Справа № 442/5884/18
Провадження №3/442/1871/2018
Іменем України
28 вересня 2018 року року суддя Дрогобицького міськрайоного суду Львівської області Павлів З.С., розглянувши матеріали, які надійшли з Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №085424 від 03.09.2018 ОСОБА_1 03.09.2018 орієнтовно о 01-15 год. в м.Дрогобичі на вул.Стрийська, 24 керував автомобілем НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння. Стан алкогольного сп'яніння підтверджує лікар ДМЛ № 1, висновок лікаря № 249.
ОСОБА_1, своєї вини у вчиненому не визнав. Вказав на те, що керуючи транспортним засобом він не перебував у стані алкогольного сп'яніння, а всі матеріали про адміністративне правопорушення складені працівниками поліції відносно нього сфабриковані та не відповідають дійсним обставинам події, а тому просить провадження по справі в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Окрім цього, при складанні протоколу йому не було запропоновано звернутись за правовою допомогою, що є грубим порушенням ст.268 КУпАП. Водночас, законних підстав для проведення медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі - не було, оскільки не було самого факту його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу працівниками поліції в присутності двох свідків та, відповідно, не було факту його незгоди з результатами такого огляду, який не проводився.
Дослідивши матеріали справи, прихожу до висновку про необхідність закриття провадження в справі в зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За змістом ст.ст. 9-12, 280 КУпАП підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за нормами КУпАП є встановлення в діянні цієї особи всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною нормою КУпАП, зокрема об'єктивної та суб'єктивної сторони правопорушення.
Беручи до уваги те, що суд здійснює оцінку вже зібраних та наявних в матеріалах справи доказів, зазначення всіх ознак складу правопорушення має бути належним чином здійснене в протоколі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст.256 КУпАП.
У частині 1 статті 130 КУпАП регламентовано адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.а п.2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306 водієві забороняється керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до статті 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається із матеріалів справи, документом на підтвердження стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 є медичний висновок.
Згідно Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. Станом на теперішній час при підозрі, що водій перебуває у стані сп'яніння поліцейський повинен керуватися Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 №1452/735, відповідно і висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп'яніння, повинен відповідати формі затвердженій відповідно до вищевказаної Інструкції МВС та МОЗ України 09.11.2015 року.
Згідно з пунктами 16, 17, 22 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп»яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, бланк висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп»яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, має відповідати вимогам додатку 4 цієї Інструкції, і видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Відповідно до вимог ч.5 ст.266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Окрім цього, Згідно вимог п.1 Розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС №1395 від 07.11.2015 року, протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до статті 254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: письмові пояснення свідків правопорушення у разі їх наявності; акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу у разі здійснення його затримання; акт огляду на стан сп'яніння у разі проведення огляду на стан сп'яніння; інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.
Згідно п.10 Розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735 результати огляду на стан с'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно Додатку №2 вказаної Інструкції. У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Отже, вище наведені норми в їх сукупності, дають підстави констатувати, що огляд водія на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я можливий тільки в двох випадках: у разі відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або у випадку його незгоди з результатами проведеного огляду на стан сп'яніння на місці зупинки (за допомогою спеціальних технічних засобів).
Відповідно до вказаної вище Інструкції: огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби), чого зроблено не було.
Пункти 10 і 11 розділу II Інструкції 2 передбачають, що результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння.
Згідно вимог розділу ІХ вищевказаної Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
З аналізу вищевказаного висновку вбачається, що такий не містить усіх встановлених законодавцем вимог на підтвердження стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1
Зі змісту ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних не законним шляхом, також на припущеннях. Всі сумніви щодо доведеності вини особи, які притягують до адміністративної відповідальності, і якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь даної особи. При цьому, Європейський суд з прав людини «ОСОБА_2 де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для всіх інших органів держави.
У відповідності до п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» неприпустимим є спрощений підхід до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст.256 КУпАП відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.
З п. 4.2 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекцїї МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, вбачається, що до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються письмові пояснення свідків правопорушення у разі їх наявності. У разі оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 122, ч. 3 ст. 123, ч.ч. 1-4 ст. 130 КУпАП, наявність свідків є обов'язковою.
У протоколі серії БД №085424 від 03.07.2018, в графі «Свідки чи потерпілі» вказано двох осіб: ОСОБА_3 та ОСОБА_2, однак до матеріалів справи не долучено їхніх пояснень.
Враховуючи вищенаведене, прихожу до висновку, що вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам чинного законодавства, такий, як доказ, не може бути взятий судом до уваги, його недоліки виправити неможливо, зокрема встановити стан сп'яніння ОСОБА_1 03.09.2018 року, а тому вважаю, що провадження в даній справі слід закрити.
Керуючись ст.130 ч.1, 247, 256, 276, 283-285 КУпАП, суддя -
постановив:
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд.
Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження та підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Павлів З.С.