26 вересня 2018 року Справа №804/1782/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турлакової Н.В.
за участі секретаря судового засідання Зелецького Р.Р.
за участю:
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Котюк О.І.
представник третьої особи не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро заяву ОСОБА_3 про заміну сторони виконавчого провадження по адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Дніпропетровській області, третя особа: Управління поліції охорони в Дніпропетровській області про стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -
31 травня 2016 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Дніпропетровській області, третя особа -Управління поліції охорони в Дніпропетровській області про стягнення заборгованості - відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2016р., адміністративний позов ОСОБА_3 - задоволено частково. Зобов'язано управління державної служби охорони при ГУМВС України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 06.06.2018р., постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року змінено в частині мотивування, в решті залишено без зміни.
ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження по адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Дніпропетровській області, третя особа: Управління поліції охорони в Дніпропетровській області про стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. У вказаній заяві просив замінити сторону виконавчого провадження ВП №53168653 з Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Дніпропетровській області на його правонаступника - Управління поліції охорони в Дніпропетровській області.
В обґрунтування заяви зазначено, що Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1139 внесено зміни до Постанови КМУ від 13.10.2015р. №834 наступним пунктом «Установити, що органи поліції охорони, утворені як територіальні органи Національної поліції, є правонаступниками Департаменту Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ та відповідних державних установ Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ, що ліквідуються в установленому законодавством порядку». Таким чином, Управління поліції охорони в Дніпропетровській області є правонаступником Управління державної служби охорони при ГУМВС України у Дніпропетровській області. На підставі викладеного заявник просить замінити сторону виконавчого провадження на Управління поліції охорони в Дніпропетровській області як правонаступника відповідача.
Представник відповідача надав письмові заперечення в яких зазначив, що Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Дніпропетровській області з 17.11.2015р. перебуває у стані припинення відповідно до наказу МВС України від 07.11.2015 № 1399, яким його ліквідовано як юридичну особу. При цьому, зазначений розпорядчий акт не містить відомостей про те, що УДСО припиняється в результаті реорганізації - приєднання, злиття або поділу. Таким чином, УДСО при ГУМВС України в Дніпропетровській області ліквідується, а не реорганізується, а УПО Дніпропетровської області утворено як юридичну особу, а не перетворено з іншої.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав заяву та просив задовольнити її.
Представник відповідача (боржник) в судовому засіданні проти задоволення даного подання заперечив, при цьому пояснивши, що Управління поліції охорони в Дніпропетровській області Національної поліції України станом на день розгляду даної заяви не являється правонаступником Управління державної служби охорони при Управлінні МВС України в Дніпропетровській області, оскільки остання знаходиться в стані ліквідації, а тому в даному випадку немає правових підстав для задоволення даної заяви.
Згідно ч.1 ст.379 КАС України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження", сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Судом встановлено, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2016р., адміністративний позов ОСОБА_3 - задоволено частково. Зобов'язано управління державної служби охорони при ГУМВС України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Постанова набрала законної сили з моменту проголошення - 01.11.2016р.
Згідно Повідомлення Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області №53092854 від 14.12.2016р., за результатами розгляду заяви про примусове виконання виконавчого листа №804/1782/16 виданого 07.12.2016р. Дніпропетровським окружним адміністративним судом, вищезазначений виконавчий документ повертається без прийняття до виконання з огляду на відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема, Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Дніпропетровській області на теперішній час перебуває в стані припинення та обліковується за кодом ЄДРПОУ 08596854.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2015 року № 834 «Про функціонування органів поліції охорони як територіальних органів Національної поліції та ліквідації деяких територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» встановлено, що органи поліції охорони, утворені як територіальні органи Національної поліції, є правонаступниками Департаменту Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ, що ліквідуються в установленому законодавством порядку.
Згідно наказу Міністерства внутрішніх справ від 07 листопада 2015 року № 1399 «Про ліквідацію підрозділів Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ» наказано ліквідувати Управління державної служби охорони при ГУМВС України у Дніпропетровській області та створено відповідну ліквідаційну комісію.
Згідно копії заяви представника УДСО при ГУМВС України в Дніпропетровській області, яка наявна в матеріалах справи, 04 січня 2017р. представник УДСО при ГУМВС України в Дніпропетровській області звернувся до начальника Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області із заявою в якій зазначив, що станом на 30.12.2016р. грошові кошти та будь-яке майно на балансі УДСО не перебуває. Таким чином, виконати рішення суду не видається можливим.
Суд наголошує, що згідно приписів статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно з ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Конституційний Суд України у рішенні № 18-рп/2012 від 13.12.2012 (справа № 1-26/2012), зазначив, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Розглядаючи справу № 1-7/2013 Конституційний Суд України у рішенні № 5-рп/2013 від 26.06.2013 звернув увагу, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).
Таким чином, судом встановлено, що постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2016р. по справі №804/1782/16, яка набрала законної сили 01.11.2016р. та якою зобов'язано УДСО при ГУМВС України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, станом на 26.09.2018р. залишається невиконаною, що суперечить вищевказаним нормам діючого законодавства. При цьому, відсутність коштів та будь-якого майна на балансі боржника (державного органу) - УДСО при ГУМВС України в Дніпропетровській області не може бути поважною причиною невиконання рішення суду при тому, що Постановою КМУ від 13 жовтня 2015 року № 834 встановлено, що органи поліції охорони, утворені як територіальні органи Національної поліції, є правонаступниками Департаменту Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ, що ліквідуються в установленому законодавством порядку.
З урахуванням сукупності викладених обставин, враховуючи вимоги чинного законодавства, враховуючи що органи поліції охорони, утворені як територіальні органи Національної поліції, є правонаступниками Департаменту Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ, що ліквідуються в установленому законодавством порядку, суд доходить висновку про необхідність заміни сторони виконавчого провадження.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.241-250, 379 КАС України суд, -
Заяву ОСОБА_3 про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.
Замінити сторону виконавчого провадження ВП №53168653 з Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Дніпропетровській області на його правонаступника - Управління поліції охорони в Дніпропетровській області по адміністративній справі №804/1782/16 за позовом ОСОБА_3 до Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Дніпропетровській області, третя особа: Управління поліції охорони в Дніпропетровській області про стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Турлакова