Справа № 363/3893/18
Провадження по справі № 1-кп/367/510/2018
Іменем України
05 жовтня 2018 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
Головуючого судді: ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі: ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6 ,
законного представника
неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_7 ,
неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Ірпінського міського суду Київської області кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12018110150000444 від 27.05.2018 року по обвинуваченню неповнолітнього:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Димер Вишгородського району Київської області, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на обліку у службі у справах дітей та сім'ї Вишгородської РДА Київської області та сектору ювенальної превенції Вишгородського ВП ГУНП в Київській області не перебуває, учень Катюжанського вищого професійного училища, раніше не судимого
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 153 КК України,-
До Ірпінського міського суду Київської області з Київського апеляційного суду надійшли матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12018110150000444 за обвинуваченням неповнолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 153 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив суду клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8 , який спливає 06.10.2018 року. Своє клопотання прокурор мотивує тим, що підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до неповнолітнього обвинуваченого згідно ч. 2 ст. 177, ст. 194 КПК України є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні злочину, який є особливо тяжким злочином, передбачений ч. 3 ст. 153 КК України, а також наявність ризиків, у зв'язку з тим, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку прокурора менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та забезпечити виконання покладених на обвинуваченого обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_6 та законний представник підозрюваного ОСОБА_7 у підготовчому судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, зазначивши, що можливо обрати інший запобіжний захід щодо ОСОБА_8 не пов'язаний із триманням під вартою, просили змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, з постійним наглядом матір'ю обвинуваченого ОСОБА_7 , мотивуючи це недоведеністю ризиків прокурором, а також повідомивши, що ОСОБА_7 може взяти на роботі щорічну відпустку строком на 30 діб, з 05.10.2018р.
Обвинувачений ОСОБА_8 у підготовчому судовому засіданні підтримав позицію свого захисника та законного представника.
Потерпілий та його законний представник в підготовче судове засідання не з'явились, про дату та час підготовчого судового засідання належним чином повідомлені не були.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку про необхідність часткового задоволення клопотання прокурора, з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 23.08.2018 року ОСОБА_8 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, термін дії якої закінчується 06 жовтня 2018 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Суд, заслухавши доводи прокурора, захисника, обвинуваченого, законного представника обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обраний під час досудового розслідування обвинуваченому у відповідності до вимог п. 5 ст. 183 КПК України та з врахуванням наявності ризиків передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на час проведення підготовчого судового засідання судом не відпали. Оскільки обвинувачений, обвинувачується у вчиненні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, який карається позбавленням волі на строк від 10 до 15 років, а тому є обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений перебуваючи на свободі може переховуватися від суду з метою уникнути покарання за вчинене, незаконно впливати на малолітнього потерпілого,оскільки потерпілий, через свій малий вік може піддатися незаконному впливу, який ще не допитувався в судовому засіданні, та вчинити аналогічний злочин, оскільки останній проживає разом із своїм законним представником - мати, та малолітнім братом.
Відповідно до ч. 2 ст. 492 КПК України, затримання та тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у разі, якщо він підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у статті 177 цього Кодексу.
До неповнолітнього обвинуваченого згідно зі ст.492 КПК може бути застосовано один із запобіжних заходів, передбачених КПК. Разом з тим слід ураховувати, що затримання та тримання під вартою, як виключний захід, може застосовуватись лише у випадку, коли неповнолітній обвинувачується у скоєнні тяжкого або особливо тяжкого злочину, та за умови, якщо прокурор доведе, що застосування іншого запобіжного заходу не в змозі запобігти ризикам, зазначеним в ст. 177 КПК. Крім, урахування вищевикладених підстав, суд, беручи до уваги практику ЄСПЛ (рішення від 27.11.2008р. у справі «Свершов проти України»), зобов'язаний враховувати і вік обвинуваченого, тому, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення клопотання прокурора, який просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на 45 днів.
Коллегією суддів, враховано, що тримання під вартою має застосовуватися до неповнолітнього тільки у виняткових випадках, як винятковий захід, з визначенням якомога коротших термінів такого тримання та із забезпеченням періодичного перегляду через короткі проміжки часу підстав для його застосування чи продовження (рішення ЄСПЛ від 28.10.98р. у справі «Ассенов та інші проти Болгарії»).
Суд не може прийняти до уваги доводи сторони захисту з приводу того, що обвинуваченому може бути замінений запобіжний захід на більш м'який, оскільки обвинувачений не має мети вплинути на потерпілого по даному кримінальному провадженню, ухилятися від суду та вчиняти інші злочини. Так, на теперішній час судом ще не допитано потерпілого по даному провадженню, та судом враховується, що ОСОБА_8 у разі обрання йому цілодобового домашнього арешту, буде перебувати цілодобово вдома разом із малолітнім братом та оскільки його законний представник - мати ОСОБА_7 працює, тому остання не зможе здійснювати належний нагляд за неповнолітнім, як того передбачає ст. 493 КПК України.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_8 перебуваючи під домашнім арештом матиме доступ до мережі Інтернет та мобільного зв'язку та зможе незаконно впливати на малолітнього потерпілого та неповнолітніх свідків, які на даний час судом не допитані.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ризики передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України наявні і на теперішній час.
Суд не приймає доводи захисника, про можливість заміни обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м,який, оскільки вони не спростовують доводи прокурора про наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України.
Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт, не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та покладених на обвинуваченого обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Таким чином, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_8 необхідно продовжити строк тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Строк дії ухвали суду про тримання під вартою становить 30 (тридцять) днів.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 193-194, 199, 314, 315, 372, 376, 395, 492 КПК України,-
Клопотання прокурора Вишгородського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області про продовження строку тримання під вартою неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Київський слідчий ізолятор» неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на 30 (тридцять) днів.
Строку дії ухвали суду про тримання під вартою, обчислювати з 05.10.2018 року до 03.11.2018 року, включно.
Відкласти підготовче судове засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням неповнолітнього ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 153 КК України на 11.10.2018 року о 15 годині 45 хвилин, про що повідомити учасників кримінального провадження.
Повний текст ухвали був складений, в межах строків, визначених ч. 2 ст. 376 КПК України та оголошений 09 жовтня 2018 року о 17 год. 15 хв..
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3