Справа №263/7339/16-ц
Провадження 2/263/18/2018
11 жовтня 2018 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючої судді Кір'якової Н.П., при секретарі Соколовій О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Маріуполі позовну заяву ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «Спартак» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Отель «ОСОБА_3», ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ДОНТОРГ-КОМ», ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ТОВ «ОСОБА_3, ОСОБА_6, ТОВ «АВТОТРАЙФ-ЛАЙТ», приватний нотаріус ОСОБА_7, приватний нотаріус ОСОБА_8, арбітражний керуючий ОСОБА_9, реєстраційна служба юридичного департаменту Маріупольської міської ради про витребування нерухомого майна, про визнання свідоцтва про право придбання нерухомого майна на аукціоні та витребування нерухомого майна,
Позивач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «Спартак» (далі ТОВ “ГК “Спартак”) звернувся до відповідачів ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю “Отель “ОСОБА_3” / далі ТОВ “Отель “ОСОБА_3”/, товариства з обмеженою відповідальністю “ ДОНТОРГ-КОМ” / далі ТОВ “ДОНТОРГ-КОМ”, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з позовом, який неодноразового уточнювався, та в якому остаточно просив визнати недійсним свідоцтво від 28.01.2015р., реєстровий номер №329, видане приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_7, про придбання ОСОБА_2 на аукціоні 18.06.2014р. нежитлової будівлі готелю /комплексу/ загальною площею 4443,7 кв. м, розташованого в м. Маріуполі, по вул. Харлампіївській, буд.13, з тих підстав, що фактично аукціон є таким, що не відбувся, оскільки продавець - товариство з обмеженою відповідальністю “АВТОТРАЙФ - ЛАЙТ” набув право власності на спірне майно без законних підстав, а від імені продавця під час проведення аукціону діяла арбітражний керуючий ОСОБА_9, яка не мала повноважень на продаж спірного майна. Також позивач вказав, що ні акт про передання права власності на нерухоме майно, ні протокол аукціону від 18.06.2014р., на підставі яких видане вищевказане свідоцтво, не містять адреси, переліку майна, яке продане ОСОБА_2 на аукціоні. Натомість у цих документах вказана лише площа проданого майна - 4443,7 кв.м. Вказав, що після аукціону між продавцем і покупцем не було укладено нотаріально посвідченого договіру купівлі- продажу спірного майна, але всупереч цьому 28.01.2015р. нотаріус ОСОБА_7 видав ОСОБА_2 свідоцтво про придбання ОСОБА_2 на даному аукціоні нежитлової будівлі готелю /комплексу/ загальною площею 4443,7 кв. м, розташованого в м. Маріуполі, по вул. Харлампіївській, буд.13, яке складається з готелю літ. А-4, підвалу літ. А-4/п, основної будівлі літ. А-5, підвалу літ. п А/5п, ганку літ. а -7, приямку літ. а8-а13, підвалу літ. А 3/п , прибудови літ. А 2-1, підвалу літ. А 2/п, прибудови літ. А3-1, прибудови літ. Р1-1, щитової літ. Р-1, гаражу літ. Н-1. Також вказав, що всупереч вимогам закону гроші за продане на аукціоні майно не були перераховані покупцем на спецрахунок продавця, докази про передачу готівкових коштів за продане на аукціоні майно відсутні, що також свідчить про те, що аукціон фактично не відбувся. Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про те, що спірне майно вибуло з його володіння поза його волевиявленням. Тому просив витребувати вказане майно на його користь.
Також просив витребувати на його користь від ОСОБА_2 нерухоме майно готелю «Спартак», що складається з цокольного поверху літ. А4/п та прибудови літ. А4-2, загальною площею 752, 7 кв. м, що розташоване за адресою: м. Маріуполь, вул. Харлампіївська, буд.13, з чужого незаконного володіння ОСОБА_2, ТОВ «ДОНТОРГ-КОМ», ОСОБА_5 та ТОВ «Отель «ОСОБА_3», оскільки ці приміщення на користь вказаних осіб не відчужувалися, тому вони володіють ними незаконно.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з вищевказаних підстав та додатково пояснив, що спірне майно належало позивачеві на підставі рішення господарського суду Донецької області від 26.12.2008р., яким визнано право власності позивача на нерухоме майно готелю площею 4443,7 кв. м, та рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 25.06.2009р., яким визнано право власності позивача на нерухоме майно готелю площею 752,7 кв.м. 30.09.2009р. позивач зареєстрував своє право власності на нерухоме майно готелю загальною площею 5 196, 4 кв. м.(4443,7+752,7) у Державному реєстрі прав власності.
Також вказав, що рішенням постійно діючого третейського суду при Асоціації «Правозахист підприємств та громадян України» від 25.03.2013р. було задоволено позов ТОВ «Фрегат СВ» до позивача про звернення стягнення на нерухоме майно готелю та визнання дійсним договору іпотеки від 06.03.2013, що укладений в простій письмовій формі.
При цьому представник позивача посилався на те, що позивач договори позики та іпотеки на спірне майно з ТОВ «Фрегат СВ» не укладав, а третейський суд при Асоціації «Правозахист підприємств та громадян України» незаконно розглянув справу та прийняв рішення щодо нерухомого майна готелю. Вважає, що незаконне рішення третейського суду при Асоціації «Правозахист підприємств та громадян України» щодо спірного майна не може бути підставою виникнення права власності у ТОВ «Фрегат СВ» на нерухоме майно готелю.
Також пояснив, що ТОВ «Фрегат СВ» не набуло права власності на нерухоме майно готелю і на підставі постанови Донецького окружного адміністративного суду у справі № 805/3896/13-а, яка не є правовстановлюючим документом. Тому Реєстраційна служба Маріупольського міського управління юстиції незаконно зареєструвала за ТОВ «Фрегат СВ» право власності на нерухоме майно готелю площею 4443,7 кв.м на підставі постанови Донецького окружного адміністративного суду у справі № 805/3896/13-а. Звернув увагу суду на те, що вищевказана постанова Донецького окружного адміністративного суду скасована постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.08.2013р.
Вказав, що ТОВ «Фрегат СВ» не набуло права власності на нерухоме майно готелю тому не мало права відчужувати вказане майно іншим особам, які також не набули права власності на нерухоме майно готелю, та не мали права його відчужувати.
Тому вважає, що договір купівлі-продажу ТОВ «Фрегат СВ» нерухомого майна готелю ОСОБА_6 від 05.06.2013р., незаконно посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_7, який всупереч закону, що діяв на той час, не перевірив законність виникнення права власності у ТОВ «Фрегат СВ» на нерухоме майно готелю.
Пояснив, що 10.06.2013р. ОСОБА_6, який не набув права власності, незаконно продав спірне майно ТОВ «АВТОТРАЙФ-ЛАЙТ» за 490 766,76 грн., що втричі менше, ніж ціна купівлі ним вказаного майна.
Окрім того вказав, що 12.06.2013р. позивач звернувся з позовом до Жовтневого районного суду м. Маріуполя у справі № 263/6129/13-ц з позовом про визнання права власності на нерухоме майно готелю та визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між ТОВ «Фрегат СВ» та ОСОБА_6, та просив суд витребувати спірне майно з незаконного володіння ТОВ «АВТОТРАЙФ-ЛАЙТ».
Але, незважаючи на те, що у задоволенні вказаного позову позивачу було відмовлено вважає, що правові висновки суду у справі № 263/6129/13-ц не обов'язкові для суду в даній справі. Позивач вважає, що звернувся у справі № 263/6129/13-ц з неналежним позовом, який не був направлений на захист його законних інтересів. На думку позивача йому слід було звернутися з позовом про не визнання договорів недійсними, а з позовом про витребування нерухомого майна від відповідача в порядку ст. 388 ЦК України.
Пояснив, що 19.09.2013р. позивач у господарській справі № 905/6673/13 звернувся з позовом до ТОВ «Фрегат СВ» про визнання недійсним договору позики, що був предметом розгляду постійно діючого третейського суду при Асоціації «Правозахист підприємств та громадян України», провадження по якій на даний час зупинене.
Вказав, що з метою ускладнення повернення спірного майна законному власнику вказане майно неодноразово перепродували його один одному, приймали заходи до банкрутства як юридичних осіб, що приймали участь в цих перепродажах, так і самого позивача.
Вважає, що документи, які стали підставою для банкрутства цих осіб, підроблені. В усіх випадках підставою для порушення справ про банкрутство стали рішення третейського суду при Асоціації «Правозахист підприємств та громадян України» про стягнення фізичними особами заборгованості у сумі 450 000 грн. та виконавчі документи, які виконавчими службами не видавалися.
Зауважив, що ОСОБА_2 не набув право власності на нерухоме майно готелю площею 4 443,7 кв. м в порядку виконання судового рішення в справі про банкрутство ТОВ «АВТОТРАЙФ-ЛАЙТ»№ 905/34/14, а свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні, що 28.01.2015р. видане приватним нотаріусом ОСОБА_7, є недійсним.
При цьому представник позивача пояснив, що ТОВ «АВТОТРАЙФ-ЛАЙТ» не набуло права власності на нерухоме майно готелю, оскільки вказане майно йому продане ОСОБА_6, який також не був власником цього майна та не міг його продавати, а ОСОБА_9 відповідно до ухвали господарського суду Донецької областівід 06.05.2014р. призначена лише розпорядником майна, який не мав повноважень продавати спірне майно.
Також враховуючи, що гроші за спірне майно не були перераховані на спеціальний рахунок продавця, після аукціону не було укладено та не посвідчено нотаріусом договір купівлі-продажу спірного майна, представник позивача вважає аукціон таким, що не відбувся. Тому просив витребувати спірне майно на його користь.
Позивач також пояснив, що ОСОБА_2 звернувся із заявою про реєстрацію права власності на спірне майно лише 28.01.2015р., тобто через 8 місяців після проведення аукціону.
Враховуючи, що з 07.06.2013р. спірним майном на підставі безоплатних договорів оренди користується та отримує вигоду ТОВ «ДОНТОРГ-КОМ» представник позивача вказав, що ОСОБА_6, ТОВ «АВТОТРАЙФ-ЛАЙТ» та ОСОБА_2 були лише формальними його власниками. Тому просив позов задовольнити та витребувати спірне майно у відповідача ОСОБА_2 на користь позивача.
Представники відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги не визнали та пояснили, що право власності ОСОБА_6 на спірне майно було зареєстроване у встановленому законом порядку, підтверджене рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 11.10.2013р. та ухвалою апеляційного суду Донецької області від 14.01.2014р., якими встановлено законність набуття права власності на спірне майно ОСОБА_6, ТОВ «Фрегат СВ», ТОВ «АЗОВТРАЙФ - ЛАЙТ» та відсутність правових підстав для визнання договорів купівлі - продажу вказаного майна недійсними.
Також вказали, що відповідач ОСОБА_2 володіє спірним майном на законних підставах, оскільки придбав його на аукціоні, грошові кошти за придбане майно сплатив повністю готівкою, оскільки не було банківського рахунку, на який можливо було би перерахувати кошти, про що вказано в протоколі аукціону. Аукціон у встановленому законом порядку таким, що не відбувся не визнаний, тому підстави для витребування у нього спірного майна відсутні. Також пояснили, що прибудова літ.А4-2 площею 752,7 кв.м входить до єдиного готельного комплексу « Спартак», з усіма надвірними будівлями та спорудами за адресою: м. Маріуполь, вул. Харлампієвська, 13, що встановлено рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 11.10.2013р., який також встановив законність відчуження усіх будівель готельного комплексу загального площею 5194,4 кв.м на користь ОСОБА_6, ТОВ «Фрегат СВ», ТОВ «АВТОТРАЙФ- ЛАЙФ». Тому у задоволенні позову просили відмовити.
Відповідач ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що проти позову не заперечує. Вказав, що з 17.06.2013р. орендує нерухоме майно в прибудові до готелю площею 40 кв. м на підставі договору оренди з ТОВ «ДОНТОРГ-КОМ». На якій підставі ТОВ «ДОНТОРГ-КОМ» користується нерухомим майном готелю йому невідомо. Грошові кошти відповідно до договору оренди сплачує ТОВ «ДОНТОРГ-КОМ».
Відповідачі ОСОБА_2, ТОВ «ДОНТОРГ - КОМ», ОСОБА_4, 3-ті особи: приватні нотаріуси ОСОБА_7, ОСОБА_8 в судове засідання не з*явилися, направили заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, 3-ті особи: ТОВ «ОСОБА_3В.», ОСОБА_6, ТОВ «АВТОТРАЙФ-ЛАЙТ», арбітражний керуючий ОСОБА_9, ТОВ «Отель « ОСОБА_3» в судове засідання також не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, тому справу розглянуто без їхньої участі. Представник відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно в судовому засіданні пояснив, що право власності на спірне майно було зареєстроване за ТОВ « Фрегат СВ» на підставі постанови Донецького окружного адміністративного суду від 08.04.2013р. Дана реєстрація на даний час ніким не скасована.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що працює в КП «Маріупольське бюро технічної інвентаризації», в матеріалах БТІ за позивачем було зареєстровано право власності на всі будівлі готельного комплексу площею 5194, 4 кв. м на підставі судових рішень, що відображено в технічному паспорті від 22.05.09р., відомості про видачу технічного паспорту 27.12.12р. на будівлі площею 4443,7 кв.м в матеріалах БТІ відсутні. Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснив, що технічний паспорт від 22.05.2009р. був виготовлений на замовлення позивача на усі будівлі комплексу готелю загальною площею 5196,4 кв.м, технічний паспорт на спірне майно в 2012р. позивач не замовляв. Також вказав, що в 2013р. готельний комплекс був захоплений невідомими особами.
Допитавши сторони та їх представників, 3-х осіб, свідків, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази та обставини, що мають юридичне значення для вирішення спору, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судом встановлено, що рішенням господарського суду Донецької області від 26.12.2008р. за позивачем визнано право власності на нерухоме майно готелю площею 4443,7 кв. м, рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 25.06.2009р. за позивачем визнано право власності на нерухоме майно готелю площею 752,7 кв.м, розташоване в м. Маріуполі, по вул. Харлампієвській, 13.
На підставі вказаних рішень 30.09.2009р. позивач зареєстрував своє право власності на нерухоме майно готелю загальною площею 5 196, 4 кв. м.(4443,7+752,7) у Державному реєстрі прав власності.
06.03.2013р. між ТОВ «Фрегат СВ» та ТОВ «Готельний комплекс «Спартак» був укладений договір позики грошових коштів №1/06/03, згідно з умовами якого ТОВ «Фрегат СВ» передало у власність ТОВ «Готельний комплекс «Спартак» грошові кошти у розмірі 500000 грн., а останній зобов'язався повернути отримані кошти у строк до 22.03.2013 р. У зв'язку з невиконанням ТОВ «Готельний комплекс «Спартак» вимог договору позики від 06.03.2013р. ТОВ «Фрегат СВ» звернулося до Донецького обласного постійно діючого третейського суду при асоціації «Правозахист підприємств та громадян України» із позовом до ТОВ «Готельний комплекс «Спартак» про звернення стягнення за договором позики та про визнання договору іпотеки дійсним.
Рішенням Донецького обласного постійно діючого третейського суду від 25.03.2013 р. у справі №3-17/2013 позовні вимоги ТОВ «Фрегат СВ» задоволено у повному обсязі, договір іпотеки від 06.03.2013р. визнано дійсним та звернено стягнення в рахунок погашення заборгованості за договором позики на предмет іпотеки, а саме - нерухоме майно з усіма надвірними будівлями і спорудами за адресою: м.Маріуполь, вул. Харлампіївська, 13, що підтверджується постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.08.2013р. (т.1, а.с.72-74).
5.06.2013р. між ТОВ «Фрегат СВ» та ОСОБА_6 був укладений договір купівлі - продажу вищевказаного нерухомого майна, на підставі якого Донецький окружний адміністративний суд постановою від 8.04.2013р. зобов'язав Реєстраційну службу Маріупольського міського управління юстиції Донецької області зареєструвати за ОСОБА_6 право власності на нерухоме майно, розташоване в м. Маріуполі, по вул.Харлампієвській, 13 / т.1, а.с. 68 - 70/.
11.06.2013р. між ОСОБА_6 та ТОВ « АВТОТТРАЙФ -ЛАЙТ» був укладений договір купівлі - продажу спірного майна /т.1. а.с.37/.
12.06.2013р. позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Маріуполя з позовом до ОСОБА_6В, ТОВ «Фрегат СВ», ТОВ «АВТОТРАЙФ -ЛАЙТ» про визнання вищевказаних договорів недійсними з тих підстав, що право власності на спірне майно зареєстроване на підставі постанови Донецького окружного адміністративного суду, яким право власності на спірне майно не визнавалося, та на підставі того, що площа спірного майна в договорі купівлі - продажу була вказана 4443,7 кв. м, без урахування того, що в результаті проведеної позивачем реконструкції площа готельного комплексу становила 5196,4 кв. м. При цьому позов було заявлено про витребування усієї площі готельного комплексу.
Постановою апеляційного адміністративного суду Донецької області від 30.08.2013р. постанова Донецького окружного адміністративного суду від 08.04.2013р. була скасована з тих підстав, що окружний адміністративний суд не витребував справу з третейського суду, до компетенції якого не входило вирішення питання щодо визнання права власності на нерухоме майно, не перевірив чи видавалися на виконання рішення третейського суду виконавчі документи, під час видачі яких відповідним судом повинна була перевірятися законність рішення третейського суду.
Але рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 11.10.2013р. у задоволенні позовних вимог позивача до ОСОБА_6В, ТОВ «Фрегат СВ», ТОВ « АВТОТТРАЙФ -ЛАЙТ» про визнання вищевказаних договорів купівлі - продажу недійсними, визнання права власності на спірне майно площею 5196,4 кв. м та витребування спірного майна у відповідачів відмовлено. / справа № 263/6129/13ц, а.с. 134- 137/.
При цьому вищевказаним рішенням встановлено, що ТОВ «Фрегат СВ» законно набуло право власності на нежитлову будівлю (комплекс), розташовану за адресою: м.Маріуполь, вул. Харлампіївська, 13, державна реєстрація набуття права власності 01.06.2013 р. відбулася, про що свідчать дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зареєстровані в реєстрі за №1149309, що давало ТОВ «Фрегат СВ», ОСОБА_6 та «АВТОТРАЙФ-ЛАЙТ» право на укладання договорів купівлі-продажу спірного майна. Доказів на підтвердження того, що зазначена реєстрація права власності визнана недійсною у встановленому законом порядку чи скасована, суду не надано. Також у даному рішенні вказано, що доказів на спростування боргу або його повернення суду не надано.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 14.01.2014р. апеляційна скарга позивача залишена без задоволення, а рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 11.10.2013р. залишено без змін /справа № 263/6129/13ц, а.с.183-186/.
Відповідно до вимог ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до вимог ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Тому встановлені рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 11.10.2013р. обставини щодо законного набуття права власності на спірне майно ТОВ «Фрегат СВ» та законне право на укладання вказаного договору купівлі - продажу спірного майна ОСОБА_6 мають преюдиціальне значення і доказуванню не підлягають.
Оскільки вищевказане рішення на даний час не скасоване і є чинним суд не може встановити з цього питання інші обставини.
18.06.2014р. Донецькою товарною біржою були проведені торги, за результатами яких ОСОБА_2 придбав право власності на спірне майно у ТОВ «АЗОВТРАЙФ-ЛАЙТ» за 1 789 276,65грв., у зв'язку з банкрутством останнього. При цьому в протоколї торгів вказано, що у зв'язку з відсутністю в боржниках банківського рахунку розрахунок здійснюється готівкою, а в акті про передання права власності на нерухоме майно вказано, що сторони претензій одна до одної не мають.
28.01.2015р. на підставі даного протоколу торгів та акту про передання права власності приватним нотаріусом ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право власності на спірне майно, що раніше належало ТОВ «АВТОТРАЙФ -ЛАЙТ» /т.1, а.с.41-44/.
Відповідно до вимог ст.388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Тобто витребувати від добросовісного набувача майно з підстав, передбачених ст.388 ЦК України, має право лише власник майна і лише у випадку відчуження майна особою, яка не мала права його відчужувати.
Оскільки рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 11.10.2013р. встановлено обставини щодо законного набуття права власності на спірне майно ТОВ «Фрегат СВ» та його законне право на укладання договору купівлі - продажу спірного майна з ОСОБА_6, останній мав право на укладання договору купівлі- продажу спірного майна з ТОВ «АВТОТРАЙФ -ЛАЙТ», а ТОВ «АВТОТРАЙФ-ЛАЙТ», ставши власником спірного майна, теж мало право на його продаж. Тому спірне майно не може бути витребуване у відповідачів на підставі ст.388 ЦК України, що передбачає витребування майна, відчуженого особою, яка не мала права на його відчуження.
Відповідно до вимог ст. 55 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», аукціон визнається таким, що не відбувся, у разі:
1. Відсутності учасників або наявності на торгах лише одного учасника;
коли жоден з учасників не запропонував ціну, вищу за стартову (початкову вартість);
несплати в установлений строк переможцем належної суми за придбане майно.
Рішення про визнання аукціону таким, що не відбувся, приймається організатором у триденний строк після виникнення підстави для такого визнання.
2. Результати аукціону анулюються організатором у п'ятиденний строк з моменту його проведення у разі відмови переможця від укладення договору купівлі-продажу чи підписання протоколу із зазначенням результатів аукціону.
Рішення про анулювання результатів аукціону може бути оскаржено до господарського суду.
3. Результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними.
Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.
Судом встановлено, що торги з продажу спірного майна у встановленому законом порядку такими, що не відбулися або недійсними не визнані, тому відсутні законні підстави для визнання вищевказаного свідоцтва про право власності на спірне майно недійсним та витребування з цих підстав спірного майна у відповідачів.
При цьому суд не бере до уваги посилання позивача про відсутність у ОСОБА_9 повноважень на продаж спірного майна на аукціоні, відсутність нотаріально посвідченого договору купівлі - продажу проданого на торгах спірного майна та відсутність доказів про сплату грошових коштів за продане майно, оскільки відповідно до вищевказаного рішення Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 11.10.2013р. ТОВ «АВТОТРАЙФ-ЛАЙТ» було власником спірного майна на день його продажу на торгах і як власник вказаного майна жодних вимог до суду щодо недійсності торгів не заявляв.
Позивач не є суб'єктом правовідносин, що склалися під час набуття права власності ОСОБА_2 Права позивача на спірне майно припинилися під час переходу права власності до ТОВ «Фрегат СВ» і більше не поновлювалися, що також встановлено рішенням у справі № 263/6129/13-ц.
Вимоги позивача щодо витребування нерухомого майна готелю площею 752,7 кв.м також задоволенню не підлягають, оскільки по цивільній справі №263/6129/13ц позивач вже заявляв позов про визнання за ним права власності на весь комплекс нежилих приміщень загальною площею 5196, 4 кв.м, але рішенням Жовтневого районного суду від 11.10.2013р. у задоволенні вказаного позову відмовлено у повному обсязі.
Також не підлягають задоволенню вимоги позивача про витребування спірних приміщень у орендарів ОСОБА_12 та ОСОБА_4, оскільки судом встановлено законність права власності ОСОБА_2 на спірним майном, що відповідно до вимог ст.317 ЦК України встановлює право власника на розпорядження належним йому майном.
За таких обставин вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 81,82,263,265 ЦПК України, ст.ст.317, 388 ЦК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «Спартак» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Отель «ОСОБА_3», ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ДОНТОРГ-КОМ», ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ТОВ «ОСОБА_3, ОСОБА_6, ТОВ «АВТОТРАЙФ-ЛАЙТ», приватний нотаріус ОСОБА_7, приватний нотаріус ОСОБА_8, арбітражний керуючий ОСОБА_9, реєстраційна служба юридичного департаменту Маріупольської міської ради про визнання свідоцтва про право придбання нерухомого майна на аукціоні, реєстровий номер 329, виданого 28.01.2015 приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_7 ОСОБА_2 на нежитлові будівлі загальною площею 4443,7 кв.м, розташовані в м. Маріуполі, по вул. Харлампієвській,13, та у витребуванні від ОСОБА_2 на користь ТОВ «Готельний комплекс «Спартак» вищевказаного нерухомого майна відмовити.
Відмовити ТОВ «Готельний комплекс «Спартак» у задоволенні позову про витребування від ОСОБА_2 на користь ТОВ «Готельний комплекс «Спартак» нерухомого майна загальною площею 752, 7 кв.м, розташованого в м. Маріуполі, по вул. Харлампієвській,13.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області протягом 30 днів після отримання його повного тексту.
Повний текст рішення виготовлений 12 жовтня 2018 року.
Суддя Н.П.Кір'якова