ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.10.2018Справа № 910/10492/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження
справу № 910/10492/18
за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м. Київ,
до приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія», м. Київ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1, м. Львів,
про стягнення 10 832,80 грн.,
без виклику учасників справи,
07.08.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі - Компанія) до приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (далі - Товариство) про стягнення 10 832,80 грн.
Компанія обґрунтовує позовні вимоги таким:
- 01.03.2017 позивачем (страховик) і товариством з обмеженою відповідальністю «УЛФ-ФІНАНС» (далі - ТОВ «УЛФ-ФІНАНС»; страхувальник) укладено генеральний договір добровільного страхування наземного транспорту №01/03/2017 (далі - Договір), згідно з умовами якого Компанія взяла на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля НОМЕР_1, номер кузову НОМЕР_3, його окремих частин чи додаткового обладнання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП);
- 10.02.2018 о 20 год. 45 хв. на вул. Кульпарківська у м. Львові, сталася ДТП, за участю застрахованого автомобіля «Renault Duster», під керуванням ОСОБА_2, автомобіля марки «AUDI A4», д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження;
- ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 пунктів 2.3, 12 та 13.1 Правил дорожнього руху;
- постановою від 05.03.2018 зі справи №465/798/18 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти стягнення у виді штрафу в доход держави у розмірі 340 грн.;
- позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатив страхове відшкодування у сумі 11 332,80 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 22.02.2018 №424 699 та від 22.02.2018 №424 697;
- цивільно-правова відповідальність власника «AUDI A4» як страхувальника на момент ДТП була застрахована Товариством за полісом №АМ/2049265, за яким: франшиза складає 500 грн.; ліміт за шкоду майну - 100 000 грн.;
- отже, до позивача перейшло право вимоги до відповідача як до особи, відповідальної за відшкодування заподіяних збитків, на суму 10 832,80 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; залучено до участі у справі ОСОБА_1 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Ухвалу суду від 15.08.2018 було надіслано третій особі на адресу, вказану у позовній заяві, що підтверджується відміткою канцелярії суду на звороті такої ухвали та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Згідно з пунктом 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Разом з тим, третя особа у строк, встановлений Господарським процесуальним кодексом України, не подала до суду пояснення по суті спору, а відтак не скористалася наданими їй процесуальними правами.
Позивач 23.08.2018 подав суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
Відповідач 03.09.2018 подав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог.
Позивач 07.09.2018 подав суду відповідь на відзив.
Відповідач 12.09.2018 подав суду заперечення на відповідь на відзив та 12.10.2018 подав суду заяву про долучення документів до матеріалів справи.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив та заперечення на відповідь на відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
01.03.2017 позивачем (страховик) і ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» (страхувальник) укладено Договір, за умовами якого Компанія взяла на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля НОМЕР_1, номер кузову НОМЕР_3, його окремих частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.
10.02.2018 о 20 год. 45 хв. на вул. Кульпарківська у м. Львові, сталася ДТП, за участю застрахованого автомобіля «Renault Duster», під керуванням ОСОБА_2, автомобіля марки «AUDI A4», д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 пунктів 2.3, 12 та 13.1 Правил дорожнього руху.
Постановою Франківського районного суду м. Львова від 05.03.2018 зі справи №465/798/18 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти стягнення у виді штрафу в доход держави у розмірі 340 грн.
16.02.2018 приватним підприємством «ГалантАвто» виставлено ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» рахуноки на оплату від 16.02.2018 №0000004337 на суму 6 006,83 грн. та від 16.02.2018 №0000004338 на суму 5 325,97 грн.
ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» звернулося до позивача з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування.
21.02.2018 позивачем було складено страховий акт №АХА2361613 на суму 5 325,97 грн. і №АХА2361614 на суму 6 006,83 грн. та розрахунок страхового відшкодування, відповідно до яких сума страхового відшкодування складає 11 332,80 грн.
Позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатив страхове відшкодування у сумі 11 332,80 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 22.02.2018 №424 699 на суму 5 325,97 грн. та від 22.02.2018 №424 697 на суму 6 006,83 грн.
Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження від 22.02.2018 №36 вартість відновлювального ремонту автомобіля «Renault Duster» після пошкодження в ДТП становить 11 416,80 грн.
10.07.2018 позивачем надіслано відповідачу заяву від 10.07.2018 №ЕЛ_5723 про виплату страхового відшкодування у сумі 11 332,80 грн.
Станом на день звернення позивачем до суду із даним позовом відповідач відповіді на вказану заяву не надіслав, страхове відшкодування не сплатив.
За приписами статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Таким чином, до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон).
Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону).
Згідно зі статтею 6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
За змістом Закону (статті 9, 22 - 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Як передбачено статтею 1194 ЦК України, в разі якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
З огляду на вищенаведене, сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.
Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.
Водночас, зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок.
Пунктом 36.4 статті 36 Закону передбачено право страховика у разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування (регламентна виплата безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Згідно зі статтею 21 Закону на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України.
Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника «AUDI A4» як страхувальника на момент ДТП була застрахована Товариством за полісом №АМ/2049265, за яким: ліміт за шкоду майну складає 100 000 грн.; франшиза - 500 грн.
Таким чином, особою, відповідальною за завдані у цьому випадку збитки, відповідно до Закону, у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, є відповідач.
Пунктом 22.1 статті 22 Закону передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до статті 29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
У разі, якщо цивільно-правова відповідальність особи застрахована, вона відповідає за заподіяну нею шкоду тільки у розмірі, який перевищує ліміт відповідальності страховика. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, та не відшкодовується шкода, пов'язана із втратою товарної вартості транспортного засобу, ці втрати підлягають відшкодуванню за рахунок особи, з вини якої заподіяна шкода.
Разом з тим, аварійним комісаром відповідача, за допомогою програми Audatex - AudaHistory, було виконано дослідження по визначенню коефіцієнта фізичного зносу складових КТЗ, згідно з яким значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) складових автомобіля «Renault Duster» складає 0,313, а вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 9 476,51 грн.
Крім того, під час дослідження автомобіля «Renault Duster» було встановлено, що вказаний транспортний засіб експлуатується як автомобіль спеціального призначення служби охорони, про що свідчать спеціалізовані наліпки, нанесені на борта автомобіля та встановлене обладнання - проблисковий маячок, що підтверджується фотододатками до акта огляду, долученими позивачем до матеріалів справи.
Так, згідно із статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» транспортний засіб спеціалізованого призначення - це транспортний засіб, який призначений для перевезення певних категорій пасажирів чи вантажів (автобус для перевезення дітей, інвалідів, пасажирів певних професій, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, ритуальний автомобіль тощо) та має спеціальне обладнання (таксі, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо).
Відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 №1335/5/1159) (далі - Методика), значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.
Підпунктом «в» пункту 7.39 Методики встановлено, що винятком стосовно використання зазначених вимог є якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.
Згідно з пунктом 4 таблиці 4.1 додатка 4 Методики чинники експлуатації(2): автомобіль легковий, експлуатувався в режимі таксі, що передбачає надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку (10%); автомобілі легкові та автобуси спеціалізованого призначення (10%); КТЗ застосовувався поза дорогами загального користування (не менше 30% пробігу)(3).
Позивачем при розрахунку суми страхового відшкодування не було враховано вказаних положень законодавства України.
Відповідачем було складено 13.09.2018 розрахунок розміру страхового відшкодування №71-18, відповідно до якого підлягає виплаті позивачу 8 976,51 грн. страхового відшкодування.
У зв'язку з викладеним відповідачем було сплачено позивачу 8 976,51 грн. страхового відшкодування, що підтверджується платіжними дорученнями від 09.10.2018 №19008 на суму 4 000 грн. і від 10.10.2018 №19036 на суму 4 976,51 грн. в межах 90-денного строку.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Позивач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи відповідача.
Таким чином, оскільки відповідачем правильно розраховану суму страхового відшкодування з урахуванням вимог чинного законодавства України та сплачено страхове відшкодування позивачу, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на позивача.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. У задоволенні позову приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; адреса для листування: 03056, м. Київ, вул. Гетьмана, 27, товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Ей Лойєрс»; ідентифікаційний код 20474912) до приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 77; ідентифікаційний код 22945712), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), про стягнення 10 832,80 грн. відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; адреса для листування: 03056, м. Київ, вул. Гетьмана, 27, товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Ей Лойєрс»; ідентифікаційний код 20474912).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 16.10.2018.
Суддя І.Д. Курдельчук