ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.09.2018Справа № 910/9307/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Якименко М.М., при секретарі судового засідання Мартинюк М.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (36020, Полтавська область, місто Полтава, вулиця 1100-річчя Полтави, будинок 14-А/22; код ЄДРПОУ 37686922)
до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Скайд" (03039, м. Київ, ПРОВУЛОК РУСЛАНА ЛУЖЕВСЬКОГО, будинок 14, корпус 1, офіс 3Б; код ЄДРПОУ 16295210)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фізичної особи-підприємця Шиян Дениса Сергійовича (АДРЕСА_1)
про відшкодування майнової шкоди в сумі 41 892,45 грн.
Представники учасників справи:
від позивача: не з'явилися;
від відповідача: не з'явилися.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Скайд" про відшкодування майнової шкоди в сумі 41 892,45 грн., завданої ДТП.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі договору №1/01-11/2016 про надання фінансових послуг факторингу від 01.11.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" набуло право вимоги до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Скайд" на виплату страхового відшкодування у розмірі 41892,45 грн., яке останній мав сплатити внаслідок настання страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу під керуванням винної особи, відповідальність якої була застрахована у ПАТ "Страхова компанія "Скайд".
З цих підстав, позивач просив задовольнити позов та стягнути з відповідача на свою користь: 41 892,45 грн. - грошових коштів, 1 762,00 грн. - судового збору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2018 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, судове засідання (розгляд справи по суті) призначено на 11.09.2018 року. Крім того, вказаною ухвалою залучено до участі у справі Фізичну особу-підприємця Шиян Дениса Сергійовича (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача.
У судове засідання 11.09.2018 року уповноважені представники позивача, відповідача та третьої особи з'явилися, однак від третьої особи 03.09.2018 року через відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення у яких, серед іншого, викладено клопотання про розгляд справи без її участі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2018 року судове засідання (розгляд справи по суті) відкладено на 26.09.2018 року.
В судове засідання 26.09.2018 року представники позивача та відповідача не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 26.09.2018 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, Господарський суд міста Києва, -
07.09.2015 року між ПАТ "Страхова компанія "Скайд" (страховик за договором, відповідач) та ОСОБА_2 (страхувальник) було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформлений страховим полісом №АЕ/4985975. За умовами вказаного договору застраховано транспортний засіб «Volkswagen Caddy», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, зі страховою сумою (лімітом відповідальності) у розмірі 50 000,00 грн. (за шкоду, заподіяну майну), розмір франшизи - 0 грн. 00 коп.
16.03.2016 року на Столичному шоссе, 23 км. у м. Києві, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі по тексу - ДТП) за участю транспортного засобу «Volkswagen Caddy», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2, та транспортного засобу «Renault Trafik», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, яким керувала ОСОБА_3
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 07.04.2016 року у справі №752/5096/16-п (провадження №3/752/2571/16) ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Відповідно до Звіту №1860/15 від 20.04.2016 року про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Renault Trafik», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, складеного суб'єктом оціночної діяльності ФРП Івасенко П.П., вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу «Renault Trafik», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 внаслідок ДТП склала 49 017,24 грн. (ПДВ - 7 124,79 грн.).
У матеріалах справи міститься копія заяви ОСОБА_3 про ДТП, поданої 22.04.2016 року відповідачу. У свою чергу, будь-які докази на підтвердження факту виплати страхового відшкодування на користь ОСОБА_3 як потерпілої у даній ДТП особи у матеріалах справі відсутні.
Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України "Про страхування" факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування. Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.
Згідно з п. 22.1. ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настанні страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Як зазначено у п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.
З урахуванням викладеного, належна до виплати страховиком сума страхового відшкодування ОСОБА_3 склала 41 892,45 грн.
З матеріалів справи судом встановлено, що 16.11.2016 року між ОСОБА_5 (цедент, первісний кредитор) та фізичною особою-підприємцем Шияном Д. С. (цесіонарій, новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги (цесія) виплати страхового відшкодування, за яким цедент відступає цесіонарію, а цесіонарій приймає і зобов'язується оплатити цеденту усі права вимоги, що виникли у цедента із фактом настання ДТП
16.03.2016 року за участю автомобіля «Renault Trafik», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_2, відповідальність якого застрахована згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 07.09.2015 р., номер полісу АЕ/4985975, в страховій компанії ПАТ "СК "Скайд". Загальна сума боргу (страхового відшкодування), право вимоги сплати якого передається цедентом, складає 41 892 грн. 45 коп. (п. 1.3. договору цесії).
Крім того, у матеріалах справи наявна копія договору про надання фінансових послуг факторингу №1/01-11/2016, укладеного 01.11.2016 року між фізичною особою-підприємцем Шияном Д. С. (клієнт) та ТОВ "Маркс.Капітал" (фактор, свідоцтво про реєстрацію фінансової установи серія ФК № 296, видане Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, 07.07.2011 року), відповідно до п. 1.2 якого фактор займає місце клієнта (як кредитора) в зобов'язаннях, що виникли із вищезазначеного договору цесії відносно усіх прав клієнта, у тому числі права одержання від боржника сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі. Розмір переданого ТОВ "Маркс.Капітал" права вимоги до відповідача складає 41 892 грн. 45 коп. (п. 5 додатку № 1 до договору факторингу).
Отже, до ТОВ "Маркс.Капітал" (далі по тексту - позивач) перейшло право на отримання компенсації майнової шкоди від відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
В силу положень ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).
При цьому, заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю (ч. 1 ст. 515 ЦК України).
Умови договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформленого страховим полісом №АЕ/4985975 від 07.09.2015 року, не містять будь-яких обмежень стосовно можливості відступлення прав вимоги за таким договором новому кредиторові.
Аналогічно, чинне законодавство України не містить жодних заборон на заміну кредитора у договірних зобов'язаннях, що виникають зі страхування транспортних засобів.
Враховуючи викладене, кредитором у зобов'язанні відповідача - публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Скайд", предметом якого є виплата страхового відшкодування за страховим випадком - ДТП, що мала місце 16.03.2016 року та винним у якій визнано страхувальника ОСОБА_2, став позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал".
Будь-які докази на підтвердження факту виплати відповідачем страхового відшкодування у розмірі 41 892,45 грн. у матеріалах справі відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 22 лютого 2007 року в справі «Красуля проти Росії», від 5 травня 2011 року в справі «Ільяді проти Росії», від 28 жовтня 2010 року в справі «Трофимчук проти України», від 9 грудня 1994 року в справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 1 липня 2003 року в справі «Суомінен проти Фінляндії», від 7 червня 2008 року в справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії») свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 ст. 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.12 року «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 255, 256 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Скайд" (03039, м. Київ, ПРОВУЛОК РУСЛАНА ЛУЖЕВСЬКОГО, будинок 14, корпус 1, офіс 3Б; код ЄДРПОУ 16295210) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (36020, Полтавська область, місто Полтава, вулиця 1100-річчя Полтави, будинок 14-А/22; код ЄДРПОУ 37686922) 41 892 (сорок одну тисячу вісімсот дев'яносто дві) грн. 45 коп. - грошових коштів, 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. - судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 Господарського процесуального кодексу України)
Відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» та ст. 256 Господарського процесуального кодексу України рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя М.М. Якименко
Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 10.10.2018 року.