Рішення від 20.09.2018 по справі 802/2162/17-а

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 вересня 2018 р. Справа № 802/2162/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом:

публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз"

до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

про визнання бездіяльності протиправною, скасування постанови АН №247134 від 18.05.2005 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та зняття арешту з майна, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про зняття арешту.

Ухвалою суду від 23.11.17 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про зняття арешту, про що належним чином повідомлено сторін по справі.

Ухвалою суду від 30.11.2017 залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - дочірню компанію "Газ України" Національної акціонерної компанії Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116). Витребувано у сторін, третьої особи ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії Нафтогаз України" докази про відсутності заборгованості по судовим наказам №6/144-04, 14/37-05, 7/17/05, 6/320, 7/272-03, акти взаєморозрахунків, інші докази що підтверджують відсутність заборгованості. Провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про зняття арешту зупинити до 12.12.2017.

Ухвалою суду від 12.12.2017 витребувати у сторін, третьої особи ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії Нафтогаз України" докази про відсутності заборгованості по судовим наказам №6/144-04, 14/37-05, 7/17/05, 6/320, 7/272-03, акти взаєморозрахунків, інші докази що підтверджують відсутність заборгованості.

Витребувано у позивача публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз": належним чином завірений додаток до постанови державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Вінницького обласного управління юстиції про арешт майна боржника від 17.10.2005 року із переліком 108 автомобілів на які накладено арешт; інформацію про право власності позивача на кожний із 108 транспортних засобів, які визначені в додатку до постанови державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Вінницького обласного управління юстиції про арешт майна боржника від 17.10.2005 року; витяги про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна стосовно вказаних в додатку до постанови державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Вінницького обласного управління юстиції про арешт майна боржника від 17.10.2005 року стосовно 108 автомобілів; відомості з територіальних сервісних центрів про усіх попередніх власників на кожний із 108 транспортних засобів, які визначені в додатку до постанови державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Вінницького обласного управління юстиції про арешт майна боржника від 17.10.2005 року з відомостями про те чи не здійснено перереєстрацію вказаних транспортних засобів.

Ухвалою суду від 03.08.2018 провадження у справі поновлено.

В судове засідання призначене на 20.09.2018 представник публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" не з'явився, проте, через відділ прийому суду подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Відповідно до змісту позовної заяви зазначено, що cтаном на день подання цього позову у відділі примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Вінницькій області відсутні відкриті виконавчі провадження про стягнення коштів з ПАТ «Вінницягаз».

Також на звернення позивача від 06.09.2017 №Vі007.2СК-4297-0917 Відповідачем повідомлено листом №6997/02.1- 25/7 про відсутність виконавчих проваджень станом на 21.09.2017. Разом із тим, арешт на транспортні засоби, накладений Постановою від 18.10.2005р. серія АН №247134 не знятий, в зв'язку із чим, в Єдиному державному реєстрі МВС містяться відомості про накладення арешту на транспорті засоби ПАТ «Вінницягаз».

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 20.09.2018, також не з'явився та подав через відділ прийому суду заяву про розгляд справи без участі представника відповідача. Представником відповідача в судових засіданнях та письмових заперечення на позовну заяву зазначено, що в разі повернення виконавчого документа стягувачеві арешт, накладений на майно боржника, не знімається.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, уповноваженого представника до суду не направив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Досліджуючи матеріали справи судом встановлено.

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» (далі - Позивач / ПАТ «Вінницягаз») є юридичною особою, створена на підставі наказу Державного комітету по Нафті і газу від 11.03.1994р. №103 шляхом перетворення Державного підприємства по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» у відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» та перейменоване у Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства».

18.10.2005р. Державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Вінницького обласного управління юстиції було винесено Постанову серія АН № 247134 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження про стягнення з ВАТ «Вінницягаз» боргу на загальну суму 30313036,68 грн.

Станом на день подання цього позову, у відділі примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Вінницькій області відсутні відкриті виконавчі провадження про стягнення коштів з ПАТ «Вінницягаз». Також на звернення позивача від 06.09.2017р. №Vі007.2СК-4297-0917 відповідачем повідомлено листом №6997/02.1-25/7 про відсутність виконавчих проваджень станом на 21.09.2017.

Разом із тим, арешт на транспортні засоби, накладений постановою від 18.10.2005. серія АН №247134 не знятий, в зв'язку із чим в Єдиному державному реєстрі МВС містяться відомості про накладення арешту на транспорті засоби ПАТ «Вінницягаз».

26.07.2017 року ПАТ «Вінницягаз» звернулося до відділу примусового виконання рішень із заявою № Vі007.2-СК-3670-0717 про зняття арешту з майна позивача, накладеного при примусовому виконанні виконавчих проваджень. Разом із тим, відповідач надав відповідь, що у відділі перебувало зведене виконавче провадження про стягнення коштів з ВАТ «Вінницягаз» (ПАТ «Вінницягаз»), до складу якого також входили накази Господарського суду Вінницької області, які були повернуті стягувачам на підставі п.9 ч.1. ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 21.04.1999р. (на даний час п.9 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»), тобто - в зв'язку із встановленням законом заборони щодо стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення, про що 16.09.2011р. винесено відповідні постанови.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України встановлено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності саме рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:

1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

1-1) судові накази;

2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;

3) виконавчих написів нотаріусів;

4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;

6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;

8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;

9) рішень (постанов) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" визначено вимоги до виконавчого документа, зокрема зазначено, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.

Надсилання документів виконавчого провадження визначено статтею 28 Закону України "Про виконавче провадження". Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення ( ч. 1 ст. 28 ЗУ "Про виконавче провадження").

Згідно ст. 57 Закону арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

Проведення опису майна боржника здійснюється не пізніше ніж протягом місяця з моменту отримання інформації про місцезнаходження майна.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Так, відповідно до ч.1 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» (Закону чинному на момент повернення виконавчих документів стягувану (станом на 16.09.2011), у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.

З огляду на вищевказане, суд вважає, що підстав для зняття арешту з майна ПАТ «Вінницягаз» не було, також і на даний час немає, оскільки відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» (який чинний на даний час) у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.

Відповідачем також зауважено, що в підрозділі примусового виконання рішень відділу ДВС Вінницької області перебувало зведене виконавче провадження про стягнення коштів з ВАТ «Віницягаз» (ПАТ «Вінницягаз»), до складу якого також входили виконавчі провадження з виконання наказів Господарського суду Вінницької області, які були повернуті стягувачам на підставі п.9 ч.1 ст. 4 7 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 21.04.1999 р. із змінами та доповненнями), зокрема з виконання наказу Господарського суду Вінницької області по справі №6/144-04 від 27.01.2005 про стягнення з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" кошти в сумі 3719045,99 грн.; наказу Господарського суду Вінницької області по справі №14/37-05 від 28.03.2005 про стягнення з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" кошти в сумі 7488759, 73 грн.; наказу Господарського суду Вінницької області по справі №7/272-03 від 08.01.2004 про стягнення з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" кошти в сумі 1892233,80 грн. були повернуті стягувачам на підставі п.9 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», про що 16.09.2011 винесено відповідні постанови.

Слід наголосити, що в разі повернення виконавчого документа стягувачеві арешт, накладений на майно боржника, не знімається.

З огляду на вищевказане вбачається, що відсутня бездіяльність управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області щодо не зняття арешту з майна боржника, оскільки державним виконавцем вчиняються дії відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Проаналізувавши матеріали справи суд наголошує, що з метою з'ясування усіх обставин справи судом, ухвалою від 30.11.2017 витребувано у сторін докази про відсутності заборгованості по судовим наказам №6/144-04, 14/37-05, 7/15/05, 6/320, 7/272-03, акти взаєморозрахунків, інші докази що підтверджують відсутність заборгованості.

В матеріалах справи міститься акт звірки розрахунків від 28.10.2016 (а. с. 118) в якому зазначено, що сальдо на користь дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" становить 42661307,41 грн., а сальдо публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" - кредит становить 42661307,41 грн. В акті звірки розрахунків від 30.10.2015 (а. с. 119) зазначено, що сальдо на користь дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" становить 45383801,83 грн.

Так, на виконання вимог ухвали суду від 21.12.17 року третьою особою ДП "Газ України" НАК "Нафтогаз України" надано наявні акти звірки розрахунків відповідно до яких, заборгованість позивача ПАТ "Вінницягаз" перед третьою особою наявна лише за договорами реструктуризації заборгованості. Але надати підтвердження заборгованості за судовим наказом №7/15/05 не є можливим, оскільки відсутня інформація щодо вказаного наказу. (а.с.116-117).

Позивачем доказів щодо викання наказу Господарського суду Вінницької області №7/15/05 щодо стягнення боргу на користь третьої особи в сумі 11102751,92 грн. не надано також.

Таким чином, суду не надано належних доказів, які містили б актуальну інформацію про відсутність заборгованості у позивача, яка б дала можливість суду зробити висновок про відсутність заборгованості.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини не підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про бездіяльність та зняття арешту з майна відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя

Секретар

Попередній документ
77042169
Наступний документ
77042171
Інформація про рішення:
№ рішення: 77042170
№ справи: 802/2162/17-а
Дата рішення: 20.09.2018
Дата публікації: 16.10.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спори у сфері:; виконавчої служби та виконавчого провадження