Рішення від 11.10.2018 по справі 826/12435/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11 жовтня 2018 року № 826/12435/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., при секретарі судового засідання Павлючик Д,С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київтехцентр»

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участі:

представника позивача: Наконечний О.М.,

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київтехцентр» (далі - ТОВ «Київтехцентр») звернулося до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві) з вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0012741101 від 31 березня 2016 року.

З урахуванням поданої 05 липня 2018 року заяви про зміну підстав позову (а.с. 69-74), позовні вимоги обґрунтовано тим, що після проведеної камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН, відповідачем складено Акт від 15 березня 2016 року №350/26-57-11-01-41 з висновком про порушення ТОВ «Київтехцентр» граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, визначених статтею 201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим застосовано штраф всього у розмірі 75 753,15 грн.

Позивач стверджує, що у зв'язку з виключенням з 01 січня 2016 року з Податкового кодексу України пункту 120-1.3 щодо необхідності застосування контролюючими органами Порядку застосування штрафних санкцій, останні отримали можливість застосовувати та нараховувати штрафні санкції без застосування відповідного Порядку. Оскільки період, за який провадилася перевірка контролюючим органом, припадав на період до введення в дію зазначених змін у Податковому кодексі України, обчислення граничного строку визначення платнику податку зобов'язань зі сплати податку мало провадитися на думку позивача за тими правилами, які були чинними на момент початку перебігу відповідного строку, тому з урахуванням зазначення в Акті від 15 березня 2016 року податкових накладних, які були складені та зареєстровані ще у 2015 році, та за умов відсутності на той час затвердженого Порядку, а крім того з тих підстав, що перевірка граничних строків реєстрації податкових накладних не може бути предметом камеральної перевірки та застосування штрафних санкцій за її результатами, податкове повідомлення-рішення позивач вважає протиправним та просить його скасувати.

Відповідач 07 листопада 2016 року надав суду письмові заперечення щодо позовних вимог, але у первинній їх редакції. Заперечень щодо заяви про зміну підстав позову, яку направлено позивачем на адресу відповідача 05 липня 2018 року (а.с.86-87), інші заяви, клопотання по суті спору до суду від ГУ ДФС у м. Києві не надходили.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначав, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 31 березня 2016 року винесено відносно ТОВ «Київтехцентр» через виявлення фактів порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість в єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 Податкового кодексу України, визначених пунктом 120-1 статті 120 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою судді Арсірія Р.О. від 15 серпня 2016 року відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду в судовому засіданні. Іншою ухвалою закінчено підготовче провадження у справі, призначено її до судового розгляду.

07 листопада 2016 року розгляд справи не відбувся, 24 листопада 2016 року у зв'язку з неявкою представників сторін, суд перейшов у письмове провадження.

Згідно з розпорядженням керівника апарату суду від 11 жовтня 2017 року та протоколом повторного автоматизованого розподілу справи, ухвалою від 21 листопада 2017 року справу прийнято у провадження суддею Власенковою О.О.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

14 березня 2018 року розгляд справи відкладено у зв'язку з неявкою представників сторін.

Згідно з розпорядженням керівника апарату суду від 06 червня 2018 року та протоколом повторного автоматизованого розподілу справи, ухвалою від 13 червня 2018 року справу прийнято у провадження суддею Келебердою В.І.

У зв'язку зі змінами у графіку слухань розгляд справи 05 липня 2018 року відкладено.

07 серпня 2018 року відбувся судовий розгляд справи, розглянуто клопотання про заміну відповідача з Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві на ГУ ДФС у м. Києві, змінено порядок розгляду справи, визначено подальший розгляд справи провадити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінивши наявні у справі документи і матеріали, з урахуванням пояснень представників сторін та третьої особи, належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, зокрема з висновків Акту ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві від 15 березня 2016 року №350/26-57-11-01-41 «Про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН ТОВ «Київтехцентр»(а.с.8-14), ТОВ «Київтехцентр» порушило граничні терміни реєстрації податкових накладних, встановлених статтею 201 Податкового кодексу України, визначених пунктом 120 статті 120 Податкового кодексу України.

До Акту від 15 березня 2016 року додано розрахунок фінансових санкцій по податку на додану вартість по ТОВ «Київтехцентр».

Не погодившись з висновками перевіряючого органу, позивач 28 березня 2016 року подав заперечення до Акта з проханням переглянути результати камеральної перевірки та скасувати необґрунтовані висновки. Зокрема, у запереченнях позивач вказав, що відповідно до пункту 75.1.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях платника податків, але в Акті, що був отриманий, немає, на його думку, жодного посилання на аналіз та опрацювання всіх декларацій з податку на додану вартість за вказані періоди реєстрації податкових накладних (жовтень, листопад, грудень 2015 року). Крім того, за твердженнями позивача всі зазначені в додатку до Акта податкові накладні були своєчасно включені до податкового зобов'язання кожного податкового періоду відповідно.

Отже, саме з зазначених підстав позивач вважав протиправними висновки Акта від 15 березня 2016 року.

На заперечення відповідачем надано відповідь (а.с.17-20) про залишення без розгляду висновків Акту від 15 березня 2016 року.

У подальшому 31 березня 2016 року винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0012741101 про накладення на ТОВ «Київтехцентр» штрафу у загальній сумі 75 753,15 грн., з яким не погоджується позивач вже з інших підстав, а саме виходячи з того, що оскільки в обсяг камеральної перевірки увійшли податкові накладні, що були складені та зареєстровані у 2015 році, тому застосуванню підлягають норми, які діяли саме у 2015 році. Виходячи з положень Податкового кодексу України, чинних до 01 січня 2016 року, позивач зазначає, що камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних податкової звітності суцільним порядком та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів), відповідно, підстав для перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних контролюючий орган не мав, оскільки це потребує використання інших даних, ніж зазначені у податковій звітності, та може бути предметом документальної перевірки відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України.

Таким чином незгода позивача з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 31 березня 2016 року обґрунтована тим, що нормами Податкового кодексу України не передбачено проведення перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у межах камеральної перевірки, а питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не досліджується під час камеральної перевірки.

Саме такі твердження суд вважає предметом розгляду даної адміністративної справи та у цьому зв'язку зазначає наступне.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України (тут та надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Податкова накладна складається за кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата, згідно пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до підрозділу 11 розділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 10 тисяч гривень (з 01 січня 2012 року).

Відповідно до статті 1201 .1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 Податкового кодексу України, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 Податкового кодексу України покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

В ході камеральної перевірки відповідачем було виявлено, що ТОВ «Київтехцентр» порушило граничні терміни реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість в єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно з пунктом 201.6 цієї статті податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

За пунктом 201.10 вказаної статті податкова накладна надається платнику податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. За абзацом другим цього пункту продавець зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Реєстрі, а за абзацами третім - п'ятим зазначеного пункту врегульовано питання підтвердження дати, часу і факту реєстрації продавцем податкової накладної. Зокрема, про внесення податкової накладної до Реєстру свідчить квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Дата і час, зафіксовані квитанцією, визнаються датою та часом надання продавцем податкової накладної до податкового органу.

Стосовно тих тверджень, що нормами Податкового кодексу України не передбачено проведення перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у межах камеральної перевірки, а питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не досліджується під час камеральної перевірки, якими позивач остаточно обґрунтовує позовні вимоги, то відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків, у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановленому Податковим кодексом України, а фактичні перевірки - Податковим кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Як вбачається з Акту від 15 березня 2016 року перевірка проводилася у приміщенні ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві, за адресою: м. Київ, вул. Верховинна, 9, при перевірці використано: Єдиний реєстр податкових накладних, АІС «Податковий блок».

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (пункти 76.1 та 76.2 статті 76 Податкового кодексу України).

Пунктом 86.2 статті 86.2 Податкового кодексу України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2.5.1 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця, затверджених Наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 року №165, після закінчення строку, наданого платнику податків в інформаційному (електронному) повідомленні для самостійного виправлення помилок, проводиться камеральна (електронна) перевірка, за наслідками якої складається (формується): в разі встановлення помилок (порушень) в податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності - акт про результати камеральної перевірки; в разі відсутності помилок (порушень) в податковій звітності інспектор в тій частині перевіреної звітності, що заповнюється службовими особами Міндоходів, робить відмітку в графі «порушень (помилок) не виявлено», вказує дату проведення камеральної перевірки і ставить підпис; після впровадження в промислову експлуатацію АС «камеральна електронна перевірка» складається довідка про результати камеральної перевірки для платників податку, які надали декларацію в електронному виді з визначеною ІР-адресою.

Відповідно до пункту 4.5 Регламенту опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими задекларовано від'ємне значення та/або бюджетне відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 19.06.2012 року №522, результати камеральної перевірки оформлюються актом в разі: встановлення факту заниження (завищення) податкових зобов'язань або завищення (заниження) податкового кредиту та відповідно зменшення (збільшення) суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту або заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість; відмови у наданні бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість та виявлення заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування.

На підставі вказаного суд приходить до висновку, що термін реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) не є даними податкової звітності, які досліджуються під час проведення камеральної перевірки, а Регламентом встановлений вичерпний перелік порушень, в результаті виявлення яких контролюючий орган має право складати саме акт камеральної перевірки і до такого переліку порушень не відноситься порушення термінів реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, а отже контролюючим органом безпідставно складено оскаржуваний акт камеральної перевірки з посиланням на таке порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, що є підставою для визнання протиправним податкового повідомлення-рішення №0012741101 від 31 березня 2016 року.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Проаналізувавши встановлені обставини справи у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «Київтехцентр» підлягає задоволенню, оскільки твердження позивача, на які він посилається як на підставу позову, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.

Суд, крім іншого вважає, що у межах вирішення даної справи повною мірою забезпечено право позивача на розгляд його адміністративного позову з дотриманням принципу рівності, справедливості та безсторонності, з урахуванням приписів частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, відповідно до яких кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, з висновками щодо застосування цих положень, викладених у рішеннях ЄСПЛ «Бочан проти України» (№2), заява № 22251/08, рішення від 15 лютого 2015 року, «Волошин проти України», заява № 15853/08, рішення від 10 жовтня 2013 року, «Чуйкіна проти України», заява № 28924/04, рішення від 13 січня 2011 року.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких судові витрати підлягають відшкодуванню при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.

У даній справі позивачем виступає ТОВ «Київтехцентр», яке не є суб'єктом владних повноважень та при подачі адміністративного позову до суду сплатило судовий збір у розмірі 1 378,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 287 від 11 серпня 2016 року.

За таких обставин судові витрати, сплачені ТОВ «Київтехцентр» у зазначеному розмірі, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Київтехцентр» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві №0012741101 від 31 березня 2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київтехцентр» судові витрати у розмірі 1 378,00 грн.

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Київтехцентр», адреса: 03061, м. Київ, проспект Відрадний, 95 А2, офіс 321, тел. +380442258351(52)(54), код 34351886, ПАТ АБ «Радабанк» р/р 26004300001613.

Відповідач: Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві, адреса: 04116, м. Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 39439980, тел. +380444547004(05), електронна пошта: kyiv.official@sfs.gov.ua.

Суддя В.І. Келеберда