нп 2/490/2556/2018 Справа № 490/4624/18
Центральний районний суд м. Миколаєва
19 вересня 2018 року Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого - судді Черенкової Н.П.,
при секретарі - Янкевич В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Кредобанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідачів про стягнення в солідарному порядку заборгованості кредитним договором №34Ф-2013 від 08.11.2013 року у розмірі 329723,03 грн.
Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 09.07.2018 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, про що повідомлено учасників справи.
Представник позивача надав заяву про розгляд справи у його відстуності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та проти заочного розгляду не заперечував, що відповідає вимогам ч.3 ст.211 ЦПК України.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, відзиву не подали.
За таких обставин, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
08.11.2013 року між ПАТ "Кредобанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 34Ф-2013, відповідно до якого відповідачу встановлено ліміт кредитування в сумі 274000,00 грн.
В забезпечення виконання зазначеного договору між ПАТ "Кредобанк" та ОСОБА_2 укладено договір поруки №б/н від 08.11.2013 року.
Окрім того, в забезпечення виконання кредитного договору між позивача та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № б/н від 08.11.2013 року, предметом якого є квартира земельна ділянка №1 загальною площею 0,1500 га, що розташована за адресою: Миколаївська обл., Березанський р-н, с. Рибалівка, вул. Нікольська, №19, кадастровий номер 4820983901:11:049:0019, земельна ділянка №2 загальною площею 0,1500 га, що розташована за адресою: Миколаївська обл., Березанський р-н, с. Рибалівка, вул. Нікольська, №21, кадастровий номер 4820983901:11:049:0020.
Відповідно до п. 1 Кредитного договору, позивач зобов'язався надати у власність відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а відповідач ОСОБА_1 зобов'язується використати кредит на цілі, вказані в цьому Договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених Договором.
Згідно п 2.1 Договору встановлено термін кредитування до 07.11.2028 року.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору чи вимог цього Кодексу, а згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника на виконання ним свого обов'язку.
Частиною 1 ст. 554 ЦК України передбачено, що боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти
Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Зі змісту ст.627 ЦК України вбачається, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язань настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пені).
Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 умов кредитного договору не виконала, допустивши порушення термінів повернення кредитних коштів та нарахованих відсотків, встановлених кредитним договором, в зв'язку з чим станом на 18.05.2018 за ним виникла заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 329723,03 грн., яка складається з неповернутої суми кредиту в розмірі 258423,11 грн., прострочених відсотків в розмірі 53579,75 грн., нарахованих відсотків у розмірі 3626,70 грн., пені у розмірі 14093,47 грн.
Враховуючи викладене і беручи до уваги, що відповідач порушила взяті на себе зобов'язання за договором від 08.11.2013 року, не погасила заборгованості, тому позикодавець вправі вимагати повернення кредиту та виплати належних за цим договором платежів.
Зі змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що відповідачі в добровільному порядку взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконали, суд вважає за необхідне позов задовольнити та стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість перед ПАТ «Кредобанк» у розмірі 329723,03 грн.
На підставі ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі по 2472,93 грн. з кожного.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 264, 265, 268, 280-281 ЦПК України, ст.526, 527, 530, 549, 610-611, 627, 1050, 1054 ЦК України, суд -
Позов - задовольнити.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором № Ф34/2013 від 08.11.2013 року в загальному розмірі 329723,03 грн., яка складається з неповернутої суми кредиту в розмірі 258423,11 грн., прострочених відсотків в розмірі 53579,75 грн., нарахованих відсотків у розмірі 3626,70 грн., пені у розмірі 14093,47 грн.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» сплачену суму судового збору в розмірі по 2472,93 грн. з кожного.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене учасниками справив апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення.
Повний текст рішення суду виготовлено 19 вересня 2018 року.
Суддя Н.П. Черенкова