Справа № 766/4876/18
н/п 2/766/7773/18
03.10.2018 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Дорошинської В.Е.
при секретарі Рєпа А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач звернулася до суду із позовом до відповідача про розірвання шлюбу, мотивуючи його тим, що шлюб фактично розпався, причина розпаду - відсутність взаємопорозуміння, втрата почуттів один до одного та несумісність характерів, спільного господарства не ведуть. Від шлюбу мають дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. У зв'язку з наведеним просила шлюб розірвати.
Позивач в судове засідання надала заяву в якій просила проводити розгляд справи без її участі та просила позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причину неявки суд не сповістив.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 04.06.2011 року Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в Херсонській області, актовий запис №275, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії 1-КГ №061858. Від шлюбу мають дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, серії І-КГ №136835.
Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Конституцією України та Сімейним кодексом України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України.
Згідно із ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Статтею 5 Протоколу №7, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Відповідно до ст.ст.105, 110, 112 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ч.1 ст.110 СК України).
Згідно зі ст.112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Оскільки у суду склалася достатня переконаність у тому, що подальше спільне життя подружжя неможливе, що позивач наполягає на розлученні, має стійке волевиявлення до розірвання шлюбу, а також, що збереження шлюбу та подальше спільне проживання подружжя суперечить інтересам сторін, тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.6-13, 81, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, ст.ст.105, 109-112 СК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 04.06.2011 року Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в Херсонській області, актовий запис №275 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 704,80 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя В.Е. Дорошинська