ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.10.2018Справа № 910/6713/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Письменної О.М., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО"
про відшкодування матеріальної шкоди
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Безугла В.М.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (відповідач) про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 5 858,84 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" на підставі договору № 336314а7х добровільного страхування наземного транспорту від 05.10.2017 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому до позивача, відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу КІА ОРТІМА державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО", позивач просить стягнути з останнього матеріальні збитки у сумі 5 858,84 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2018 (суддя Мельник В.І.) прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/6713/18 та призначено підготовче засідання на 06.07.2018.
Розпорядженням в.о. керівника апарату Господарського суду міста Києва № 05-23/1334 від 01.08.2018, у зв'язку із лікарняним судді Мельника В.І., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/6713/18.
В результаті повторного автоматизованого розподілу справи № 910/6713/18, зазначена справа була передана на розгляд судді Гулевець О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2018 прийнято справу №910/6713/18 до свого провадження, підготовче засідання призначено на 04.09.2018.
14.08.2018 через відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація по справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2018 відкладено підготовче засідання у справі № 910/6713/18 на 18.09.2018.
В судове засідання 18.09.2018 представники учасників судового процесу не з'явились.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2018 відкладено підготовче засідання на 04.10.2018.
04.10.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача. Також позивачем зазначено, що відповідач здійснив виплату страхового відшкодування у сумі 3298,62 грн., у зв'язку із чим несплачена сума заборгованості становить 2560,22 грн.
Присутній в судовому засіданні 04.10.2018 представник відповідача надав суду відзив на позов. У відзиві на позов відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що у відповідь на письмову вимогу позивача про виплату страхового відшкодування у сумі 4275,09 грн. відповідачем було сплачено позивачу страхове відшкодування у сумі 3298,62 грн. за вирахуванням ПДВ. А тому, на думку відповідача ним виконано заявлені позивачем вимоги про стягнення страхового відшкодування у розмірі 4275,09 грн.
В судовому засіданні 04.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу 910/6713/18 до розгляду по суті на 11.10.2018, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання та направлено позивачу ухвалу про повідомлення про розгляд справи по суті.
Представник позивача в судове засідання 11.10.2018 не з'явився, проте позивачем подано заяву про розгляд справи без участі представника позивача.
В судовому засіданні 11.10.2018 представник відповідача позовні вимоги заперечив з підстав наведених у відзиві.
В судовому засіданні 11.10.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
З матеріалів справи вбачається, що 18.10.2017 в м. Харків, по вул. Римарська, 14 відбулась дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю транспортних засобів: автомобіля КІА ОРТІМА реєстраційний номер НОМЕР_4 та автомобіля Ford Fiesta, реєстраційний номер НОМЕР_3.
Згідно із постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.11.2017 у справі №638/16383/17 дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення водієм транспортного засобу КІА ОРТІМА реєстраційний номер НОМЕР_4 ОСОБА_2 пункту 13.1 Правил дорожнього руху.
Вказаною вище постановою Дзержинського районного суду м. Харкова встановлено вину ОСОБА_2 у вчиненні ДТП. Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_2 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
На момент дорожньо-транспортної пригоди, на підставі договору страхування №336314а7х добровільного страхування наземного транспорту від 05.10.2017, укладеного з ОСОБА_3 (страхувальник) майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Ford Fiesta реєстраційний номер НОМЕР_3 були застраховані у позивача.
У відповідності до рахунку-фактури №Ч6-00000204 від 19.10.2017 складеного ФОП Василенко О.В. вартість відновлювального ремонту автомобіля Ford Fiesta, реєстраційний номер НОМЕР_3 становить 5858,84 грн.
Згідно із страховими актами № АХА2237025 від 24.10.2017 та №АХА2224718 від 20.11.2017 позивачем призначено до виплати страхове відшкодування у сумі 4275,09 грн. та 1583,75 грн. відповідно.
Позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 5858,84 грн. (шляхом перерахування на рахунок ремонтної організації), що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень №382908 від 25.10.2017 на суму 4275,09 грн., №392771 від 21.11.2017 на суму 1583,75 грн.
Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом КІА ОРТІМА реєстраційний номер НОМЕР_4 з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована у відповідача згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/4369626 (термін дії з 07.05.2017 по 06.05.2018).
Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 100000,00 грн. та франшизу у розмірі 0,00 грн.
Позивач звернувся до відповідача із претензією вих. №ЕЛ_4765 від 30.01.2018 про виплату страхового відшкодування у розмірі 4275,09 грн. Вказана претензія отримана відповідачем 05.02.2018.
Враховуючи те, що цивільна відповідальність осіб, які користуються автомобілем КІА ОРТІМА реєстраційний номер була застрахована у відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача страхового відшкодування у сумі 5858,84 грн.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Як встановлено судом, у відповідності до умов договору №336314а7х добровільного страхування наземного транспорту від 05.10.2017, внаслідок настання 18.10.2017 страхового випадку (ДТП) позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 5858,84 грн. шляхом перерахування згідно із платіжними дорученнями №382908 від 25.10.2017 на суму 4275,09 грн., №392771 від 21.11.2017 на суму 1583,75 грн. на рахунок ремонтної організації (ФОП Василенко О.В.).
Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.
На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України, страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов'язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.
Згідно із положеннями статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" набув права вимоги до відповідача у межах фактичних затрат.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092).
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно із ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Згідно із рахунком-фактурою №Ч6-00000204 від 19.10.2017, складеного ФОП Василенко О.В. вартість відновлювального ремонту автомобіля Ford Fiesta, реєстраційний номер НОМЕР_3 становить 5858,84 грн.
Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт пошкодження автомобіля Ford Fiesta, реєстраційний номер НОМЕР_3, внаслідок його пошкодження особою, цивільно-правова відповідальність якої на час ДТП була застрахована у відповідача. Розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Ford Fiesta, реєстраційний номер НОМЕР_3 та відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля також підтверджений матеріалами справи.
Виплата позивачем страхувальнику страхового відшкодування в розмірі 5858,84 грн. підтверджується платіжними дорученнями №382908 від 25.10.2017 на суму 4275,09 грн., №392771 від 21.11.2017 на суму 1583,75 грн.
При цьому, доводи відповідача щодо необхідності вирахування суми податку на додану вартість визнаються судом безпідставними, оскільки сума вартості відновлювальних робіт сплачувалась позивачем без врахування суми податку на додану вартість, що підтверджується зокрема, платіжними дорученнями №382908 від 25.10.2017, №392771 від 21.11.2017, рахунком-фактурою №Ч6-00000204 від 19.10.2017.
Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.
Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/4369626 передбачено, що франшиза становить 0,00 грн.
З урахуванням наведеного, заявлена позивачем до стягнення сума страхового відшкодування складає 5858,84 грн.
У відповідності до п. 35.1. ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Згідно із п. 36.2. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із претензією вих. №ЕЛ_4765 від 30.01.2018 про виплату страхового відшкодування у розмірі 4275,09 грн., що отримана відповідачем 05.02.2018.
В той же час матеріали справи не містять заяви позивача до відповідача про виплату страхового відшкодування на суму 1583,75 грн.
У розумінні наведеної норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" звернення до страховика із заявою про його виплату не залежить від суб'єкта звернення з відповідною заявою та приписи ст. 35 зазначеного Закону підлягають застосуванню, в тому числі у випадку, коли з такою заявою звертається не безпосередньо потерпілий, а особа, яка здійснила відшкодування потерпілому завданого внаслідок пошкодження належного йому транспортного засобу збитку на підставі договору добровільного майнового страхування.
Так, у силу приписів статі 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора (потерпілого) у відповідному зобов'язанні саме на тих умовах, які існували в останнього, що в цьому випадку полягає в набутті права отримати відшкодування завданої шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів узятих на себе зобов'язань виключно за умови подання йому у визначений законодавством строк заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування) та пов'язаного з цим ризику, який полягає у можливості реалізації страховиком наданого йому положеннями підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" права на відмову у виплаті страхового відшкодування в разі неподання заяви про страхове відшкодування впродовж установлених строків.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/7449/17.
При цьому, заява про виплату страхового відшкодування не є досудовою претензією, а є обов'язковим елементом юридичного складу, за наявності якого у відповідача (страховика за полісом) настає обов'язок з виплати страхового відшкодування.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази подання позивачем або потерпілою особою заяви відповідачу на виплату страхового відшкодування за полісом №АК/4369626 у сумі 1583,75 грн. у відповідності до приписів ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Доказів звернення до відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування на суму 1583,75 грн. не було надано позивачем і під час розгляду справи.
Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З урахуванням наведеного позивачем не було дотримано приписів Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" щодо звернення до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування на суму 1583,75 грн., у зв'язку із чим, вимоги позивача у цій частині визнаються судом необґрунтованими.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
З огляду на встановлені судом обставини, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 4275,09 грн. страхового відшкодування.
Як встановлено судом, після відкриття провадження у даній справі, відповідач згідно із платіжним дорученням №15265 від 09.07.2018 частково сплатив на користь позивача суму страхового відшкодування 3298,62 грн.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи те, що сума страхового відшкодування у розмірі 3298,62 грн. сплачена відповідачем після відкриття провадження у справі, суд закриває провадження у справі №910/6713/18 в частині позовних вимог про стягнення 3298,62 грн., у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи встановлені вище обставини, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" в частині стягнення 976,47 грн. (4275,09 грн. - 3298,62 грн.) та про закриття провадження у справі №910/6713/18 в частині позовних вимог про стягнення 3298,62 грн.
У відповідності до п. 2 ч. 1. ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд справи покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
При цьому, суд зазначає позивачу, що відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору в частині позовних вимог щодо яких закрито провадження у справі повертається особі, яка його сплатила за її клопотанням.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Закрити провадження у справі №910/6713/18 в частині позовних вимог про стягнення матеріальних збитків у сумі 3298,62 грн.
В іншій частині позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (03680, м. Київ, вулиця КАЗИМИРА МАЛЕВИЧА, будинок 31; ідентифікаційний код 31650052) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вулиця ІЛЛІНСЬКА, будинок 8; ідентифікаційний код 20474912) матеріальні збитки у сумі 976,47 грн. та судовий збір у розмірі 293,66 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
Дата складення повного тексту рішення: 16.10.2018.
Суддя О.В. Гулевець