1Справа № 335/7944/18 2/335/2092/2018
1 жовтня 2018 р. Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Соболєвої І.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати,
10.07.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який 28.09.2018, було уточнено, про стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати, мотивуючи свої вимоги тим, що він перебуває у трудових відносинах з ПАТ «Запоріжжяобленерго» та працює на посаді електромонтера з експлуатації розподільчих мереж. На теперішній час заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі становить: листопад 2017 р. - 2 054,99 грн., грудень 2017 р. - 4 505,44 грн., січень 2018 р. - 5 774,68 грн., березень 2018 р. - 4 161,92 грн., квітень 2018 р. - 2 037,85 грн., а разом - 18 534 грн. 88 коп., яку позивач на підставі ст. 115 КЗпП України просить стягнути з відповідача в судовому порядку. Крім цього, позивач просить стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 6 300 грн. 00 коп.
Ухвалою судді від 10.07.2018 прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи, витребувано у ПАТ «Запоріжжяобленерго» довідку-розрахунок нарахованої, але не виплаченої заробітної плати ОСОБА_1, та копію наказу про прийняття на роботу.
Згідно відзиву на позовну заяву, та доповнень до нього, відповідач зазначив, що відповідно до довідки ПАТ «Запоріжжяобленерго» розмір заборгованості із заробітної плати позивача станом на 24.09.2018 за період з вересня 2017 р. по червень 2018 р. становить 18 534,88 грн.
Крім того, представник відповідача зазначив у відзиві, що підготовка позовної заяви про стягнення заробітної плати не є складною, а тому витрати на послуги адвоката по зазначеній справі можуть бути зменшені судом.
На підставі викладеного вище, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності зі ст. ст. 12,13 ЦПК України суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Відповідно до ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Згідно із ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII від 19.10.1973, держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожного на справедливі і сприятливі умови праці.
Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Статтею 233 КЗпП України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває у трудових відносинах з ПАТ «Запоріжжяобленерго» та працює на посаді електромонтера з експлуатації розподільчих мереж.
Відповідно до наданої відповідачем суду довідки про нараховану, але не виплачену заробітну плату, протягом вересня 2017 р. - червня 2018 р., ОСОБА_1 не в повному обсязі отримував у строки, визначені ст. 115 КЗпП України, заробітну плату.
Зазначені обставини визнані відповідачем і, оскільки суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин і добровільності їх визнання, ці обставини в силу положень ст. 82 ЦПК не підлягають доказуванню.
Таким чином відповідачем порушено трудові права позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення заборгованості по заробітній платі.
Згідно довідки ПАТ «Запоріжжяобленерго», яка надана відповідачем, станом на 24.09.2018 розмір заборгованості відповідача перед ОСОБА_1 по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі, за період вересень 2017 р. - червень 2018 р. складає 18 534,88 грн., яка підлягає стягненню у судовому порядку.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки «класичне» право власності, яке розглядається в Україні, а й, до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати.
Отже, відсутність коштів у роботодавця жодним чином не може слугувати поважною причиною невиплати працівникові всіх належних йому сум, а невиплата заробітної плати розцінюється Європейським судом з прав людини як порушення права на мирне володіння своїм майном.
З огляду на наведене, доводи відповідача про скрутне фінансове становище та залежність виплати заробітної плати від стану виконання зобов'язань споживачами послуг товариства, як підстава для відмови у задоволенні позову, є неспроможними.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а стягненню підлягає нарахована, але фактично не виплачена заробітна плата в загальному розмірі 18 534,88 грн.
Вирішуючи вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 6 300 грн. 00 коп., суд виходить з такого.
У відповідності до ч. 3 ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов'язані з розглядом справи.
Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Участь адвоката, який представляє інтереси позивача у справі ОСОБА_2 і факт надання правової допомоги підтверджено ордером на надання правової допомоги, договором про надання правової допомоги, копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, квитанцією на суму 6 300 грн. 00 коп. та актом прийняття-передачі наданих адвокатських послуг. Адвокат у судовому засіданні участі не приймав, а тому суд вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є не співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом наданих послуг, розміром позовних вимог, справа не є складною, не потребує значного часу на виконання робіт, тому на підставі ч. 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу підлягає зменшенню до 1 800 грн. 00 коп.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору за звернення до суду з позовним вимогами про стягнення заробітної плати, а тому суд вважає необхідним в порядку, передбаченому ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 704,80 гривень.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 10-12, 13, 81, 82, 141, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати задовольнити частково.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 18 534,88 грн. без урахування прибуткового податку з громадян й інших обов'язкових платежів, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 800 грн., а всього стягнути 20 334 (двадцять тисяч триста тридцять чотири) гривень 88 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926) в дохід держави судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 1 жовтня 2018 р.
Суддя І.П. Соболєва