08 жовтня 2018 року
м. Київ
Справа № 906/1157/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.
учасники справи:
ініціюючий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інновація",
боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Інтертрансстрой",
розпорядник майна - арбітражний керуючий Кулик Максим Вікторович
розглянувши матеріали касаційної скарги Державної іпотечної установи
на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду
від 31.08.2018
у складі колегії суддів: Тимошенко О.М. (головуючий), Коломис В.В., Юрчук М.І.
у справі № 906/1157/17
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інновація",
про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Інтертрансстрой"
26.09.2018 Державна іпотечна установа звернулася безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою №4705/15/1 від 25.09.2018 на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 31.08.2018 у справі №906/1157/17 в порядку статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та клопотала про поновлення строку на касаційне оскарження.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №906/1157/17 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2018.
Подана Державною іпотечною установою касаційна скарга не може бути розглянута Верховним Судом по суті за правилами Глави 2 Розділу IV ГПК України з огляду на таке.
З аналізу змісту статей 55, 129 Конституції України вбачається, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Суд зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").
Відповідно до статті 287 ГПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу, зокрема, згідно з пунктом 3 частини 1 цієї статті - на ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Отже, законодавцем передбачено право на касаційне оскарження судових рішень, прийнятих судами першої та апеляційної інстанцій за результатами розгляду справи по суті та процесуальних ухвал судів першої та апеляційної інстанцій.
Як вбачається з прохальної частини касаційної скарги №4705/15/1 від 25.09.2018, Державною іпотечною установою предметом касаційного оскарження визначено ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 31.08.2018 у справі №906/1157/17, якою відмовлено Державній іпотечній установі у задоволенні заяви від 10.08.2018 №4166/83 про повернення помилково сплаченого судового збору.
Частиною 1 статті 304 ГПК України визначено, що ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 287 цього Кодексу.
Відтак, ГПК України не передбачено можливості касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви про повернення помилково сплаченого судового збору, оскільки така ухвала суду апеляційної інстанції не визначена як судове рішення, яке підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на таке, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної іпотечної установи на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 31.08.2018 про відмову Державній іпотечній установі у задоволенні заяви про повернення помилково сплаченого судового збору слід відмовити на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України, оскільки скаржником визначено предметом касаційного оскарження судове рішення, яке не підлягає перегляду в касаційному порядку.
На підставі викладеного та керуючись статтями 55, 129 Конституції України, статтями 234, 287, пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
Відмовити Державній іпотечній установі у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 31.08.2018 у справі №906/1157/17.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.Й. Катеринчук
Судді В.Г. Пєсков
В.Я. Погребняк