Справа № 344/13660/18
Провадження № 2-а/344/767/18
03 жовтня 2018 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Татарінової О.А.,
секретаря Бухвак І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського капрала поліції 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до поліцейського капрала поліції 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. Мотивував тим, що 22.08.2018 року поліцейським капралом поліції 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_2 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 552415, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 126 КУпАП. Вважає, що дана постанова є незаконною, протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки позивач не керував транспортним засобом (мопедом) без посвідчення водія відповідної категорії, натомість позивач сидів разом з сестрою на мопеді, який при цьому не був заведений, а відтак позивач не здійснював рух на мопеді, а отже у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення. Будь-яких доказів на підтвердження вчинення порушення ПДР відповідачем надано не було. Окрім того, в оскаржуваній постанові не міститься жодного посилання на технічний засіб, яким здійснено фото або відео фіксацію та посилання на докази, а отже постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП. За наведених обставин позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення скасувати.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, подав відзив на адміністративний позов, за змістом якого представник відповідача просить в задоволені позову відмовити, посилаючись на те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення проводився відповідно до вимог ст. 279 КУпАП. Встановивши факт адміністративного правопорушення, яке передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме оцінивши докази, які зафіксовані на відеозаписі із нагрудного службового відео реєстратора, у відповідності ст. 252 КУпАП, відповідачем після розгляду було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення з накладенням на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо правомірності притягнення водія транспортного засобу до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, відповідальність за яке, передбачена ч. 2 ст. 126 КупАП.
Положеннями ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З постанови серії ЕАВ № 552415 від 22.08.2018 року в справі про адміністративне правопорушення вбачається, що 22.08.2018 року о 21год. 19хв. в м. Івано-Франківську по вул. Вовчинецька, 192 А, ОСОБА_1 керував транспортним засобом без посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п. 2.1.а ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 126 КУпАП (а.с. 5).
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Cтаттею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як встановлено частинами 2, 3 статті 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до пункту 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07 листопада 2015 року за № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року № 1408/27853 (далі - Інструкція № 1395) у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Позивач в позові вказав, що не керував транспортним засобом, а чекав разом з матір'ю та молодшою сестрою на батька, щоб відвезти мопед на причепі до гаража. При цьому разом з молодшою сестрою сидів на мопеді, який при цьому не був заведений, а відтак позивач не здійснював рух на мопеді. До позивача під'їхав екіпаж патрульної поліції та поцікавився документами на мопед та посвідченням водія. Після тривалої перевірки документів щодо позивача було винесено оскаржувану постанову.
Відповідно до ст.72,73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
Представником відповідача не надано належних та допустимих доказів на підтвердження порушення позивачем правил ПДР, оскільки з наданого представником відповідача диску не вбачається порушення позивачем правил ПДР та не зафіксовано факту правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КпАП.
За приписами п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено, зокрема, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Згідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За вказаних обставин, суд прийшов до висновку про відсутність належних та достатніх доказів для констатування факту порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху України, відповідно, і вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.126 КупАП.
Відтак, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що оскаржувана постанова серії ЕАВ № 552415 від 22.08.2018 року підлягає скасуванню, а тому даний позов слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9 КАС України, ст. ст. 280, 288, 289, 293 КУпАП, керуючись ст.ст. 77, 246, 286 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського капрала поліції 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення- задовольнити.
Скасувати постанову ЕАВ № 552415 від 22.08.2018 року винесену поліцейським капралом поліції 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.126 ч.2 КупАП, а провадження по справі закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до Львівського Апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення.
Суддя О.А. Татарінова