2-а-2844/11
23.05.2011
суддя Подільського районного суду м. Києва Войтенко Т.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій відповідача протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату довічно щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, -
13 квітня 2011 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного Управління пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправною відмову відповідача виплатити позивачу соціальну допомогу як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату такої надбавки з 27.07.2009 року по дату набрання судовим рішенням законної сили, індексації заборгованості та 3% річних від суми заборгованості, зобов'язання виплачувати надбавку в подальшому щомісячно з пенсійним забезпеченням.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він є „дитиною війни" згідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни" і має право на пільги, передбачені цим Законом. Зокрема, посилаючись на ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" позивач зазначив, що він має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Оскільки відповідачем не було зроблено відповідний перерахунок, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Подільського районного суду м.Києва від 19 квітня 2011 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення з позовною заявою відмовлено, адміністративний позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог, що стосуються періоду до 13 жовтня 2010 року залишено без розгляду, в решті позовних вимог відкрито скорочене провадження.
19 травня 2011 р. від представника відповідача надійшли заперечення на позов, з яких вбачається, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує надбавку, як дитина війни згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 49,80 грн.
Дослідивши матеріали справи, прихожу до висновку про достатність повідомлених позивачем та відповідачем обставин справи для прийняття законного та обґрунтованого рішення, яким позов підлягає частковому задоволенню у зв'язку з наступним.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 народився 1936 року, перебуває на обліку в Управлінні ПФУ в Подільському районі м.Києва.
Позивач має статус дитини війни відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки є громадянином України та йому на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років, а відтак на нього розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені цим Законом.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
30 березня 2011 року листом № 8739/12/Г-1404 позивачу було відмовлено у нарахуванні 30% надбавки до пенсії з посиланням на те, що з 1 січня 2007 р. йому виплачується надбавка у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
28 грудня 2007 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме те, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Зазначені зміни набрали чинності з 1 січня 2008 року.
Але, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, зміни щодо зменшення розміру надбавки до пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2010 р. та 2011 р. не призупинялась.
З огляду на викладене, прихожу до висновку, що позивач має право на отримання надбавки до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 13 жовтня 2010 р. (в межах строку звернення з адміністративним позовом відповідно до ухвали про відкриття провадження у справі), а відтак позовні вимоги в частині визнання протиправною відмову відповідача нарахувати і виплатити ОСОБА_1 державну соціальну допомогу як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 13 жовтня 2010 року, зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату такої доплати з 13 жовтня 2010 р. підлягають задоволенню.
Визначаючи розрахункову величину, з якої має проводитися нарахування позивачу соціальної допомоги, відповідачу слід враховувати, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що така допомога має обраховуватися у відсотковому відношенні до розміру мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.
При цьому, статтею 19 вказаного Закону передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, прихожу до висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для розрахунку розміру допомоги позивачу як дитині війни.
Не підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснювати виплату державної соціальної допомоги як дитині війни разом з пенсійним забезпеченням та на майбутнє, оскільки позивачем не надано доказів про те, що така допомога виплачується йому в інший спосіб, аніж як разом із пенсійним забезпеченням, та з огляду на те, що такий спосіб захисту прав як зобов'язання вчиняти дії на майбутнє чинним законодавством не передбачене.
Не підлягає також задоволенню вимога позивача про стягнення на його користь з відповідача надбавки як дитині війни з урахуванням інфляції та виплати 3% річних.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 06.02.03р. №491-ІV - індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.
Згідно п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» за N 1078, 17.07.2003р. до об'єктів індексації, визначених у пункті 2, не відносяться, зокрема: соціальні виплати, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму (пенсії, обчислені з урахуванням абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; додаткова пенсія, підвищення, компенсаційні виплати, надбавки та інші доплати до пенсії, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму.
За таких обставин, вимога про нарахування та виплату індексації внаслідок інфляції невиплаченої надбавки задоволенню не підлягає. Як і не підлягає задоволенню вимога про виплату надбавки з урахуванням 3% річних, оскільки вимоги ст.. 625 ЦК України про відповідальність за невиконання грошових зобов'язань не поширюються за спірні правовідносини.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України на користь позивача підлягають стягненню 3,40 грн. судового збору.
Керуючись статтями 22, 46 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, статтями 1, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», України, ст.ст. 2, 6, 7, 17, 71, 72, 104, 105, 158, 161, 162, 163, 183-2, 256 КАС України, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного Управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 13 жовтня 2010 року.
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в м.Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 13 жовтня 2010 року з урахуванням здійснених відповідачем за цей період таких виплат.
Стягнути з Державного Бюджету України на користь ОСОБА_1 три гривні сорок копійок судового збору.
В решті позовних вимог - відмовити.
Допустити негайне виконання постанови.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Войтенко Т. В.