25 вересня 2018 року Справа № 804/4039/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіБукіна Л. Є.,
за участі: секретаря судового засіданняБутенко П.В.,
представника позивача представника відповідача ОСОБА_3, Борисенко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_5 до Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та призначено підготовче судове засідання.
У підготовчому засіданні оголошено судом клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в частині визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області №1492.
В обґрунтування клопотання представник відповідача зазначив, що позивачем пропущено строк на звернення до суду, оскільки не вбачається жодних поважних причин які заважали останньому звернутися до адміністративного суду в строки передбачені законодавством.
Представник позивача щодо задоволення клопотання заперечував, оскільки будь-яких інших доводів в підтвердження поданого клопотання відповідачем зазначено не було.
При вирішенні цього клопотання суд виходить з такого.
Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.
Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Згідно з ст. ст.8, 9 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з нормами ст.183 КАС України, у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
При цьому, ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Крім того, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Ключовими принципами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Також, суд зазначає, що розгляд позовних вимог ОСОБА_5 до Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області про притягнення до дисциплінарної відповідальності, поновлення на посаді та зобов'язання вчинити певні дії спрямовано, в свою чергу, на встановлення істини та справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення даної справи.
Крім того, представник відповідача вважає, що ОСОБА_5 проходив публічну службу та мав звернутися із позовними вимогами щодо визнання незаконним наказу про накладення дисциплінарного стягнення, згідно вимог ст.122 КАС України у мясячний строк з дня коли дізнався або повинен був дізнантися про порушення своїх прав.
Також, представник відповідача просить звернути увагу суду на те, що з наказом Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області від 29.03.2018 року №1492 позивач ознайомлений 06.04.2018 року, про що свідчить акт від тієї ж дати. Що доводить пропущений строк звернення до суду ОСОБА_5. Разом з цим, позивач оскаржує наказ за результатами проведення службового розслідування.
Судом встановлено, що Наказом від 06 лютого 2018 року № 556 призначено службове розслідування за фактом виявлених недоліків під час перевірки організації діяльності Петриківського відділення поліції. Але, про початок та підстави проведення службового розслідування ОСОБА_5 не повідомили, ні 06.02.2018 року, коли воно розпочате, ні пізніше. Про те, що було проведено службове розслідування позивач дізнався лише, коли його викликали для ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності 08.05.2018 року.
Відповідно до п. 6.3 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013р. № 230 (надалі - Інструкція № 230), особа стосовно якої проводиться службове розслідування, має такі права: - отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; - брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування; -висловлювати письмові зауваження щодо об'єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка (і) його проводить (ять); - за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновками службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України.
На думку представника позивача, ОСОБА_5 позбавили права на участь у проведенні службового розслідування і права на реалізацію ним прав, встановлених Дисциплінарним статутом органів внутрішніх прав України та Інструкцією №230.
Згідно ч. 6 ст. 14 Дисциплінарного Статуту ОВС, про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
У порушення ч. 6 ст. 14 Дисциплінарного Статуту ОВС, зміст наказу не оголошувався особовому складу органу внутрішніх справ? де проходить службу ОСОБА_5 Доказів його оголошення, відповідачем до суду не надано. В акті не зазначено від ознайомлення з яким документом відмовився ОСОБА_5, крім того відповідач до суду не надав доказів того, що позивач викликався до Петриківського відділення поліції для ознайомлення з наказом. Крім того, акт про відмову з ознайомленням, складено службовими особами Новомосковського відділу поліції та Петриківського відділення поліції, а не комісією, яка проводила службове розслідування, тобто службовими особами Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області.
Акт №1 від 06.04.2018 року про відмову ОСОБА_5 від ознайомлення судом не береться до уваги як доказ, яким можна підтвердити час, з якого особа могла дізнатись про порушення своїх прав.
На підставі викладеного, відповідачем не доведено, а судом не встановлено порушення позивачем строків звернення до суду, у зв'язку з чим клопотання представника відповідача задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 183, 240-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання представника Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області про залишення позовної заяви без розгляду в частині визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області №1492 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтєю 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складений 01.10.2018 року.
Суддя Л.Є. Букіна