08 жовтня 2018 року м. Рівне №1740/1945/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д.П. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідача: представник ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
доУправління Держпраці у Рівненській області
про визнання протиправними та скасування припису, постанови, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправними та скасування припису, постанови.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 29.05.2018 по 30.05.2018 інспекторами праці було проведено інспекційне відвідування за результатами якого складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № РВ 94/954/АВ від 30.05.2018. Вказує про те, що у день складання акту інспекційного відвідування було винесено припис про усунення виявлених порушень № РВ 94/954/АВ/П, яким було зобов'язано усунути "порушення", зазначені в акті інспекційного відвідування. Разом з тим зазначає, що припис про усунення виявлених порушень було винесено з порушенням Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017№ 295, а саме порушення п. 21, 27 даного Порядку. Також вказує, що припис було винесено одночасно із складанням акту інспекційного відвідування без надання можливості надати свої зауваження, чим також порушено ч. 2 ст. 19 Конституції України. Зазначає про те, що 18.06.2018 заступником начальника Управління Держпраці у Рівненській області ОСОБА_5 було винесено Постанову №РВ 94/954/000264/ТД-ФС про накладення штрафу у розмірі 111 690 гривень. Вказує, що припис про усунення виявлених порушень та постанова про накладення штрафу винесенні за відсутності будь-яких доказів та без використання наданих відповідачу повноважень щодо витребування необхідних документів та пояснень. Крім того, звертає увагу на те, що рішення про проведення інспекційного відвідування було прийняте за відсутності підстав, визначених п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю. Просить суд позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 18.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідачем - Управлінням Держпраці у Рівненській області у строк, встановлений судом подано відзив на позовну заяву з додатками (а.с.56-67). В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що відповідно до п. 19 Порядку 295, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Згідно п. 24 Порядку, припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. Зазначає про те, що акт інспекційного відвідування від 30.05.2018 був підписаний ОСОБА_6, уповноваженим представником ОСОБА_4 та зазначає, що на дату підписання акту, ніяких зауважень або заперечень щодо проведення інспекційного відвідування та складеного за його результатами акта, зокрема, в усній формі, від представника висловлено не було. Та зазначає, що при винесенні припису інспектор діяв відповідно до норм чинного законодавства. Також вказує про те, що під час інспекційного відвідування було встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_4 фактично здійснює свою діяльність за двома адресами: вул. Чорновола, буд. 60, м. Рівне, 33000 та вул. Соборна, буд. 285А, м. Рівне, 33000. Зазначає, що під час здійснення контрольної закупки за адресою: вул. Соборна, буд. 285А, м. Рівне, 33000 було виявлено, що в кафе-пекарні №1 здійснювався відпуск товару офіціантом даного закладу ОСОБА_7, про що свідчить гостьовий рахунок № 1845 від 30.05.2018. Зазначає, що інспекційне відвідування здійснювалось у присутності представника позивача ОСОБА_6, тому факт того, що за вказаною адресою здійснює свою діяльність ФО-П ОСОБА_4 має місце. Відповідач також вказує на те, що відповідно до розділу І Акту інспекційного відвідування "Перелік питань, що вивчались під час інспекційного відвідування", інспекторами вимагались правила внутрішнього трудового розпорядку, графіки надання відпусток, розписки працівників про ознайомлення з умовами праці, однак позивачем їх пред'явлено не було, про що свідчать відмітки в даному розділі. Просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.
В судовому засіданні 01.10.2018 представники позивача надали пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві. Додатково зазначили, що актом інспекційного відвідування було встановлено порушення, а саме: - не укладено трудовий договір в письмовій формі з працівником кафе-пекарні за адресою: 33000, м. Рівне, вул. Соборна, буд. 285А; - не поінформовано під розписку про умови праці працівників закладу, зокрема: про час початку та закінчення роботи, обідню перерву, вихідні дні, а також працівники не ознайомлені з правилами внутрішнього трудового розпорядку; - тривалість роботи напередодні святкових і неробочих днів працівникам не скорочена на 1 годину; - черговість надання відпусток графіком не визначена і не доведена до відома всіх працівників. Також зазначила про те, що 30.05.2018 відповідачем було винесено Припис про усунення виявлених порушень № РВ 94/954/АВ/П. Вказує про те, що припис про усунення виявлених порушень може бути внесений інспектором праці після розгляду зауважень об'єкта відвідування та зазначає, що у встановлений строки позивачем було надано зауваження щодо акта інспекційного відвідування. Проте, відповідачем одночасно з винесення акта інспекційного відвідування було винесено і припис про усунення виявлених порушень, що суперечить чинному законодавству. Щодо постанови про накладення штрафу зазначила, що позивач не перебуває ні у трудових, ні у цивільно-правових відносинах з ОСОБА_7. Також зазначає, що в акті інспекційного відвідування зазначено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_4 здійснює свою господарську діяльність за адресою вул. Соборна, 285А, м. Рівне, про те відповідно до направлення на перевірку відповідач мав проводити інспекційне відвідування фізична особа-підприємця ОСОБА_4 за адресою вул. Чорновола, 60, м. Рівне. Враховуючи зазначене, просила суд позов задовольнити повністю.
В судовому засіданні 01.10.2018 представник відповідача надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на адміністративний позов. Додатково зазначив, що на підставі направлення № 328 та наказу № 421, було проведено інспекційне відвідування та складено акт інспекційного відвідування № РВ 94/954/АВ. Вказує про те, що в результаті інспекційного відвідування було встановлено ряд порушень, а саме: ч.1, 3 ст. 24 КЗпП України; ст. 29 КЗпП України; ч. 1 ст. 53 КЗпП України та ч. 4 ст. 79 КЗпП України. Вказав також про те, що акт інспекційного відвідування було підписано представником уповноваженим підприємцем ОСОБА_6 без зауважень. Просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В судовому засіданні 08.10.2018 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши вступні слова представника позивача та представника відповідача, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково з огляду на наступне.
Судом встановлено, що заступником начальника управління 29.05.2018 було складено службову записку на ім'я начальника Управління Держпраці у Рівненській області в якій зазначає, що відповідно до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, просить прийняти рішення про доцільність проведення інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, який здійснює господарську діяльність за адресою: 33000, м. Рівне, вул. Чорновола, 60 (а.с.49, 87).
Відповідно до наказу Управління Держпраці у Рівненській області від 29.05.2018 № 421 "Про інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю в ФО-П ОСОБА_4" та на підставі направлення на інспекційне відвідування Управління Держпраці у Рівненській області від 29.05.2018 № 328-Н/09-27 було проведено інспекційне відвідування з питань додержання вимог законодавства про працю в ФО-П ОСОБА_4, який здійснює господарську діяльність за адресою: 33000, м. Рівне, вул. Чорновола, 60 (а.с.46, 59).
30.05.2018 інспектором праці (головним державним інспектором з питань здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів) ОСОБА_8 було складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № РВ 94/954/АВ.
В акті зазначено про порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 вимог:
- ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України, які полягали в тому, що фізичною особою-підприємцем не було укладено трудовий договір в письмовій формі з працівником кафе - пекарні ОСОБА_7 за адресою: 33000, м. Рівне, вул. Соборна, буд. 285А. Під час інспекційного відвідування в зазначеному закладі було здійснено відпуск товару офіціантом кафе - пекарні ОСОБА_7, що зазначено у Гостьовому рахунку № 1845 від 30.05.2018 в 12 годин. Жодних пояснень щодо даного працівника підприємцем не було надано;
- ст. 29 КЗпП України, які полягали в тому, що фізичною особою-підприємцем не поінформовано під розписку про умови праці працівників закладу, зокрема: про час початку та закінчення роботи, обідню перерву, вихідні дні, а також працівники не ознайомлені з правилами внутрішнього трудового розпорядку;
- ч. 1 ст. 53 КЗпП України, які полягали в тому, що тривалість роботи напередодні святкових і неробочих працівникам не скорочена на 1 годину;
- ч. 4 ст. 79 КЗпП України, які полягали в тому, що черговість надання відпусток графіком не визначена і не доведена до відома всіх працівників (а.с.12-16, 60-65).
30.05.2018 Управління Держпраці в Рівненській області за наслідками виявлених порушень, винесло фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 припис за №РВ 94/954/АВ/П, яким зобов'язано позивача усунути порушення вимог ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП, ст. 29 КЗпП України, ч. 1 ст. 53 КЗпП України, ч. 4 ст. 79 КЗпП України та встановлено строк усунення порушень до 16.05.2018 (а. с. 17-18).
11.06.2018 ОСОБА_6 подано скаргу на припис про усунення виявлених порушень №РВ 94/954/АВ/П, в якій просив скасувати припис (а.с.27-30).
Судом також встановлено, що позивачем до Управління Держпраці у Рівненській області подано зауваження на акт інспекційного відвідування № РВ 94/954/АВ від 30.05.2018, які датовані 04.06.2018 (а.с. 19-18).
Управлінням Держпраці у Рівненській області 07.06.2018 №04-16/3261 надано відповідь на заперечення до акту інспекційного відвідування (а.с. 22-24).
08.06.2018 начальником Управління Держпраці у Рівненській області прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №РВ/954/АВ/П/ПТ/ІП/ТД (а.с.25-26).
Судом встановлено, що 18.06.2018 заступником начальника Управління Держпраці у Рівненській області на підставі акта інспекційного відвідування від 30.05.2018 № РВ 94/954/АВ винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за № РВ 94/954/000264/ТД-ФС за порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 законодавства про працю, зокрема, вимог ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України, не укладено трудовий договір в письмовій формі з працівником кафе-пекарні ОСОБА_7, за адресою: вул. Соборна, 285А, м. Рівне, 33000. відповідальність за які передбачено абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України та накладено штраф в розмірі 116 690 гривень (а.с. 31).
Вважаючи припис № РВ/94/954/АВ/П від 30.05.2018 про усунення виявлених порушень та постанову від 18.06.2018 №94/954/000264/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами - неправомірними, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення про Державну службу України з питань праці, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015 (далі - Положення №96).
Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб (п. 1 Положення № 96).
Пунктом 2 Положення № 96 передбачено, що Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Відповідно до п. 7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідач є суб'єктом владних повноважень - територіальним органом Державної служби України з питань праці.
Підстави, порядок, процедура здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про працю фізичними особами встановлено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V), Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою КМУ від 26.04.2017 року №295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України" (далі - Порядок №295).
Частиною 4 статті 2 Закону № 877-V передбачено, що заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Відповідно до ч.5 ст.2 Закону № 877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
Аналіз вказаної норми свідчить про те, що норм Закону № 877-V повинні дотримуватися всі органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, а також зазначено норми, які повинні бути дотримані вказаними органами у будь-якому випадку.
Зокрема, підстави проведення інспекційних відвідувань щодо додержання законодавства про працю встановлені також п.5 Порядку №295.
Відповідно до пп. 3 п. 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.
Разом з тим, із досліджених письмових доказів, судом не встановлено жодного факту порушення законодавства про працю зазначеного у підпунктах 1, 2, 4-7 п. 5 Порядку № 295, які дали б можливість керівнику органу контролю прийняти рішення про проведення інспекційного відвідування.
Крім того, згідно з п. 19 Порядку № 295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування. (п. 20 Порядку № 295).
Відповідно до п. 19 Порядку № 295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
Відповідно до п. 21 Порядку № 295 якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.
У період з 29.05.2018 по 30.05.2018 інспектором праці Управління Держпраці у Рівненській області було проведено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, за результатами якого складено було складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № РВ 94/954/АВ. Вказаний акт перевірки підписаний представником уповноваженим підприємцем ОСОБА_6 без зауважень.
Суд зазначає, що на дату складання акту інспекційного відвідування ніяких зауважень щодо акту інспекційного відвідування не було, тому при винесенні припису відповідач діяв відповідно до норм чинного законодавства.
Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII (далі - КЗпП України) регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.
Статтею 265 КЗпП України передбачена відповідальність за порушення законодавства про працю.
Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок №509) визначає механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення".
Відповідно до п. 2 Порядку № 509 однією з підстав для накладення штрафів є акт про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.
Отже, підставою для накладення штрафів є виявлені під час перевірки порушення законодавства про працю зафіксовані в акті перевірки.
Щодо порушень встановлених під час інспекційного відвідування, суд зазначає наступне.
Як зазначалося, у акті інспекційного відвідування в розділі III Опис виявлених порушень, зафіксовано порушення ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України, які полягали в тому, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 не було укладено трудовий договір в письмовій формі з працівником кафе - пекарні ОСОБА_7 за адресою: 33000, м. Рівне, вул. Соборна, буд. 285А та вказано, що під час інспекційного відвідування в зазначеному закладі було здійснено відпуск товару офіціантом кафе - пекарні ОСОБА_7, що зазначено у гостьовому рахунку № 1845 від 30.05.2018 в 12 годин.
Згідно ч.1 ст.24 КЗпП трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України
Відповідно до ч.3 ст.24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Зі змісту викладеного суд зазначає, що основним питанням для вирішення даного спору є встановлення факту допуску працівника до роботи без оформлення роботодавцем трудового договору за наявності трудових відносин.
Суд зазначає, що направлення на інспекційне відвідування від 29.05.2018 № 328-Н/09-27 видане на адресу здійснення господарської діяльності ФО-П ОСОБА_4, а саме: м. Рівне, вул. Чорновола, 60, м. Рівне, 33000.
Проте, відповідно до гостьового рахунку № 1845 від 30.05.2018 було здійснено відпуск товару офіціантом пекарні № 1 ОСОБА_7 та зазначена адреса вул. Соборна (а.с.65).
Разом з тим судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний номер: 26288795 від 02.09.2014 ОСОБА_4 є власником нежитлового приміщення, кафе-пекарні, за адресою: Рівненська обл., м. Рівне, вул. Чорновола Вячеслава, будинок 60 (а.с. 83). Судом також встановлено, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності нежитлове приміщення, кафе-пекарня, що розташоване за адресою: Рівненська обл., м. Рівне, вул. Чорновола Вячеслава, будинок 60 перебуває у приватній власності ОСОБА_4 (а.с.84).
Крім того, Костопільською ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області ОСОБА_4 було видано реєстраційне посвідчення №3000173774 на реєстратор розрахункових операцій. Відповідно до даного посвідчення РРО призначений для використання в господарській одиниці: Кафе-кондитерська "Пекарня" за адресою 33028, Рівненська область, м. Рівне, вул. Вячеслава Чорновола, 60 (а.с.82). Разом з тим, довідкою від 03.10.2018 №03/10/18-1 виданою фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 про те, що він здійснює господарську діяльність у приміщення кафе-пекарні за адресою: м. Рівне, вул. В. Чорновола, 60 (а.с.81).
З огляду на викладене, суд критично оцінює висновки відповідача про те, що фізична особа-підприємець ОСОБА_4 здійснює свою господарську діяльність за двома адресами: вул. Чорновола, 60, м. Рівне, 33000 та вул. Соборна, 285 А, м. Рівне, 33000, вважає їх безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження здійснення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 господарської діяльності за адресою: вул. Соборна, 285 А, м. Рівне, 33000, що унеможливлює застосування до вказаної особи штрафу, накладеного постановою від №РВ 94/954/000264/ТД-ФС від 30.05.2018.
Таким чином, порушення встановлене в акті інспекційного відвідування, а саме: ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України, які полягали в тому, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 не було укладено трудовий договір в письмовій формі з працівником кафе - пекарні ОСОБА_7 за адресою: 33000, м. Рівне, вул. Соборна, буд. 285А є не доведеними належними та допустимими доказами та відхиляються судом, оскільки позивач не здійснював підприємницької діяльності за вказаною адресою та у трудових відносинах з громадянином ОСОБА_7 перебувати не міг.
Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що постанова №РВ 94/954/000264/ТД-ФС від 30.05.2018 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами винесена управлінням Держпраці у Рівненській області необґрунтовано, не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Щодо порушення ч. 1 ст. 53 КЗпП України, які полягали в тому, що тривалість роботи напередодні святкових і неробочих працівникам не скорочена на 1 годину, а саме працівникам в січні - ОСОБА_9 (касир), ОСОБА_10 (пекар), ОСОБА_11 (пекар) - 06.01.2018, у березні - ОСОБА_10 (пекар), ОСОБА_9 (касир) - 07.03.2018, у квітні - ОСОБА_12 (кухар), ОСОБА_13 (пекар) - 07.04.2018, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 53 КЗпП України передбачено, що напередодні святкових і неробочих днів (стаття 73) тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених у статті 51 цього Кодексу, скорочується на одну годину як при п'ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні.
Згідно ст. 61 КЗпП України на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин (статті 50 і 51).
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.04.2006 №138 затверджено Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до п. 2 Методичних рекомендацій підсумований облік робочого часу запроваджується на підприємстві роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації, а у разі його відсутності це питання відповідно до ст. 7 Закону України "Про колективні договори і угоди" може бути врегульовано колективним договором.
При підсумованому обліку робочого часу робота працівників регулюється графіками роботи (змінності), які розробляються роботодавцем і погоджуються з виборним органом первинної профспілкової організації, а в разі його відсутності можуть бути передбачені в колективному договорі. Графіки роботи (змінності) розробляються таким чином, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин, передбаченого ст. 50 та 51 КЗпП (п. 3 Методичних рекомендацій).
Згідно п. 11 Методичних рекомендацій у разі підсумованого обліку робочого часу робота у святкові та неробочі дні (ст. 73 КЗпП) за графіком включається в норму робочого часу за обліковий період, установлену на підприємстві.
Судом встановлено, що в трудових договорах укладених ОСОБА_4 з працівниками кафе-пекарні передбачено, що час виконання роботи та вихідні дні для працівників встановлюються згідно графіка (а.с.32-40).
Як вбачається з табелів обліку робочого часу за січень 2018 року, березень 2018 року та квітень 2018 року тривалість робочого часу працівників ОСОБА_9 (касир), ОСОБА_10 (пекар), ОСОБА_11 (пекар), ОСОБА_12 (кухар) та ОСОБА_13, за обліковий період, не перевищувала норм тривалості робочого часу за календарем п'ятиденного тижня (а.с.41-43).
Отже, порушення позивачем ч. 1 ст. 53 КЗпП України матеріалами справи не підтверджено та відповідачем не доведено.
Щодо порушень ст. 29 КЗпП України та ч. 4 ст. 79 КЗпП України суд зазначає наступне.
Згідно ст. 29 КЗпП України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний: 1) роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору; 2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором; 3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами; 4) проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.
Відповідно до ч. 4 ст. 79 КЗпП України черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їх відпочинку.
Суд вказує про те, що доказів на підтвердження обставин проінформованості працівників позивача під розписку про умови праці та про черговість надання відпусток надано не було.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про порушення ФО-П ОСОБА_4 вимог ст. 29 КЗпП України, ч. 4 ст. 79 КЗпП України.
Враховуючи встановлення судом порушення вимогам чинного законодавства про працю, які лягли в основу висновків акту перевірки в частині не проінформованості під розписку про умови праці працівників закладу, зокрема: про час початку та закінчення роботи, обідню перерву, вихідні дні, а також працівники не ознайомлені з правилами внутрішнього трудового розпорядку та не визначеність і не доведеність до відома всіх працівників черговості надання відпусток оскаржуваний припис № РВ 94/954/АВ/П від 30.05.2018 підлягає скасуванню лише в частині усунення порушень ч.1, 3 ст. 24 КЗпП України та ч. 1 ст. 53 КЗпП України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень частково обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач частково довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
При зазначених обставинах, вимоги позивача частково правомірні, обґрунтовані і підлягають до часткового задоволення, а заперечення відповідача суд відхиляє частково як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.
Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє часткове підтвердження у ході розгляду справи, то адміністративний позов слід задовольнити частково.
Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Враховуючи наведене, на користь позивача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Управління Держпраці у Рівненській області судові витрати на суму 1997,90 грн. сплачені згідно платіжного доручення № 2982 від 16.07.2018 (а.с. 3).
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати пункти 1, 3 Припису Управління Держпраці у Рівненській області про усунення виявлених порушень № РВ94/954/АВ/П від 30.05.2018.
Визнати протиправною та скасувати Постанову Управління Держпраці у Рівненській області про накладення штрафу № РВ94/954/000264/ТД-ФС від 18.06.2018.
В задоволені позову щодо частини позовних вимог про визнання протиправними та скасування пунктів 2, 4 Припису Управління Держпраці у Рівненській області про усунення виявлених порушень № РВ94/954/АВ/П від 30.05.2018 - відмовити.
Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1, вул. Пушкіна, 41, с. Моквин, Березнівського району, Рівненської області, 34634) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Управління Держпраці у Рівненській області (код ЄДРПОУ 39780243, вул. Лермонтова, 7, м. Рівне, 33028) судові витрати на суму 1997 (одну тисячу дев'ятсот дев'яносто сім) грн. 90 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 12 жовтня 2018 року.
Суддя Зозуля Д.П.