справа №813/2154/18
11 жовтня 2018 року м. Львів
11 год. 23 хв.
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Кушика Й.-Д.М., представника позивачки ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_2 (далі - позивачка, ОСОБА_2) звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації (далі - відповідач) про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії, просила визнати протиправною відмову Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації від 17.01.2018 №10-336 у наданні дозволу на переоформлення автомобіля марки ЗАЗ-110308-44 (кузов №НОМЕР_2) 2010 року випуску на ОСОБА_2 як члена сім'ї померлого інваліда ОСОБА_3; зобов'язати Департамент соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації обрахувати суму залишкової вартості автомобіля марки ЗАЗ-110308-44 (кузов №НОМЕР_2) 2010 року випуску та надати дозвіл для переоформлення автомобіля на ОСОБА_2 як члена сім'ї померлого інваліда ОСОБА_3.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік позивачки - ОСОБА_3. За життя ОСОБА_2 через органи праці та соціального захисту населення був забезпечений автомобілем ЗАЗ-110308-44 (кузов №НОМЕР_2) 2010 року випуску, за пільговою ціною з оплатою 7% його вартості, що становило 2749,74грн., які ним було сплачено 31.12.2010 в Головне управління праці та соціального захисту населення. В грудні 2017 позивачка, як дружина померлого, з яким постійно проживала та вела спільний побут, звернулася в Шевченківський відділ соціального захисту населення із заявою стосовно переоформлення на її ім'я автомобіля, отриманого покійним чоловіком-інвалідом ОСОБА_2 Відповіддю Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації від 17.01.2018 №10-336 позивачці відмовлено у задоволенні заяви, оскільки така подана з пропуском законодавчо встановленого шестимісячного строку. Позивачка вважає відмову відповідача неправомірною, оскільки звернутися в Департамент соціального захисту населення в межах шестимісячного строку в неї не було фізичної можливості, оскільки вона є незрячою людиною похилого віку, інвалідом І групи по зору та потребує стороннього догляду та постійного піклування. Крім цього, на адресу позивачки із Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації не надходили повідомлення про право на переоформлення автомобіля ЗАЗ-110308-44 (кузов №НОМЕР_2). Більше того, позивачка зазначає, що відповідачем повністю не досліджувалось питання наявності у неї інших критеріїв для безоплатного переоформлення автомобіля.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25.05.2018 відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження у судовому засіданні, з викликом сторін.
У судове засідання Львівського окружного адміністративного суду 11.10.2018 з'явився представник позивачки ОСОБА_1, який доводи, викладені в позовній заяві та відповіді на відзив, підтримав у повному обсязі. Згідно з відповіддю на відзив від 08.08.2018, представник позивачки пояснив, що відповідачем не досліджувалось питання можливості безоплатного переоформлення нею автомобіля, яке не обмежується будь-яким строком, а протиправно застосовано як причину відмови інший пункт Порядку, яким передбачено шестимісячний строк, просив позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив, в судове засідання 11.10.2018 не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Зазначив, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а позивачка звернулась до Шевченківського відділу соціального захисту населення 28.12.2017, тобто з пропуском шестимісячного строку, передбаченого п.16 постанови Кабінету Міністрів України №999 від 19.07.2006 «Про затвердження Порядку забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями». Крім цього, відповідач вказав, позивачка не відноситься до категорії осіб, які мають право на забезпечення автомобілями. Законом не визначено обов'язку відповідача надавати інформацію щодо можливості переоформлення автомобіля, а для розгляду Департаментом питання можливості безоплатного переоформлення автомобіля позивачці необхідно звернутися з відповідною заявою. Враховуючи наведене, відповідач просив у задоволенні позовних вимог позивачки відмовити.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_3 як інваліда Головним управлінням праці та соціального захисту населення у Львівській області було забезпечено автомобілем марки ЗАЗ-110308-44 (кузов №НОМЕР_2) 2010 року випуску.
Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 підтверджується, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11).
28.12.2017 ОСОБА_2 звернулась до Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради із заявою, в якій просила, у зв'язку зі смертю чоловіка ОСОБА_3, дати клопотання для переоформлення на неї (по залишковій вартості) автомобіля, отриманого ним за кошти державного бюджету (а.с.55).
Супровідним листом від 28.12.2017 заяву позивачки скеровано до Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації (а.с.56).
Листом від 17.01.2018 №10-336 Департамент соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації у наданні дозволу на переоформлення автомобіля марки ЗАЗ-110308-44 (кузов №НОМЕР_2) 2010 року випуску на ОСОБА_2 відмовив у зв'язку з тим, що позивачка звернулась з відповідною заявою з порушенням шестимісячного строку, встановленого п.16 Порядку забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №999 від 19.07.2006 (а.с.12).
Оскільки позивачці відмовлено у наданні дозволу на переоформлення автомобіля марки ЗАЗ-110308-44 (кузов №НОМЕР_2) 2010 року випуску на її ім'я, вона вважає, що у такий спосіб порушено її права, ОСОБА_2 звернулась із цим позовом до суду.
Вирішуючи справу, суд керується таким.
Згідно з ч.1 ст.26 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» від 06.10.2005 №2961-IV держава гарантує розробку, виробництво технічних та інших засобів реабілітації та закупівлю спеціального автотранспорту, виробів медичного призначення та забезпечення ними інвалідів, дітей-інвалідів для соціальної адаптації, полегшення умов праці і побуту, спілкування інвалідів, дітей-інвалідів, поширює інформацію про таку продукцію.
Відповідно до вимог ч.2 ст.38 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 №875-XII після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням членів його сім'ї може бути переданий у їх власність безоплатно у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Технічні та інші засоби реабілітації можуть бути залишені у власності членів сім'ї померлого інваліда, дитини-інваліда в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Правила забезпечення легковими автомобілями інвалідів, які мають право на їх отримання безоплатно або на пільгових умовах, врегульовано «Порядком забезпечення інвалідів автомобілями», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №999 від 19.07.2006 (далі - Порядок №999).
Абзацом 6 пункту 16 Порядку №999 передбачено, що іншому члену сім'ї померлого інваліда, який зареєстрований за місцем реєстрації інваліда, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним протягом шести місяців з дня смерті інваліда до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах казначейства, а членом сім'ї померлого інваліда внаслідок трудового каліцтва - на рахунки відповідних управлінь виконавчої дирекції вартості автомобіля з урахуванням розрахункової суми для викупу автомобіля та суми, сплаченої за нього інвалідом.
Абзацом 7 пункту 16 Порядку №999 встановлено, що розрахункова сума для викупу автомобіля визначається головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції з урахуванням зносу автомобіля 0,84 відсотка за кожний повний місяць або 10 відсотків за кожний повний рік. Під час розрахунку неповний місяць користування автомобілем (незалежно від кількості днів) зараховується як повний місяць. За результатами розрахунку складається довідка-рахунок за формою, що затверджується Мінсоцполітики.
Відповідно до абзацу 8 пункту 16 Порядку №999, в іншому разі автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, повертається (вилучається) головному, районному управлінню соціального захисту або управлінню виконавчої дирекції у повному комплекті.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто шестимісячний строк закінчувався 03.12.2017. З матеріалів справи встановлено, що протягом шести місяців з дня смерті ОСОБА_3 позивачка до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Казначейства, не сплатила кошти за переоформлення автомобіля.
Із заявою ОСОБА_2 до відповідача звернулася 28.12.2017, тобто після спливу більше ніж двадцять днів з моменту смерті ОСОБА_3. У заяві просила переоформити автомобіль на себе по залишковій вартості (а.с. 55).
Порядок перереєстрації автомобіля на іншого члена сім'ї врегульований абз. 9, 11, п. 16 Порядку №999. Оскільки позивачкою не виконано вимог щодо сплати розрахункової суми вартості автомобіля до державного бюджету впродовж шести місяців з дня смерті особи з інвалідністю - відповідачем обгрунтовано відмовлено у задоволенні такої заяви.
Також суд звертає увагу позивачки на те, що у своїй відмові від 17.01.2018 №10-336 відповідач детально роз'яснив порядок переоформлення автомобіля.
Суд зазначає, що Порядком №999 не передбачено обов'язку органу соціального захисту населення інформувати членів сім'ї померлого інваліда про можливість викупу автомобіля.
Так, право членів сім'ї померлого інваліда, який безоплатно забезпечений автомобілем, на отримання такого автомобіля у власність відповідно до Порядку №999, встановлене законом. Юридична необізнаність у строках реалізації такого права не перериває перебіг вказаного строку. Більше того, Порядком №999 не передбачено можливості продовження 6-місячного строку, встановленого для викупу автомобіля, або визнання поважними причин його пропуску, навіть за умови наявності відповідних поважних причин.
Суд, взявши до уваги викладені вище норми чинного законодавства, вважає, що позивачка на час звернення до відповідача із заявою щодо надання дозволу на сплату залишкової вартості отриманого її чоловіком автомобіля та на переоформлення вказаного автомобіля у її власність, втратила відповідне право.
Разом з тим, вона не втратила права звернутися із заявою щодо отримання такого автомобіля з інших підстав, передбачених Порядком №999.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, оцінивши доводи учасників справи, долучені до матеріалів справи письмові докази позивача на підтвердження позовних вимог в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не є підставними, обґрунтованими та не підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, пп. пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, суд -
1. У задоволенні позову ОСОБА_2 (79019, АДРЕСА_1) до департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації (79046, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) про визнання протиправною відмови зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
2. Судові витрати зі сторін не стягувати.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Качур Р.П.