Справа № 761/37270/18
Провадження № 1-кс/761/25251/2018
04 жовтня 2018 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , вивчивши клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ТОВ «Амаркорд» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва від 10.08.2018 року,
в провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва 28 вересня 2018 року надійшло клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ТОВ «Амаркорд» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва від 10.08.2018 року.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали, вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання та повернути його особі, що його подала, у зв'язку із порушенням правил підсудності.
Частиною 1 статті 174 КПК України встановлено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю чи частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Так, зі змісту клопотання та доданих до нього матеріалів убачається, що у клопотанні перед слідчим суддею Шевченківського районного суду м.Києва порушується питання про скасування арешту на майно, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва від 10 серпня 2018 року.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.
Порушення правил підсудності належить до істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та тягне за собою скасування судового рішення.
Таким чином, приходжу до висновку, що звертаючись в порядку ст. 174 КПК України з клопотанням про скасування арешту майна до іншого суду ніж той, який постановив ухвалу про накладення арешту, представник - адвокат ОСОБА_2 , який діє в інтересах ТОВ «Амаркорд» порушив правила підсудності, а тому слід відмовити у задоволенні клопотання, як поданого до суду з порушенням правил підсудності та повернути його останньому для подачі до належного суду.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 174, 309 КПК України, слідчий суддя
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ТОВ «Амаркорд» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва від 10.08.2018 року, як поданого до суду з порушенням правил підсудності та повернути його адвокату ОСОБА_2 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя