Справа № 461/8641/17
Провадження № 2-с/461/24/18
03.10.2018 року м. Львів
Суддя Галицького районного суду м.Львова Стрельбицький В.В., дослідивши матеріали заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу,
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про скасування судового наказу №461/8641/17 від 27.06.2018р., мотивуючи заяву тим, що вона не погоджується із вимогами ЛМКП «Львіводоканал».
Крім цього, ОСОБА_1 просить звільнити її від сплати судового збору, покликаючись на п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Дослідивши подану заяву про скасування судового наказу, суд приходить до висновку, що таку слід повернути заявнику, виходячи із наступних підстав.
Частиною 2, 3, 4 ст. 170 ЦПК України встановлено, що заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі. Заява про скасування судового наказу має містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб - громадян України;
3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;
4) наказ, що оспорюється;
5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.
Заява підписується боржником або його представником.
Перевіривши матеріали заяви, суддя встановив, що у заяві ОСОБА_1 про скасування судового наказу відсутні дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_1 або номер і серія паспорта.
Крім цього, у п.4 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду заяви про скасування судового наказу сплачується судовий збір в розмірі 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з п.1 ч.5 ст. 170 ЦПК України, до заяви про скасування судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Оцінюючи покликання ОСОБА_1 щодо звільнення її від сплати судового збору, суд враховує наступне.
Згідно п.6 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Заявник ОСОБА_1 не є позивачем у даній справі, а сама справа не є справою про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а справою наказного провадження про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.
Також, суд знаходить необгрунтованим покликання ОСОБА_1 на ст.22 Закону України «Про судовий збір», оскільки за змістом ст.22 вказаного Закону, від сплати судового збору звільняються споживачі за їхніми позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. В той же час заявник не є позивачем у даній справі.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 28.11.2013 року № 12-рп/2013 та відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого ст. 55 Конституції України.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, повинен бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
У своїй практиці Європейський суд(далі - Суд) неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Суд повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець, держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співрозмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права. Право на доступ до правосуддя не є абсолютним з точки зору його практичного забезпечення, вказане право в силу своєї природи вимагає державного регулювання (яке може змінюватися залежно від місця та часу, з урахуванням потреб і ресурсів як суспільства, так і конкретних осіб). Разом з тим, таке врегулювання не повинно завдавати шкоди змісту цього права та конкурувати з іншими правами, встановленими Конвенцією.
Перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1, суддя встановив відсутність документу, що підтверджує сплату судового збору або документів, які підтверджували б звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору у випадках, передбачених Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.6 ст. 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.
Оскільки ОСОБА_1 не подала суду документу, що підтверджує сплату судового збору за подання зави про скасування судового наказу або документів, які підтверджували б звільнення її від сплати судового збору у випадках, передбачених Законом України «Про судовий збір», а також не вказала у заяві дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_1 або номер і серію паспорта - суд приходить до висновку про необхідність повернення даної заяви без розгляду відповідно до вимог ч.6 ст. 170 ЦПК України.
Керуючись ст.170 ЦПК України, суддя,-
повернути ОСОБА_1 без розгляду її заяву про скасування судового наказу від 12 грудня 2017 року у справі 461/8641/17.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд м.Львова протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Стрельбицький В.В.