м. Вінниця
20 вересня 2018 р. Справа № 0240/2753/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Вінницькій області) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що перебуває на обліку у Пенсійному фонді та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". У березні 2018 року відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивача згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". Проте, при проведенні перерахунку, відповідач в супереч вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" протиправно обмежив максимальний розмір пенсії позивача шляхом зменшення розміру грошового забезпечення у відсотках з 80% до 70% відповідних сум його грошового забезпечення. У зв'язку з чим звернувся до суду з вимогами:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 під час її перерахунку з 80 % від відповідних сум грошового забезпечення на 70 % від відповідних сум грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.01.2018 перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 80% від відповідних сум грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області виплатити ОСОБА_1 різницю між нарахованою йому та отриманою ним пенсією за період з 01 січня 2018 року по день, з якого почнеться виплата ОСОБА_2 перерахованої йому у п.2 пенсії за вислугу років.
Ухвалою від 17.08.2018 відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У строк встановлений судом відповідач надав на адресу суду відзив, у якому заперечує проти задоволення позовних вимог, вважаючи позов таким, що не підлягає задоволенню. Свою позицію відповідач мотивує тим, що в 2018 році, у відповідності до ч. 4 статті 63 Закону України №2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262), раніше призначених пенсій особам, які мають право на їх отримання, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 за № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». В зв'язку з чим, ГУ ПФУ у Вінницькій області з 01.01.2018 позивачу здійснено перерахунок пенсії, який передбачає поетапне її збільшення. При цьому, відповідач зауважив, що з 01.05.2014 діє редакція Закону №2262, яка встановлює максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, однак головним управлінням розмір пенсії позивача самостійно з 01.05.2014 не перераховувався та не зменшувався. З урахуванням зазначеного, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
03.09.2018 позивачем подано до суду відповідь на відзив, однак суд не приймає її до уваги, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 263 КАС України, заявами по суті справи, у даній категорії справ, є позов та відзив.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що позивач перебуває на обліку в ГУПФУ в Вінницькій області, як одержувач пенсії згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб". З 01 жовтня 2017 позивачу проведено перерахунок пенсії за вислугу років в розмірі 80% від відповідних сум грошового забезпечення.
Також судом встановлено, що з 01.01.2018 ГУ ПФУ у Вінницькій області позивачу здійснено перерахунок пенсії, який передбачає поетапне її збільшення, із застосуванням максимального розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст. 13 Закону №2262, на рівні 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
В зв'язку з чим, з метою приведення розміру пенсії чинному грошовому забезпеченню, що відповідає його посаді, в березні 2018 року позивач звернувся до ГУ ПФУ у Вінницькій області з заявою про роз'яснення проведеного перерахунку його пенсії із зменшенням основного розміру пенсії з 80 % грошового забезпечення на 70 % грошового забезпечення.
Не погодившись з такими діями відповідачів, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Згідно частини 3 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13 лютого 2008 року (далі - Порядок) встановлено, що перерахунок раніше призначених відповідно до зазначеного Закону пенсій проводить у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорії військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із веденням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Так, розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону з урахуванням доплат до попередніх розмірів пенсій згідно з пунктом 4 Порядку та підвищень, передбачених абзацом першим цього пункту, не можуть перевищувати розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону, виходячи з грошового забезпечення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», за відповідними посадами військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом на 1 квітня 2012 року, отже відповідачем не обмежується розмір пенсій, а приводиться у відповідність до інших нормативно-правових актів.
Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів".
Законом України від 27 березня 2014 року №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», який набрав чинності в цій частині 01 травня 2014 року, статтю 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» викладено в наступній редакції: «максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів».
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року №1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися виключно при призначенні нових пенсій. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Суд зазначає, що статтею 46 Конституції України встановлено право громадян на соціальний захист.
Згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 10.02.2015 у справі №21-630а14.
Суд також бере до уваги наведені у відзиві на позовну заяву пояснення представника відповідача, про те, що фактичний розмір пенсії позивача після проведення перерахунку не змінився, проте це не може бути підставою для зменшення її можливої максимальної величини.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає, що при перерахунку пенсії за рішенням суду відповідач повинен був застосувати норми частини 2 статті 13 Закону №2262-XII в редакції Закону №3591-IV від 04.04.2006, що діяла на час призначення позивачу пенсії, якою максимальний розмір грошового забезпечення для призначення пенсії передбачав не більше 90% від розміру грошового забезпечення, яке враховано при обчисленні пенсії.
З огляду на викладене, позовні вимоги в частині визнання протиправними дії ГУ ПФУ у Вінницькій області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років позивачу під час її перерахунку з 80 % від відповідних сум грошового забезпечення на 70 % від відповідних сум грошового забезпечення та зобов'язання здійснити з 01.01.2018 перерахунок пенсії в розмірі 80% від відповідних сум грошового забезпечення є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а відтак підлягають задоволенню.
В свою чергу, позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача виплатити різницю недоплаченої суми пенсії задоволенню не підлягають, позаяк така вимога стосується уже виконання даного судового рішення, а тому є передчасною.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведену норму, витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 704, 80 грн. судового збору підлягають відшкодуванню частково у розмірі 469,86 грн. (2/3 задоволених вимог).
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 під час її перерахунку з 80 % від відповідних сум грошового забезпечення на 70 % від відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.01.2018 перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 80% від відповідних сум грошового забезпечення.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області сплачений при звернені до суду судовий збір у розмірі 469,86 грн. (чотириста шістдесят дев'ять гривень 86 копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 21007, РНОКПП НОМЕР_1)
Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 13322403)
Повний тест рішення виготовлено: 20.09.2018
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна