Справа № 219/9055/18
Провадження № 2/219/2795/2018
10 жовтня 2018 року м. Бахмут
Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Конопленко О.С.
за участю секретаря судового засідання Троян Л.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі м. Бахмут у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
13 серпня 2018 року ОСОБА_1, місце проживання якого: 84529, Донецька обл., Бахмутський р-н, с. Переїзне, вул. Центральна, буд. 72, РНОКПП 25539201112, звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, місце проживання якого: 84529, Донецька обл., Бахмутський р-н, с. Переїзне, вул. Центральна, буд. 72, РНОКПП невідомий, в якій просить: визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням - будинком, розташованим за адресою: Донецька обл., Бахмутський р-н, с. Переїзне, вул. Центральна, буд. 72. В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що він є власником житлового будинку, розташованого за адресою: Донецька обл., Бахмутський р-н, с. Переїзне, вул. Центральна, буд. 72, у якому, окрім нього, зареєстрований також і ОСОБА_3, який є відповідачем по справі. Відповідач зареєстрований у належному позивачу будинку ще за життя батька ОСОБА_1, який був колишнім власником домоволодіння, однак фактично так і не проживав за місцем реєстрації жодного дня, його особистих речей у будинку ніколи не було. У належному ОСОБА_1 будинку проживає він із родиною, з якої лише він є працевлаштованою особою, а у зв'язку зі збільшенням вартості комунальних послуг позивач не має можливості сплачувати комунальні платежі і за не проживаючу особу. З огляду на викладене, а також на те, що у позивача виникла необхідність в отриманні субсидії, яку він не може оформити через наявність реєстрації відповідача у належному ОСОБА_1 будинку, він звернувся до суду з зазначеною позовною заявою.
Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 23 серпня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 08 годину 50 хвилин 20 вересня 2018 року, яке в подальшому відкладено ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області на 10 жовтня 2018 року на 08 годину 00 хвилин у зв'язку із неявкою відповідача.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином: у відповідності до частини 9 статті 128 ЦПК України - засобом телефонного зв'язку, що оформлено відповідною телефонограмою. Ним подано до суду заяву, в якій він просить слухати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити, щодо заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився за невідомою суду причиною, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином судовою повісткою, яка була направлена відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України за адресою його місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У встановлений ухвалою строк відзив на позовну заяву не надав. Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про судове засідання, але причин неявки суду не повідомила, суд вважає можливим у відповідності до пункту 1 частини 3 статті 223 ЦПК України провести судове засідання без його участі.
При цьому, за наявності умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає необхідним розглянути справу на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення по справі.
У зв'язку з неявкою сторін та у відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно статті 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи та витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).
Як встановлено судом і таке вбачається з матеріалів справи, позивач є власником будинку № 72, розташованого по вулиці Центральній (до 2016 року - Горького) у селі Переїзне Бахмутського району Донецької області на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВМІ № 394692, посвідченого державним нотаріусом Другої артемівської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 (а.с. 5), що також підтверджується копіями: витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 20638432 від 16 липня 2009 року (а.с. 6), витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 23398077 від 24 липня 2009 року (а.с. 7), а також Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, сформованої судом 10 жовтня 2018 року за № 140861987(а.с. 31-32).
З довідки № 1182 від 02 серпня 2018 року, виданої головою Званівської сільської ради ОСОБА_1, вбачається, що позивач зареєстрований та проживає на території Званівської сільської ради у селі Переїзне по вулиці Центральна у будинку № 72, разом з його дітьми: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 8).
Згідно довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку, осіб № 1180 від 02 серпня 2018 року, виданої спеціалістом (інспектором ПС, ВОС, ЦЗ) Званівської сільської ради ОСОБА_8 та головою Званівської сільської ради ОСОБА_1, у будинку, розташованому за адресою: Донецька обл., Бахмутський р-н, с. Переїзне, вул. Центральна, буд. 72, зареєстровані: позивач, який є власником, його дочки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, син - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, та відповідач по справі - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, який не є родичем, та зареєстрований, але фактично не проживає за вказаною адресою (а.с. 9).
Під час розгляду позовів про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, судам необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім'ї, попередніми членами його сім'ї, а також членами сім'ї попереднього власника житла. Так, власник житла має право вимагати визнання попереднього власника таким, що втратив право користування житлом, що є наслідком припинення права власності на житлове приміщення (пункт 3 частини першої статті 346 ЦК) із зняттям останнього з реєстрації.
Відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до статті 9 ЖК УРСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.
При розгляді справи щодо визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням суди мають встановлювати наступні факти: чи є спірне приміщення житлом, чи є воно власністю позивача, чи є причини відсутності відповідача поважними та чи не було між власником та відповідачем будь якої іншої домовленості щодо користування житлом або збереження права на користування житлом на час відсутності.
При розгляді справи судом встановлено, що відповідач користувався житловим приміщенням за адресою: Донецька обл., Бахмутський р-н, с. Переїзне, вул. Центральна, буд. 72, але він не є членом сім'ї власника вказаного будинку і тому у відповідності до норм статті 71 ЖК УРСР за ним не зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Враховуючи викладене, суд вважає, що факт відсутності відповідача у вищезазначеному будинку без поважних на те причин знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, у зв'язку з чим за відповідачем не може бути збережено право користування житловим приміщенням, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Задовольняючи позов, суд, у відповідності до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України присуджує з відповідача понесені позивачем і підтверджені документально судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у вигляді судового збору в розмірі 704,80 гривень.
Керуючись статтями 12, 81, 82, 141, 259, 264-265, 268, 280, 356 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Задовольнити у повному обсязі позовну заяву ОСОБА_1, місце проживання якого: 84529, Донецька обл., Бахмутський р-н, с. Переїзне, вул. Центральна, буд. 72, РНОКПП 25539201112, до ОСОБА_2, місце проживання якого: 84529, Донецька обл., Бахмутський р-н, с. Переїзне, вул. Центральна, буд. 72, РНОКПП невідомий, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, таким, що втратив право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: Донецька обл., Бахмутський р-н, с. Переїзне, вул. Центральна (до 2016 року - Горького), буд. 72.
Стягнути з ОСОБА_2, місце проживання якого: 84529, Донецька обл., Бахмутський р-н, с. Переїзне, вул. Центральна, буд. 72, РНОКПП невідомий, на користь ОСОБА_1, місце проживання якого: 84529, Донецька обл., Бахмутський р-н, с. Переїзне, вул. Центральна, буд. 72, РНОКПП 25539201112, судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя О.С.Конопленко