про залишення позовної заяви без руху
08 жовтня 2018 р. м. ХерсонСправа № 766/16841/18
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
встановив:
30 серпня 2018 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1.) звернулася до Херсонського міського суду Херсонської області з позовом до Головного управління Держпраці в Херсонській області (надалі - відповідач ГУ Держпраці в Херсонській області), у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженою посадовою особою (постановою по справі про адміністративне правопорушення) від 19.07.2018 року №ОСС1995/505/АВ/П/ПД-ФС.
Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області Майдан С.І. від 31.08.2018 р. вирішено справу передати на розгляд до Херсонського окружного адміністративного суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2018 р. справу передано на розгляд судді Дубровній В.А.
Перевіривши зміст позовної заяви судом встановлено, що у прохальній частині позову позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Надаючи правову оцінку клопотанню позивача щодо його відповідності нормам процесуального права, суд зазначає про наступне.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову є постанова Головного управління Держпраці у Херсонській області від 19.07.2018 р. про накладення на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 111 690 грн. на підставі ст. 265 КЗпП України.
Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначено "Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. № 509.
Відповідно до приписів вказаного Порядку штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі: акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади. Уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа). За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу. Постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.
Аналізуючи зміст вказаної норми права суд дійшов висновку, що Порядком № 509 не передбачено спеціальної норми щодо строку оскарження постанов про накладення штрафу, а тому в даному випадку застосовуються положення ч. 2 ст. 122 КАС України, відповідно до якої для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З огляду на викладене та враховуючи положення ч. 2 ст. 122 КАС України, суд приходить до висновку, що позивачем строк звернення до адміністративного суду з вказаним позовом не пропущено, а тому клопотання позивача про його поновлення задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.
Ознайомившись з позовом та доданими до нього документами, суддею встановлено наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом оскарження є постанова Головного управління Держпраці у Херсонській області від 19.07.2018 р. про накладення на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 111 690,00 грн., тобто спірні правовідносини виникли між ГУДержпраці у Херсонській області та позивачем, як суб'єктом підприємницької діяльності.
Проте, зі вступної частини позову вбачається, що позивачем є громадянка України соба ОСОБА_1, а не фізична особа - підприємець ОСОБА_1, що дає підстави для визнання її неналежним позивачем.
Таким чином, позивач повинна визначитися зі своїм правовим статусом у межах розгляду даної адміністративної справи та надати нову редакцію позовної заяви.
Крім того, ч. 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Щодо сплати судового збору суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлено з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 1762 гривень.
Ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, позивач повинна сплатити судовий збір в сумі 1116,90 грн. та надати суду документ про його сплату.
Крім того, частиною 1 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Письмовими доказами є документ (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення ( частини 2, 4, 5 ст. 94 КАС України).
Позивачем, в порушення вказаних вимог, до позовної заяви долучено копії документів, які не засвідчені в установленому порядку.
З огляду на вказані обставини, суд встановив, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовна заява відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме:
- визначитися зі статусом належного позивача у межах розгляду даної адміністративної справи;
- надати документ про сплату судового збору в сумі 1 116,90 грн.
- надати належним чином засвідчені копії документів, які додані до позовної заяви.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України, суд -
ухвалив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строків звернення до адміністративного суду відмовити.
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 766/16841/18 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя Дубровна В.А.