м. Вінниця
01 жовтня 2018 р. Справа № 0240/2458/18-а
ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Жданкіної Наталії Володимирівни,
за участю:
секретаря судового засідання: Перевертака В.В.,
позивача: ОСОБА_2,
представника позивача: ОСОБА_3,
представника відповідача: ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Вінницького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2П.) з адміністративним позовом до Вінницького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області (далі - відповідач ОСОБА_1 приміське ОУПФУ Вінницької області) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести розрахунок пенсії в порядку визначеному ст. 54 з урахуванням заробітної плати нарахованої та отриманої за час ліквідації на Чорнобильській атомній електростанції в серпні 1987 року. Проте, ОСОБА_1 приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області 02.02.2018 листом №45-01/14 відмовило в здійсненні перерахунку пенсії. Позивач вважає, що такі дії пенсійного фонду грубо порушують його права на отримання пенсії в повному обсязі. Просить суд позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 27.07.2018 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.
Ухвалою від 22.08.2018 вирішено подальший розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання,
Ухвалою від 20.09.2018 визнано обов'язковою явку в судове засідання представника пенсійного фонду, витребувано додаткові докази, в зв'язку з чим відкладено розгляд справи на 01.10.2018.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, з мотивів наведених у позовній заяві.
Присутній в судовому засіданні представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечив, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву (вх. №34765 від 14.08.2018), в якому вказав на те, що позивач не підпадає під критерії визначені Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для призначення пенсії відповідно до ст. 54 Закону, водночас отримує пенсію за віком відповідно до ст. 55 Закону. На підставі вищенаведеного відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_2, має статус особи, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, категорії 2, що підтверджується копією посвідчення ОСОБА_2 А за №047906 (а.с. 2).
Також, позивач перебуває на обліку у Вінницькому приміському ОУПФУ Вінницької області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що підтверджується наявною в матеріалах справи копією протоколу призначення пенсії №597 від 29.07.2015 (а.с. 24).
В квітні 2018 позивач звернувся з заявою до Вінницького приміського ОУПФУ Вінницької області про перерахунок та виплату пенсії з врахуванням положень ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Листом № К-40 від 19.04.2018 відповідач повідомив про відсутність підстав для застосування ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зокрема, звернув увагу позивача, що пенсія йому призначена за віком відповідно до ст. 55 Закону та обчислена відповідно до ч.1 ст.27 Закону (а.с. 10).
Не погоджуючись з отриманою відмовою відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії відповідно до ст.54 Закону з урахуванням заробітної плати нарахованої та отриманої за час ліквідації на Чорнобильській атомній електростанції в серпні 1987 року позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003, який набрав чинності 01.01.2004 (далі - Закон №1058-ІV ") передбачено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення передбачено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон №796-XII).
Відповідно до ст. 49 Закону №796 - ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 55 Закону №796-XII визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення. Частиною 1 вказаної статті Закону визначено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
В свою чергу, ст. 54 Закону №796-XII визначено підстави та умови призначення пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника. Зокрема, вказаною статтею Закону №796-XII передбачено, що пенсії по інвалідності, що настали внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Аналізуючи наведені норми закону суд дійшов висновку, що Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" чітко визначено категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та встановлено механізм призначення пенсії кожній категорії. Зокрема, розмежовано умови та порядок призначення пенсії за віком (ст. 55 Закону) та по інвалідності (ст. 54 Закону).
Як вже було зазначено судом вище, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, що знайшло своє підтвердження відповідним посвідченням. При цьому, ОСОБА_2 групи інвалідності немає, що не заперечувалось останнім в судовому засіданні. Вказані критерії в повній мірі узгоджуються з умовами призначення пенсії, що встановлені ст. 55 Закону №796-XII.
Відповідно до п. 7 ст. 55 Закону №796-XII призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Відповідно до ст. 57 Закону обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, як вбачається з наявного в матеріалах справи розрахунку заробітку ОСОБА_2, пенсія позивача обчислена відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з заробітної плати за період роботи з 01.08.1987 по 31.07.1992 та за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 по 31.12.2014.
Таким чином, з урахуванням положень Закону №796-ХІІ, який регулює нарахування та виплату пенсії особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи підстав для нарахування і виплати пенсії позивачу в інших розмірах, немає.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач, здійснюючи позивачу відповідні виплати у порядку та розмірах, встановлених ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ч. 1 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законодавством України. Доводи позивача не підтверджують протиправності поведінки відповідача та не дають суду підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ОСОБА_2 (вул. Побузька, буд. 28а, м. Гнівань, Тиврівський район, Вінницька область, 23310, ідент. код НОМЕР_1);
ОСОБА_1 приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області (вул. Винниченка, 29, м. Вінниця, 21009, код ЄДРПОУ 41247096).
Повний текст рішення виготовлено: 08.10.2018
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна