ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
08 жовтня 2018 року м. Київ № 826/15831/18
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянська Я.І., ознайомившись з позовною заявою
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції у місті Києві
про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Ознайомившись із позовною заявою, суд встановив її невідповідність вимогам ст. 161 КАС України, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
За змістом ч. 2 ст. 94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до ч. 5 ст. 94 КАС України, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Дослідивши зміст позовної заяви та додані до неї документи суд встановив, що позивачем всупереч вимог ч. 2 ст. 94, ч. 4 ст. 161 КАС України до позовної заяви додані незавірені у встановленому порядку копії документів, що виключає можливість використання їх як доказів у справі. Більше того, більшість з копій неналежної якості, зокрема, трудової книжки, висновків щодо результатів медичного огляду та скринінгу наркотичних речовин, що позбавляє можливості суд, встановити дійсний їх зміст.
Також, відповідно до ч. 1, 5 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Аналізуючи зазначені норми, суд приходить до висновку, що чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Суд зазначає, що законодавець пов'язує початок обчислення строку з не з тим, коли особа суб'єктивно з'ясувала для себе або почала усвідомлювати, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона об'єктивно повинна була дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність, що мають вплив на неї, чи мала особа реальну можливість дізнатися про наявність порушення раніше
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з ч. 1, ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З адміністративного позову вбачається, що позивач оскаржує наказ ГУ НПУ у м. Києві від 25.07.2018р. № 747 о/с, однак з позовом звертається лише 27.09.2018р.
Проте, в адміністративному позові позивач просить поновити строк звернення до суду. В обґрунтування зазначає, що пропустив строк звернення до суду, оскільки звертався до керівництва ГУ НП у м. Києві з рапортом про ознайомлення з матеріалами та висновком службового розслідування, однак відповідний висновок наданий так і не був. Лише 14.09.2018р. позивачем отримано лист від 07.09.2018р. № 6261/125/01/26-2018 в якому відмовлено у надання матеріалів службового розслідування.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Слід зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому строк в один місяць визнано законодавцем достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Доводи позивача про пропуск строку звернення до суду з огляду на очікування у відповідь на свої рапорти матеріалів службового розслідування не приймаються судом до уваги, оскільки строк оскарження звільнення обраховується з моменту ознайомлення із наказом про звільнення, очікування матеріалів та висновків службового розслідування не є поважною причиною, і жодним чином не могло перешкоджати зверненню до суду з вимогою про скасування наказу про звільнення, а відтак позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду вказавши інші підстави для поновлення строку з наданням доказів на їх підтвердження.
Також, згідно з п. 4, 5 ч. 5. ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Суд зазначає, що в прохальній частині адміністративного позову позивач просить визнати незаконним та скасувати наказ ГУ МВС України в м. Києві від 25.07.2018 № 747 о/с, проте в матеріалах справи наявний лише наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 25.07.2018р. № 747 о/с.
З огляду на вищевикладене, позивачу необхідно уточнити адміністративний позов, зокрема, його прохальну частину.
Більше того, судом встановлено, що листом Головного управління Національної поліції у місті Києві від 25.07.2018р. № 10706/125/53/01-18 позивача повідомлено про те, що на підставі наказу від 25.07.2018р. № 747 о/с його звільнено та запропоновано прибути до відділу кадрового забезпечення Подільського управління поліції для отримання трудової книжки, військового квитка, довідки до РВК та розрахунку. До вищезазначеного листа додано витяг з наказу про звільнення.
З рапорту позивача від 08.08.2018р. вбачається, що позивачу станом на момент подання такого рапорту відомо про його звільнення, оскільки в рапорті він на посилається на оскаржуваний наказ.
Проте, до адміністративного позову не долучено доказів коли саме отримано вищезазначений наказ, а відтак позивачу необхідно надати до суду докази на підтвердження дати отримання наказу про звільнення та трудової книжки, оскільки саме з цієї дати починає обчислюватись строк звернення до суду.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду адміністративного позову оформленого відповідно до вищевикладених вимог.
Окрім цього, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду в якій вказати інші підстави для поновлення строку.
Керуючись ст. 160, 161, 169, 264 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -
1. Визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
2. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
3. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дати отримання копії цієї ухвали.
4.Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч.4 ст. 169 КАСУ.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя Я.І. Добрянська