Єд.унік. № 243/7710/18
Провадження № 2/243/2715/2018
(заочне)
11 жовтня 2018 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
Головуючого судді Старовецького В.І.
за участю секретаря судового засідання Каліух К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
15 серпня 2018 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 20 липня 2011 року між позивачем і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 7 000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Договору - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених укладеним договором.
Свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, передбаченому умовами кредитного договору.
Відповідач свої обов'язки за вказаним договором не виконала і станом на 30 квітня 2018 року сума заборгованості за кредитним договором складає 115 995,00 гривень, яка складається з наступного:
- 6 359,42 гривень - заборгованість за кредитом;
- 99 599,12 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 4 036,70 гривень - заборгованість за пенею та комісією;
- 500,00 гривень - штраф (фіксована частина) відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг;
- 5 499,76 гривень - штраф (процентна складова) відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг.
Тому просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитом, а також понесені позивачем судові витрати.
Представник позивача про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до судового засідання не з'явився, у позовній заяві зазначив, що у разі неявки відповідача до судового засідання позивач не заперечує проти розгляду справи за відсутності його представника та винесення заочного рішення (а.с.5).
Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду була повідомлена належним чином, до судового засідання не з'явилась, причини своєї неявки не повідомила (а.с.54).
Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 17 серпня 2018 року по справі було відкрито провадження та призначено справу до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження.
Як вбачається з ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 19 ЦПК України, малозначними справами є:
1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Положеннями ч. 13 ст. 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у випадку першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Як вбачається з ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, але в судове засідання не з'явився без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив на позов та позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що позов АТ КБ «ПриватБанк» підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договору кредитування, які регулюються Цивільним кодексом України.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін та погоджені ними. При цьому згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Судом встановлено, що 20 липня 2011 року між позивачем і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 7 000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Позивач свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі встановленому договором. Однак, в порушення умов договору
відповідач несвоєчасно сплачувала суми кредиту, внаслідок чого у неї утворилася заборгованість за кредитом.
Суд, перевіривши розрахунок заборгованості за кредитним договором № б/н від 20 липня 2011 року, укладеного між АТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_1 встановив, що станом на 30 квітня 2018 року відповідач має заборгованість в розмірі 115 995,00 гривень, яка складається з наступного: 6 359,42 гривень - заборгованість за кредитом; 99 599,12 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4 036,70 гривень - заборгованість за пенею та комісією; 500,00 гривень - штраф (фіксована частина); 5 499,76 гривень - штраф (процентна складова).
Статтями 526, 527, 530 ЦК України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На підставі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Таким чином, вимоги позивача АТ КБ «ПриватБанк» в частині стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 6 359 гривень 42 копійок в судовому засіданні знайшли своє підтвердження, а тому підлягають задоволенню.
Що стосується вимог АТ КБ «ПриватБанк» в частині стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Статтею 536 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами.
З розрахунку заборгованості вбачається, що під час укладення кредитного договору діяла процента ставка по кредиту в розмірі 30,00%, з 01 вересня 2014 року Банк збільшив ставку до 34,80%, а з 01 квітня 2015 року встановив її у розмірі 43,20%. В матеріалах справи немає належних доказів про повідомлення відповідача про збільшення, зменшення процентної ставки.
Відповідно до п. 2.1.1.12.6 Договору, за користування кредитом Банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів на рік.
Для з'ясування розміру заборгованості по відсоткам за користування кредитом, суд, заборгованість за кредитом, що становить 6 359,42 гривень, перемножує на 30,00% річних, отриманий результат ділить на 360 днів, передбачених кредитним договором, після чого результат множить на кількість днів прострочення зобов'язання з 01 вересня 2014 року по 31 травня 2018 року, що становить 1338 днів.
Отриманий результат є розміром заборгованості по відсоткам за вказаний період, що становить 7 090,75 гривень (6 359,42 х 30% : 360) х 1338 днів прострочки.
Таким чином, до стягнення з відповідача підлягає заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 7 090,75 гривень.
У відповідності до частини першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.
Згідно статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно п.5 ч.2 статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов'язку в натурі.
Враховуючи вищевказані положення закону та існуючі обставини справи, суд вважає доведеним факт порушення відповідачем ОСОБА_1 умов кредитного договору.
Що стосується вимог позивача про сплату відповідачем заборгованості за пенею та комісією в розмірі 4 036 гривень 70 копійок, штрафу (фіксованої частини) в розмірі 500 гривень та штрафу (процентної складової) в розмірі 5 499 гривень 76 копійок, то суд в цій частині керується наступним.
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Згідно з вимогами ст. 2 вказаного Закону України на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
На час розгляду справи в суді Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не прийнятий.
Так, в ході судового розгляду цієї справи було встановлено, що зареєстрованим та постійним місцем проживання відповідача є: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Василівська, б. 62, кв. 56. В той же час м. Слов'янськ та Слов'янський район Донецької області входять до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02 грудня 2015 року.
З розрахунку заборгованості за договором від 20 липня 2011 року, укладеного між ПриватБанком та ОСОБА_1, станом на 30 квітня 2018 року, слідує, що станом на 14 квітня 2014 року заборгованість за пенею та комісією відповідачу не нараховувалась, а отже стягненню не підлягає. Відповідно до вимог Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» штрафи не підлягають стягненню з відповідача.
З урахуванням переліченого, суд доходить висновку про законність та обґрунтованість частини позовних вимог відносно заборгованості за кредитом 6 359,42 гривень, заборгованості по процентам за користування кредитом 7 090,75 гривень, всього на загальну суму 13 450,17 гривень. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
При вирішенні питання про стягнення з відповідача судових витрат, суд виходить з вимог ст. 141 ЦПК України, якою передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 204 гривень 31 копійок, що є пропорційним до задоволеної частини вимог, оскільки позов судом задоволено частково.
Таким чином, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» підлягають стягненню: заборгованість за кредитом в розмірі 6 359 гривень 42
копійки, заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 7 090 гривень 75 копійок, а також судовий збір в розмірі 204 гривень 31 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 554, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263-264, 280-281 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», розташованого м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, на рах. 29092829003111, МФО 305299, код ЕДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором від 20 липня 2011 року у розмірі 6 359 гривень 42 копійок, суму процентів за користування кредитом у розмірі 7 090 гривень 75 копійок, а всього 13 450 (тринадцять тисяч чотириста п'ятдесят) гривень 14 копійок, а також судовий збір у розмірі 204 гривень 31 копійок.
В задоволенні іншої частини позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Суддя
Слов'янського міськрайонного суду ОСОБА_2