08 жовтня 2018 року справа № 2340/3114/18 м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Тимошенко В.П.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
06 серпня 2018 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (18008, АДРЕСА_1) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул. Хрещатик, 235), в якому просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.07.2018 №0462518-1307-2301.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідачем неправильно було здійснено розрахунок суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2017 рік, по об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2. Зокрема, сума податкового зобов'язання повинна складати 3412,80 грн, а не 5966,40 грн, як зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні.
Ухвалою суду від 13.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження і постановлено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
В письмовому відзиві на адміністративний позов представник відповідача просив у його задоволенні відмовити повністю, зазначивши, що позивач є власником нерухомого майна, що розташоване в с. Благодатне, Золотоніського району, Черкаської області, а тому відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та підпункту 266.7.2 пункту 266,7 статті 266 Податкового кодексу України оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням йому визначено податкове зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2017 рік у сумі 5966,40 грн. На посилання позивача на те, що під час розрахунку оскаржуваного повідомлення-рішення контролюючим органом не було враховано те, що літня кухня (В-1) загальною площею 53,2 кв. м. відноситься до об'єктів нежитлової нерухомості і має оподатковуватись за ставкою 0 % зазначив, що всі будівлі, які знаходяться на за адресою АДРЕСА_2 знаходяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під єдиним реєстраційним номером та розцінюється, як цілісний майновий комплекс.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, судом встановлено таке.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 449024 ОСОБА_1 є власником об'єкта нерухомого майна, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 244,3 кв. м., з яких житлова площа - 129,1 кв. м. та нежитлова площа - 129,1 кв. м.
Рішенням Благодатнівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області №14/3б/У11 від 26.01.2017 встановлено в межах Благодатнівської сільської ради податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки.
Зокрема встановлено такі ставки податку:
- для квартири/квартир, незалежно від їх кількості, площа яких перевищує 60 кв. м. та житлового будинку/будинків, незалежно від їх кількості, площа яких перевищує 60.кв. м. - 2 % від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м. бази оподаткування;
- для об'єктів житлової нерухомості, площа яких перевищує 200 кв. м., що перебувають у власності фізичних осіб (жителів села) та не є об'яктом комерційного використання - 0 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, за 1 кв. м. бази оподаткування;
- для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб та є об'єктом комерційного - 1 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, за 1 кв. м. об'єкта нерухомості.
23.07.2018 Головним управлінням ДФС у Черкаській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0462518-1307-2301, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік в сумі 5966,40 грн.
Незгода позивача із податковим повідомленням-рішенням №0462518-1307-2301 від 23.07.2018 зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із такого.
Так, 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України N71-VIII від 28 грудня 2014 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким, шляхом викладення в новій редакції ст. 266 ПК України, введено новий податок - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України визначено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування, відповідно до п. п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України, стали об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частка.
Відповідно до положень підпунктів 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України, базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
База оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів (п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПК України).
За змістом підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
Згідно підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України, ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Рішенням Благодатнівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області №14/3б/У11 від 26.01.2017 встановлено в межах Благодатнівської сільської ради податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки.
Зокрема встановлено такі ставки податку:
- для квартири/квартир, незалежно від їх кількості, площа яких перевищує 60 кв. м. та житлового будинку/будинків, незалежно від їх кількості, площа яких перевищує 60.кв. м. - 2 % від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м. бази оподаткування;
- для об'єктів житлової нерухомості, площа яких перевищує 200 кв. м., що перебувають у власності фізичних осіб (жителів села) та не є об'яктом комерційного використання - 0 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, за 1 кв. м. бази оподаткування;
- для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб та є об'єктом комерційного - 1 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, за 1 кв. м. об'єкта нерухомості.
23.07.2018 Головним управлінням ДФС у Черкаській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0462518-1307-2301, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік в сумі 5966,40 грн.
За приписами абзацу «а» підпункту 266.7.1. пункту 266.7 статті 266 ПК України, Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку, зокрема: за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку.
Із наведеного слідує, що у разі перебування у власності фізичної особи одного об'єкта нерухомості (житлового будинку) податок обчислюється виходячи із загальної площі такого об'єкта, зменшеної відповідно до податкової пільги, та відповідної ставки податку.
Вказані висновки щодо застосування норм права, узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 03.04.2018 у справі №802/1757/16-а, та повинні застосовуватись до спірних правовідносин на виконання ч. 5 ст. 242 КАС України.
Так, як вбачається із матеріалів справи, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 449024 ОСОБА_1 є власником об'єкта нерухомого майна, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 244,3 кв. м.
Таким чином, оскільки у власності позивача перебуває житловий будинок загальною площею 244,3 кв.м., податковим органом цілком обгрунтовано визначено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 5966,40 грн.
Що до посилань позивача на те, що при проведенні розрахунку податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 244,3 кв. м., уповноважені особи відповідача виходили з того, що літня кухня загальною площею 53,2 кв.м., яка входить до об'єкту житлової нерухомості підлягає оподаткуванню зі ставкою 1,5 % розміру мінімальної заробітної плати встановленої на 01 січня 2017 року за 1 кв. м. бази оподаткування та не взяли до уваги, що літня кухня (В-1) відповідно до п.п. 14.1.129 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПК України є об'єктом нежитлової нерухомості, а тому відповідно до рішення Благодатнівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області повинно оподатковуватися зі ставкою 0 %, суд зазначає таке.
Так, відповідно до підпункту14.1.129-1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПК України, об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:
а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;
в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;
г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
ґ) будівлі промислові та склади;
д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);
е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;
є) інші будівлі.
В даному випадку, обґрунтовуючи помилковість застосування відповідачем ставки податку в розмірі 1,5 % позивача зазначає, що літня кухня, має оподатковуватись за ставкою податку для господарських (присадибних) будівель 0%.
Разом із тим, суд критично оцінює такі посилання позивача, оскільки будівлею є вид споруди, що складається з опорних та обгороджувальних або сполучених (опорно-обгороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, які призначено для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, тощо, тоді як приміщенням є частина внутрішнього об'єму будівлі.
Таким чином, віднесення до господарських будівель, які є окремими спорудами, нежитлових приміщень, які є невід'ємною частиною житлового будинку, на переконання суду, є необґрунтованим.
Враховуючи усі вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази надані позивачем, суд доходить висновку, що мотивація, на яку посилається останній, не дає суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували доводи відповідача, а відтак відсутні підстави для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 КАС України шляхом подання до суду першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням п.п.15.5. п.15 ч.1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.П. Тимошенко