про залишення позову без розгляду
09 жовтня 2018 року м. Чернігів Справа № 2540/2619/18
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Падій В.В.,
за участю секретаря Кондратенко О.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Дрогана С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, питання про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_2 ) про: визнання протиправним та скасування рішення заступника начальника відділу-начальника відділення інженерного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_2 ) підполковника ОСОБА_2 від 29.05.2018 про ненадання водію групи інженерних машин відділення інженерного забезпечення інженерно-технічного відділу 105 прикордонного загону старшому солдату ОСОБА_1 додаткової відпустки зі збереженням заробітної плати на чотирнадцять календарних днів за 2018 рік; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) усунути допущені порушення прав ОСОБА_1 , а також надати водію групи інженерних машин відділення інженерного забезпечення інженерно-технічного відділу 105 прикордонного загону старшому солдату ОСОБА_1 додаткову відпустку зі збереженням заробітної плати на чотирнадцять календарних днів за 2018 рік.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Ткаченко О.Є. від 23.07.2018 скаргу ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування наказів залишено без руху та позивачу встановлено десятиденний строк, з дня отримання зазначеної ухвали суду, для усунення недоліку поданої скарги.
У встановлений судом строк недоліки позовної заяви позивачем усунуто, позовна заява приведена у відповідність до вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Ткаченко О.Є. від 30.07.2018 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
На підставі розпорядження виконуючого обов'язки керівника апарату Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.08.2018 № 89 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи» дану справу, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Ткаченко О.Є., призначено до повторного автоматизованого розподілу.
16.08.2018 зазначену справу, на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, передано на розгляд судді Падій В.В.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 20.08.2018 прийнято справу № 2540/2619/18 до свого провадження, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено перше судове засідання на 17.09.2018 на 10:00 год.
У свою чергу, ухвалою суду від 17.09.2018, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, судовий розгляд даної справи відкладено на 26.09.2018 на 11:00 год. у зв'язку з неявкою позивача.
У судовому засіданні 26.09.2018 представником відповідача заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду, проти якого позивач заперечував та просив надати час для подання заяви про поновлення строку звернення до суду і доказів на підтвердження вищевказаної обставини.
Ухвалою суду від 26.09.2018, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, у даній справі оголошено перерву до 09.10.2018 до 11:00 год. у зв'язку з наданням можливості позивачу подати заяву про поновлення строку звернення до суду і доказів на підтвердження вказаної обставини.
27.09.2018 позивачем подано до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, яка обґрунтована тим, що рішення про відмову у наданні додаткової відпустки зі збереженням заробітної плати, оформлене шляхом проставлення 29.05.2018 резолюції на рапорті позивача про надання відпустки, доведено до його відома усно у той же день, 29.05.2018, про що останній поставив свій підпис на зворотній стороні рапорту. Не погоджуючись з відмовою, позивач 06.06.2018 звернувся до відповідача із заявою про надання копії рапорту про надання додаткової відпустки зі збереженням заробітної плати та просив надіслати його за адресою місця проживання позивача. Копію рапорту отримав 22.06.2018 та 12.07.2018 звернувся до суду з адміністративним позовом.
Проаналізувавши адміністративний позов з доданими до нього документами, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення даного адміністративного позову без розгляду, виходячи з наступного.
Так, у відповідності до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Частина 1 статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина 1 статті 122 КАС України).
Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, положення частини 5 статті 122 КАС України слугують меті забезпечення дотримання принципу правової визначеності, що зокрема слід розуміти як спрямованість на створення ситуації упевненості для суб'єкта владних повноважень, як відповідача по справі, стосовно розуміння відсутності у позивача бажання звертатись з відповідним позовом, у тому числі, захищати свої майнові права.
У свою чергу, законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень, при здійсненні управлінських функцій, дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства.
Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом встановленого законодавством строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Крім цього, початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Тому, при визначенні початку цього строку, суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Правовий припис «в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом» означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, який встановлений законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.
Також, згідно з частиною 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Так, за приписами статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17.07.1997) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), «право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані».
Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
У свою чергу, позивач у судовому засіданні, як на підставу поважності пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, послався на той факт, що рішення про відмову у наданні додаткової відпустки зі збереженням заробітної плати, оформлене шляхом проставлення 29.05.2018 резолюції на рапорті позивача про надання відпустки, доведено до його відома усно у той же день, 29.05.2018, про що останній поставив свій підпис на зворотній стороні рапорту. Не погоджуючись з відмовою, позивач 06.06.2018 звернувся до відповідача із заявою про надання копії рапорту про надання додаткової відпустки зі збереженням заробітної плати та просив надіслати його за адресою місця проживання позивача. Копію рапорту позивач отримав 22.06.2018 та 12.07.2018 звернувся до суду з адміністративним позовом. Враховуючи наведене вважає причини пропуску строку звернення до суду поважними.
Водночас, суд відхиляє вищевказане твердження позивача, оскільки, як підтвердив сам позивач у судовому засіданні, про відмову у наданні додаткової відпустки зі збереженням заробітної плати на чотирнадцять календарних днів за 2018 рік він дізнався 29.05.2018, про що поставив свій підпис на зворотній стороні рапорту під резолюцією з підставами відмови заступника начальника відділу-начальника відділення інженерного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_2 ) підполковника ОСОБА_2 , а отже мав можливість ознайомитись з мотивами відмови.
Крім того, позивач не довів позбавлення його відповідачем можливості отримання копії його рапорту про надання відпуски з резолюцією про відмову у наданні відпустки у день ознайомлення з ним 29.05.2018 або подання у цей же день (а не 06.06.2018) заяви про надання копії вищевказаного рапорту для можливості отримання і оскарження рішення про відмову вчасно.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що, у відповідності до частини 1 статті 80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Отже позивач мав можливість у встановлений частиною 5 статті 122 КАС України строк звернутись до суду з адміністративним позовом та/або подати клопотання про витребування доказів.
За таких обставин суд вважає, що з 29.05.2018 у позивача виникло право на звернення до суду із відповідними позовними вимогами.
Разом з тим, до суду з адміністративним позовом ОСОБА_1 звернувся лише 12.07.2018, що підтверджується відбитком штампу, наявному на конверті (а.с.17), тобто з пропущенням місячного строку, встановленого частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до суду з адміністративним позовом у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Тобто, обов'язковою умовою поновлення судом строків на звернення до адміністративного суду є існування поважної причини (певних обставин або обставини, за яких своєчасне здійснення процесуальної дії було неможливим або утрудненим) пропуску такого строку, про що зазначається та підтверджується матеріалами, що до неї додаються.
Водночас, як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Пономарьов проти України» (№ 3236/03 від 03 квітня 2008 року, §41), «…Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є обмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави».
Враховуючи вищенаведене та той факт, що позивачем не наведено інших підстав обґрунтування причини пропуску строку звернення до адміністративного суду і не надано доказів поважності причин пропуску строку звернення, суд вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даною позовною заявою без поважних причин.
За таких обставин та з урахуванням факту визнання судом неповажними підстав пропуску позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення заступника начальника відділу-начальника відділення інженерного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_2 ) підполковника ОСОБА_2 від 29.05.2018 про ненадання водію групи інженерних машин відділення інженерного забезпечення інженерно-технічного відділу 105 прикордонного загону старшому солдату ОСОБА_1 додаткової відпустки зі збереженням заробітної плати на чотирнадцять календарних днів за 2018 рік; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) усунути допущені порушення прав ОСОБА_1 , а також надати водію групи інженерних машин відділення інженерного забезпечення інженерно-технічного відділу 105 прикордонного загону старшому солдату ОСОБА_1 додаткову відпустку зі збереженням заробітної плати на чотирнадцять календарних днів за 2018 рік підлягають залишенню без розгляду.
Згідно з частиною 4 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись статтями 122, 123, 240, 241, 242, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в строк та порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України
Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, через Чернігівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвалу суду у повному обсязі виготовлено 12.10.2018.
Суддя В.В. Падій