328/1953/18
03.10.2018
2/328/871/18
03 жовтня 2018 року м. Токмак
Токмацький районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Новікової Н.В., за участі секретаря судового засідання Похвалітової М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу №328/1953/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить визнати відповідача таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1.
В обґрунтування позову зазначено, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. У квартирі зареєстрований її колишній чоловік ОСОБА_2 З 2015 року відповідач не проживає у квартирі. За житлово-комунальні послуги відповідач не платить, чинить перешкоди у отриманні позивачем житлової субсидії.
Позивач у судовому засіданні позов підтримала, проти ухвалення заочного рішення в справі не заперечує.
Відповідач в судові засідання 03.09.2018 року, 20.09.2018 року та 03.10.2009 року не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи, причини неявки не повідомив, відзив на позов не надав.
Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що вона є хрещеною матір'ю старшої донька сторін. Відповідач не проживає у квартирі з 2015 року, його речі у квартирі відсутні.
Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснили, що вона перебуває у дружніх стосунках зі сторонами. Відповідач не проживає у квартирі позивача з 2015 року, його речі у квартирі відсутні. Його місце проживання їй не відоме.
Заслухавши пояснення позивача та свідків, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивач є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується договором дарування від 19.08.2009 року з реєстраційним написом, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 16.09.2009 року, інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.07.2018 року.
У належній позивачу квартирі зареєстрований її колишній чоловік ОСОБА_2, що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи від 30.07.2018 №10-06/2789.
Факт перебування сторін у шлюбі та його розірвання підтверджується копією заочного рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 31 травня 2018 року у справі №328/665/18.
Відповідач не проживає у квартирі за місцем реєстрації з 09 квітня 2015 року, що підтверджується поясненнями свідків та довідкою ОСББ «Господар» від 28.09.2018 року.
В зв'язку з тим, що відповідач не знявся з реєстрації місця проживання, позивач не може розпоряджатися належним їй майном у повному обсязі.
Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Конституцією України (ст.41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.316, 317, 319, 321 ЦК України).
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав, хоч би ці порушення і не були поєднанні з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені ст.16, 386, 391 ЦК України.
Права власника житлового будинку, квартири визначені ст.383 ЦК України та ст.150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у права власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Відповідно до положень ст.405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відсутність члена сім'ї понад один рік без поважних причин є юридичним фактом, що призводить до втрати членом сім'ї права користування помешканням.
Суд встановив, що відповідач, яка є членом сім'ї позивача, відсутня за адресою житлового будинку понад 1 рік, що є підставою для визнання її такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача необхідно стягнути на користь позивача сплачений нею судовий збір в сумі 704,80 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.2, 10, 19, 223, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через Токмацький районний суд Запорізької області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Реквізити сторін:
позивач - ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1,
відповідач - ОСОБА_2, місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2.
Суддя: