'єрсак проти Бельгії" ("Piersac vs Belgium") ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії ЄСПЛ" вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві, повинні апріорно викликати в учасників процесу.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У заяві про відвід судді від 16.10.2018 позивач посилається на те, що ознайомившись із рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої Ради Правосуддя від 31.05.2017 року № 1344/3пп/15-17 у позивача викликає сумнів щодо неупередженості та об'єктивності судді Зінченка А.В.
Cуд зазначає, що у разі наявності у позивача сумнівів у неупередженості судді позивач повинен обґрунтувати наявність підстав, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді. Тобто, самого лише сумніву у неупередженості судді недостатньо для його відводу, - обов'язково повинні бути підстави для цього сумніву.
Суд звертає увагу позивача на те, що Рішенням Вищої Ради Правосуддя № 3645/0/15-17 від 09.11.2017 року скасовано рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 31 травня 2017 року № 1344/3дп/15-17 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Харківського окружного адміністративного суду Зінченка А.В. та закрито дисциплінарного провадження.
Таким чином, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заяви про відвід судді об'єктивно не вказують на можливу упередженість суду у даній адміністративній справі.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що доводи позивача про наявність підстав для відводу судді, передбачені ст.ст.36-37 КАС України, є необґрунтованими, у зв'язку із чим суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Зінченка А.В. у справі № 639/3404/18.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36-41, 248, 256, 294 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Зінченка А.В. у справі № 639/3404/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Бідонько А.В.