Справа № 152/1027/18
Провадження1-кп/152/98/18
12 жовтня 2018 року Шаргородський районний суд Вінницької області
в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
з участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Шаргороді в залі суду кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 17.05.2018 року за № 12018020360000114 про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, учня 8 класу Шаргородської СЗШ №2, раніше не судимого;
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
з участю сторін кримінального провадження
сторони обвинувачення:
прокурора Жмеринської місцевої
прокуратури ОСОБА_4
сторони захисту:
неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника неповнолітнього
обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
законного представника
неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_6 ,
потерпілого ОСОБА_7 ,
представника Шаргородського
РС з питань пробації філії
ДУ "Центр пробації" у Вінницькій
області ОСОБА_8 ,
представника Служби у справах
дітей Шаргородської РДА ОСОБА_9 ,
представника уповноваженого підрозділу
Шаргородського ВП Жмеринського ВП
ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_10 ,
представника Шаргородської СЗШ
1 - 111 ступенів №2 ОСОБА_11 ,
встановив:
Неповнолітній ОСОБА_3 05 травня 2018 року приблизно о 22 годині 30 хвилин, маючи умисел на здійснення крадіжки чужого майна, прийшов до домоволодіння ОСОБА_7 , яке розташоване по АДРЕСА_2 , де переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно, через отвір в даху господарської будівлі проник всередину приміщення будівлі звідки скоїв крадіжку одного заднього велосипедного колеса в зборі з маркуванням на колісній шині "DURO STRIKER NYLON ( 54-507) 24х2.00", одного заднього велосипедного колеса в зборі з маркуванням на колісній шині "PONELY ( 47-406) 20х1.75" та одного переднього велосипедного колеса в зборі з маркуванням на шині " DURO TWIN MARGE ( 54-406) 20х2.00", загальною вартістю 312,80 грн. Викрадені колеса переніс за місцем проживання і в подальшому використовував для власних потреб.
06 травня 2018 року неповнолітній ОСОБА_3 приблизно о 22 годині 30 хвилин, маючи умисел на здійснення крадіжки чужого майна, прийшов до домоволодіння ОСОБА_7 , яке розташоване по АДРЕСА_2 , де переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно, через отвір в даху господарської будівлі проник всередину приміщення будівлі звідки повторно скоїв крадіжку електродвигуна потужністю 0,37 кВт, з напругою 220 В, частотою оборотів 3000 об/хв. та висотою 63,0 мм, 2000 року випуску, вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи 370,64 грн. та бувшого в використанні електродвигуна потужністю 0,37кВт, з напругою 220 В, частотою оборотів 1000 об/хв. та висотою 56,0 мм, 2000 року випуску, вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи 285,00 грн., які переніс до свого домогосподарства, де розібрав, а металеві частити здав на металобрухт.
Допитаний в судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_3 винуватим себе у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, не заперечував факту вчинення крадіжок при вище наведених обставинах, розкаявся у скоєному, запевняв суд, що усвідомив свою протиправну поведінку, просив його суворо не карати.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ суд, під час судового провадження роз'яснив неповнолітньому ОСОБА_3 хід судового засідання на його рідній мові, нагадав захиснику та законному представнику неповнолітнього про їх обов'язок пояснювати неповнолітньому кожну дію в ході судового розгляду, забезпечуючи тим самим право неповнолітнього обвинуваченого на ефективну участь у кримінальному провадженні, яке полягає не лише в праві останнього бути присутнім в судовому засіданні, але й право чути, бути почутим і слідкувати за ходом розгляду (рішення ЄСПЛ від 15.06.2011 року у справі "S.С. проти Сполученого Королівства").
Неповнолітній ОСОБА_3 суду показав, що 05 травня 2018 року приблизно о 22 годині 30 хвилин, маючи умисел на здійснення крадіжки чужого майна, прийшов до домоволодіння ОСОБА_7 , яке розташоване по АДРЕСА_2 , де переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, через отвір в даху господарської будівлі проник всередину приміщення будівлі звідки скоїв крадіжку двох задніх і одного переднього велосипедних коліс в зборі, переніс їх до місця свого проживання, а в подальшому два колеса вмонтував на власний велосипед, а одне подарував знайомому.
На наступний день, приблизно о 22 годині 30 хвилин, маючи умисел на здійснення крадіжки чужого майна, знов прийшов до домоволодіння ОСОБА_7 , де переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, через отвір в даху господарської будівлі проник всередину приміщення господарської будівлі, звідки скоїв крадіжку двох бувших у використанні електродвигунів, які переніс до свого домогосподарства, розібрав і металеві частити здав на металобрухт.
Враховуючи те, що неповнолітній ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні та беручи до уваги думку прокурора ОСОБА_4 , захисника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 , законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_6 , потерпілого ОСОБА_7 , які вважають за можливе не досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, за згодою учасників судового розгляду, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому, суд з'ясував, чи правильно неповнолітній ОСОБА_3 розуміє зміст цих обставин, які не оспорюються. Сумнівів щодо добровільності та істинності його позиції у суду немає.
Суд також роз'яснив неповнолітньому ОСОБА_3 , що при таких обставинах він позбавляється права оскаржити ці обставини справи у апеляційному порядку.
Переконавшись у добровільності позиції учасників судового розгляду, а також в тому, що вони усвідомлюють неможливість оскаржити обставини, встановлені під час досудового розслідування, в апеляційному порядку, суд прийшов до висновку про судовий розгляд кримінального провадження за правилами ч.3 ст.349 КПК України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що сторона обвинувачення довела поза розумним сумнівом винуватість неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 в тому, що він 05 травня 2018 року приблизно о 22 годині 30 хвилин, маючи умисел на здійснення крадіжки чужого майна, прийшов до домоволодіння ОСОБА_7 , яке розташоване по АДРЕСА_2 , де переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно, через отвір в даху господарської будівлі проник всередину приміщення будівлі звідки скоїв крадіжку одного заднього велосипедного колеса в зборі з маркуванням на колісній шині "DURO STRIKER NYLON ( 54-507) 24х2.00", одного заднього велосипедного колеса в зборі з маркуванням на колісній шині "PONELY ( 47-406) 20х1.75" та одного переднього велосипедного колеса в зборі з маркуванням на шині " DURO TWIN MARGE ( 54-406) 20х2.00", загальною вартістю 312,80 грн. Викрадені колеса переніс за місцем проживання і в подальшому використовував для власних потреб.
06 травня 2018 року неповнолітній ОСОБА_3 приблизно о 22 годині 30 хвилин, маючи умисел на здійснення крадіжки чужого майна, прийшов до домоволодіння ОСОБА_7 , яке розташоване по АДРЕСА_2 , де переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно, через отвір в даху господарської будівлі проник всередину приміщення будівлі звідки повторно скоїв крадіжку електродвигуна потужністю 0,37 кВт, з напругою 220 В, частотою оборотів 3000 об/хв. та висотою 63,0 мм, 2000 року випуску, вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи 370,64 грн. та бувшого в використанні електродвигуна потужністю 0,37кВт, з напругою 220 В, частотою оборотів 1000 об/хв. та висотою 56,0 мм, 2000 року випуску, вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи 285,00 грн., які переніс до свого домогосподарства, де розібрав і металеві частити здав на металобрухт.
Дії неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 , які полягають у крадіжці (таємному викрадені чужого майна), вчиненій шляхом проникнення в інше приміщення органами досудового розслідування кваліфіковані вірно, винуватість його доведена і він повинен нести кримінальну відповідальність за ч. 3 ст.185 КК України.
При призначенні покарання неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_3 суд, згідно з вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України та роз'ясненнями постанов Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", та №5 від 16.04.2004 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх", враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом'якшують покарання, умови життя та виховання неповнолітнього обвинуваченого, вплив на нього дорослих, рівень розвитку, та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
Ухвалюючи судове рішення щодо неповнолітнього, керуючись принципом найкращих інтересів дитини, встановленим у ст.3 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року та виконуючи вимоги ст.ст. 485, 487 КПК України, під час судового розгляду кримінального правопорушення, вчиненого неповнолітнім, крім обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, суд з'ясував повні і всебічні відомості про особу неповнолітнього ОСОБА_3 , стан здоров'я та рівень його розвитку, інші соціально-психологічні риси, які необхідно враховувати при індивідуалізації відповідальності, ставлення неповнолітнього до вчиненого ним діяння, умови життя неповнолітнього обвинуваченого, склад його сім'ї, обстановку в ній, взаємини між дорослими членами сім'ї та дорослими і дітьми, ставлення батьків до виховання неповнолітнього, форми контролю за його поведінкою, морально-побутові умови сім'ї, зв'язки і поведінку неповнолітнього поза домівкою, ставлення до навчання.
ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення будучи неповнолітнім, розкаявся у скоєному, позитивно характеризується за місцем постійного проживання та посередньо за місцем навчання, сприяв розкриттю кримінального правопорушення. Ці обставини суд, відповідно до ст. 66 КК України, відносить до обставин, що пом'якшують покарання неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 .
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
На обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра неповнолітній ОСОБА_3 не перебуває.
Відповідно до вимог ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 .
З досудової доповіді, складеної територіальним органом пробації за місцем проживання неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 - Шаргородським районним сектором з питань пробації філії Державної установи "Центр пробації" у Вінницькій області від 03.09.2018 року вбачається, що неповнолітній ОСОБА_3 раніше не судимий, народився та проживає в м. Шаргород Вінницької області в будинку, що належить його бабусі ОСОБА_12 разом із матір'ю, батько з сім'єю не проживає. Мати не працює, є особою з інвалідністю, займається тимчасовими заробітками. Сім'я ОСОБА_3 перебуває на обліку в Шаргородському РЦ СССДМ, як сім'я, що перебуває в складних життєвих обставинах. Мати неповнолітнього ОСОБА_3 - ОСОБА_6 забезпечує сина усім необхідним (одягом, продуктами харчування та шкільним приладдям). ОСОБА_3 навчається у 8 класі Шаргородської СЗШ І-ІІІ ступенів №2. Згідно характеристики закладу, хлопець навчається посередньо, програмовий матеріал засвоює на низькому рівні, навчається не в повну міру своїх знань, не виявляє інтересу до навчання, має гарну пам'ять, добрий фізичний розвиток, бере участь у спортивних змаганнях, самостійний, але легко піддається чужому негативному впливу, часто пропускає заняття без поважних причин. На обліку в Шаргородській ЦРЛ з приводу будь-яких хронічних захворювань не перебуває. Має багато друзів з соціально прийнятною поведінкою. З матір'ю має близькі контакти, може звернутися за допомогою та підтримкою. Має конструктивні плани на майбутнє, а саме закінчити школу та продовжити навчання. Ризик повторного вчинення кримінального правопорушення оцінюється як низький. Відповідно до висновку органу пробації - виправлення неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства. У разі, якщо суд дійде до висновку про можливість звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням орган пробації вважає за доцільне покласти на засудженого ОСОБА_3 обов'язки: з'являтися до органу пробації для реєстрації та повідомляти орган пробації про зміну місця проживання, навчання або роботи (а.п. 51 - 53).
Представники Уповноваженого підрозділу Шаргородського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_10 , Служби у справах дітей Шаргородської РДА ОСОБА_9 та Шаргородської СЗШ №2 ОСОБА_13 у судовому засіданні повідомили, що неповнолітній ОСОБА_3 раніше не перебував на обліку в Шаргородському ВП та у Службі в справах дітей, взятий на облік з приводу вчинення ним кримінального правопорушення, в даний час з ним проводяться профілактичні заходи, по місцю навчання характеризується з задовільної сторони. Сім'я ОСОБА_3 належить до категорії соціально-благополучних сімей. При призначенні ОСОБА_3 покарання просять останнього суворо не карати, врахувати, що він вчинив кримінальне правопорушення будучи неповнолітнім та призначити покарання, не пов'язане із ізоляцією від суспільства.
З урахуванням обставин кримінального провадження, даних про особу ОСОБА_3 , досудової доповіді з інформацією про соціально - психологічну характеристику неповнолітнього обвинуваченого, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до частини 4 статті 12 КК України є тяжким злочином, репутації неповнолітнього обвинуваченого, наявності обставин, що пом'якшують покарання, думки потерпілого ОСОБА_7 , який просив суд суворо не карати ОСОБА_3 , загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 можливе в умовах застосування до нього покарання у виді позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на підставі ст.ст.104, 75 КК України, оскільки, виходячи з роз'яснень, що містяться в абз.2 п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 24.10.2003 року (з наступними змінами) "Про практику призначення судами кримінального покарання" та в абз.1 п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України за №5 від 16.04.2004 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх", при звільненні особи від відбування покарання з випробуванням суди у резолютивній частині вироку мають посилатися на статтю 75 КК України, а щодо неповнолітньої особи - ще й на статтю 104 КК як на підстави для прийняття такого рішення; звільнення неповнолітніх від відбування покарання з випробуванням застосовується на тих же підставах, що й дорослих (статті 75-78 КК), з урахуванням особливостей, визначених у ст.104 КК. Таке звільнення допускається лише в разі засудження неповнолітнього до арешту або позбавлення волі (ч.2 ст.104 КК).
Саме таке покарання, на думку суду, є достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Зазначене узгоджується із положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції" і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом…
Приймаючи таке рішення, суд, серед іншого враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004.
Вимога додержувати справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена і в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року), статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Доля речових доказів підлягає вирішенню на підставі ст.100 КПК України, а саме: речові докази, приєднані до матеріалів кримінального провадження на підставі постанови слідчого Шаргородського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області від 22.05.2018 року, які передані на зберігання під розписку потерпілому ОСОБА_7 слід залишити у його власності.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що по справі понесені процесуальні витрати за проведення експертизи у зв'язку із залученням стороною обвинувачення експертів спеціалізованої державної установи в розмірі 1001 грн., які слід покласти на законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_6 , оскільки неповнолітній обвинувачений є учнем школи, не працює, не має самостійного доходу, майна, достатнього для відшкодування судових витрат, при цьому суд враховує положення ч.3 ст.33 ЦК України та ст.1179 ЦК України.
Запобіжний захід неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_3 органом досудового розслідування не обирався, відсутні також підстави і для обрання запобіжного заходу судом.
Керуючись ст.368, ч.1 ст.369, ст.ст.373-376 КПК України, ч.3 ст.33, ст.1179 ЦК України, суд,
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
На підставі ст.ст.104, 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного за цим вироком покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом іспитового строку у один рік не вчинить нового кримінального правопорушення.
Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_3 протягом встановленого судом іспитового строку у один рік обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
До набрання вироком суду законної сили запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 - не застосовувати.
Стягнути з законного представника неповнолітнього ОСОБА_3 - ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати в сумі 1001 (одна тисяча одна) гривня за проведення експертизи залученими стороною обвинувачення експертами спеціалізованої державної установи - Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України.
Речові докази по справі: одне заднє колесо в зборі з маркуванням на колісній шині "DURO STRIKER NYLON ( 54-507) 24х2.00", одне заднє колесо в зборі з маркуванням на колісній шині "PONELY ( 47-406) 20х1.75" та одне переднє велосипедне колесо в зборі з маркуванням на шині " DURO TWIN MARGE ( 54-406) 20х2.00" - залишити у власності потерпілого ОСОБА_7 .
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок вступає в законну силу після закінчення строку на подання апеляційної скарги, встановленого п.1 ч.2 ст.395 КПК України, якщо апеляційну скаргу на нього не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку суду надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1