65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення позову без розгляду
"11" жовтня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/2188/17
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловська Ю.М.
при секретарі судового засідання: Карагяур В.М.
за участю представників:
від позивача: Шкрібляк М.І. (за довіреністю);
від відповідача: не з'явились;
від третьої особи: не з'явились;
за позовом: Фізичної особи-підприємця Закаряна Вачагана Суреновича (65078, АДРЕСА_1);
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "САГІТТА-Т" (65072, м. Одеса, вул. Святослава Ріхтера, буд. 2)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Виробничо-комерційної фірми "ЮНА-СЕРВІС" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (65076, м. Одеса, вул. Щорса, буд. 2)
про стягнення 101 487,05 грн.
Господарським судом Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М. розглядається справа №916/2188/17 за позовом Фізичної особи-підприємця Закаряна Вачагана Суреновича до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "САГІТТА-Т" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Виробничо-комерційної фірми "ЮНА-СЕРВІС" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 101 487,05 грн., з яких 89521,96 грн. - основний борг, 9123,58 грн. - пеня та 2841,51 грн. - 3% річних ( в редакції заяви позивача про збільшення позовних вимог вх. ГСОО №2-2872/18 від 11.06.2018р.).
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що визначена у позовних вимогах заборгованість виникла у ТОВ „Сагітта-Т" на підставі договору переведення боргу, укладеного 13.03.2017 року між Виробничо-комерційною фірмою „Юна-Сервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, Товариством з обмеженою відповідальністю „Сагітта-Т" та Фізичною особою-підприємцем Закаряном Вачаганом Суреновичем та на підставі договору поставки з відстрочкою платежу №61/17 від 01.03.2017 року в частині повної оплати вартості поставленого товару, що стало підставою для нарахування пені та 3% річних.
Ухвалою суду від 27.08.2018 року, зокрема, судом було запропоновано позивачу надати до суду у строк до 26.09.2018 року обґрунтований розрахунок заявлених до стягнення сум пені та 3% річних із зазначенням періоду нарахування, суми боргу на яку здійснено відповідні нарахування.
Ухвалою суду від 26.09.2018 року, в порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, судом було відкладено підготовче засідання на 10.10.2018 року та вдруге запропоновано позивачу надати до суду обґрунтований розрахунок заявлених до стягнення сум пені та 3% річних із зазначенням періоду нарахування, суми боргу на яку здійснено відповідні нарахування та надати суду додаток №1 передбачений п. 6.1 договору №33/16.
Між тим, у судове засідання 10.10.2018 року представник позивача з'явився, однак обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення сум 3% річних та пені не надав та зазначив, що не в змозі надати деталізований розрахунок, що пов'язано з значною кількістю накладних, оскільки поставки здійснювались щодня.
В судовому засіданні від 10.10.2018 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду та повідомлено, що повний текст ухвали буде складено 12.10.2018 року.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що неподання позивачем витребуваних судом документів є підставою для залишення позову без розгляду, виходячи з наступного:
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору;
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, забезпечення гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів кожного.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити, зокрема, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Згідно з ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Разом з тим, суд зазначає, що позивачем у справі є особа, яка наділена законом певними процесуальними правами та на яку покладено певні процесуальні обов'язки, у тому числі щодо сприяння суду у всебічному повному та об'єктивному розгляді справи та вирішенні спору.
При цьому, суд зазначає, що згідно з вимогами ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги
Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Як вбачається із попередніх ухвал, позивача було зобов'язано надати необхідні суду докази, зокрема, розрахунок сум пені та 3% річних із зазначенням періоду нарахування, суми заборгованості на яку здійснено відповідне нарахування. При цьому, із наявних в матеріалах справи розрахунків (том І а.с. 6, 48-60, 79-98, 191-199) не вбачається суми заборгованості на яку здійснено відповідні нарахування окремо по кожній поставці товару та відповідного періоду нарахування, тоді як, зокрема, нарахування позивачем зазначених сум було здійснено на загальну суму заборгованості за договором № 33/16 від 01.10.2016 року.
З урахуванням вищевикладеного, в зв'язку з не поданням позивачем обґрунтованого розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені та 3% річних без визначення періоду нарахування, суми заборгованості окремо по кожній видатковій накладній, як щодо поставки так і повернення товару, суд позбавлений можливості розглянути справу по суті в зазначеній частині та з'ясувати наявність у позивача суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов та з'ясувати наявність чи відсутність обставин на які посилається позивач.
Застосовуючи норму п.4 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд виходить з того, що про необхідність надання відповідного розрахунку було зазначено в ухвалах суду, що були отримані позивачем та безпосередньо судом було роз'яснено представнику позивача щодо необхідності надання відповідного розрахунку, а за його відсутності, зокрема, щодо визначення позивачем періоду нарахування окремо по кожній накладній з урахуванням здійснених проплат та повернення товару, суд позбавлений можливості розглянути справу по суті в частині стягнення пені та 3% річних та з'ясувати наявність обставин справи, на які посилається позивач.
Приймаючи до уваги, що дана справа розглядається вже тривалий час і у позивача була можливість надати витребувані документи, а не подання обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення пені та 3% річних із визначенням періоду нарахування перешкоджає вирішенню справи по суті в частині стягнення відповідних нарахувань, позовні вимоги в цій частині, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, підлягають залишенню без розгляду.
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що він не позбавлений права повторно звернутися до суду із відповідним позовом, усунувши зазначені судом недоліки.
Керуючись п. 4 ч.1 ст.226, ст.ст.232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позовну заяву Фізичної особи-підприємця Закаряна Вачагана Суреновича в частині заявлених позовних вимог про стягнення пені у розмірі 9123,58 грн. та 3% річних у розмірі 2841,51 грн. - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили 10.10.2018р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання.
Повну ухвалу складено 12.10.2018 року.
Суддя Ю.М. Невінгловська