вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
м. Київ
"02" жовтня 2018 р. Справа№ 910/3562/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорної Л.В.
суддів: Яковлєва М.Л.
Шаптали Є.Ю.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження
без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю «Сантехсервіс»
на рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2018
(повний текст складено 05.07.2018 )
у справі №910/3562/17 (суддя - Мандриченко О.В.)
за позовом публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк»
в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Куреного Олександра Вікторовича
до товариства з обмеженою відповідальністю «Сантехсервіс»
про стягнення заборгованості 75560,36грн.
встановив:
У березні 2017 ПАТ«Брокбізнесбанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Куреного Олександра Вікторовича (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ«Сантехсервіс» про стягнення 52020,90грн. боргу та 23539,46грн. пені. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на наявність у відповідача обов'язку з повернення суми авансового платежу за договором підряду №08/01/14 від 03.02.2014 та сплати пені за період з 22.02.2014 по 21.08.2014 у зв'язку з порушенням строків виконання вказаного договору.
27.04.2018 відповідачем подано суду першої інстанції відзив на позовну заяву, в якому відповідач, зокрема, просив відмовити в позові у зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності на звернення до суду.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 у справі №910/3562/17 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ«Сантехсервіс» на користь ПАТ«Брокбізнесбанк» 52020,90грн. заборгованості за авансовими платежами та 1101,55грн. судового збору. У задоволенні іншої частини позову відмовлено повністю. При прийнятті вказаного рішення місцевий господарський суд дійшов до висновку про порушення відповідачем строків виконання договору підряду №08/01/14 від 03.02.2014; відсутність належним чином складеного та підписаного акту приймання виконаних будівельних робіт за цим договором; відхилив як доказ акт приймання виконаних будівельних робіт від 04.03.2014 за лютий 2014; застосував до вимог позивача про стягнення 23539,46грн. пені позовну давність.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ«Сантехсервіс» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 у справі №910/3562/17 та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог повністю, а також покласти судові витрати на позивача. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що ним не допущено порушень строків виконання договору підряду №08/01/14 від 03.02.2014; відповідач стверджує про виконання договору підряду в повному обсязі, посилаючись при цьому на акт приймання виконаних будівельних робіт від 04.03.2014 за лютий 2014, який в свою чергу вважає належним доказом у справі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2018 відкрито апеляційне провадження у справі №910/3562/17 за апеляційною скаргою ТОВ«Сантехсервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 у справі №910/3562/17. Ухвалено розгляд апеляційної скарги ТОВ«Сантехсервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 у справі №910/3562/17 здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
21.08.2018 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, просить оскаржене судове рішення залишити без змін. Позивач зазначає, що не визнає і не визнавав факту оформлення зі сторони ПАТ«Брокбізнесбанк» акту приймання виконаних будівельних робіт від 04.03.2014 за лютий 2014; вказує, що з 03.03.2014 єдиною особою, яка має право діяти від імені ПАТ«Брокбізнесбанк» є Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Курений Олександр Вікторович, натомість акт приймання виконаних будівельних робіт від 04.03.2014 за лютий 2014 підписаний іншою особою, яка не є уповноваженим представником ПАТ«Брокбізнесбанк»; посилається на висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №15425/17-43 від 15.02.2014, згідно з яким встановити чи були виконані ТОВ«Сантехсервіс» підрядні роботи за договором підряду №08/01/14 від 03.02.2014 не вбачається можливим.
Згідно з розпорядженням Керівника апарату Київського апеляційного господарського суду №09.1-08/3175/18 від 23.05.2018 у зв'язку з переведенням судді РазіноїТ.І., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на посаду судді Північного апеляційного господарського суду, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу призначений повторний автоматизований розподіл справи №910/3562/17.
Згідно з Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2018 для розгляду справи №910/3562/17 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя ЧорнаЛ.В., судді ШапталаЄ.Ю., ЯковлєвМ.Л.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2018 у справі №910/3562/17 апеляційну скаргу ТОВ Сантехсервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 у справі №910/3562/17 прийнято до провадження у визначеному складі суду.
Відповідно до п.п.1, 2, 4 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.
03.02.2014 між ПАТ«Брокбізнесбанк» (замовник) та ТОВ«Сантехсервіс» (підрядник) був укладений договір підряду №08/01/14 (далі - договір), за яким підрядник зобов'язався виконати ремонтні та монтажні роботи в приміщеннях відділення «Оболонське» Київського ГРВ АТ «Брокбізнесбанк» за адресою: м.Київ, просп.Героїв Сталінграду, 24 А, а замовник зобов'язався прийняти роботи та оплатити їх в порядку та на умовах, передбачених договором.
Відповідно до ч.1 ст.846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Частиною першою ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з п.1.3. договору строк виконання робіт - 18 календарних днів з моменту його укладення. Тобто, до 21.02.2014.
Відповідно до п.2.1. загальна вартість робіт визначається договірною ціною та кошторисним розрахунком, що є невід'ємними частинами договору і складає 130052,24грн.
Проведення оплати за договором передбачено в два етапи, а саме: перерахування авансу в розмірі 40% від загальної вартості робіт, що складає 52020,90грн., впродовж п'яти банківських днів після підписання договору та здійснення кінцевого розрахунку впродовж п'яти банківських днів після повного завершення робіт і підписання актів приймання виконаних робіт (п.п.2.3.1., 2.3.2. договору).
Матеріалами справи підтверджується, що 11.02.2014 замовник перерахував підряднику 52020,90грн. авансу (т.1 а.с.48).
Згідно з п.2.6. договору по закінченню робіт замовник приймає виконану роботу на підставі актів приймання виконаних робіт, які підписуються уповноваженими представниками сторін.
Відповідачем на підтвердження факту виконання договору підряду №08/01/14 від 03.02.2014 подано суду акт приймання виконаних будівельних робіт від 04.03.2014 за лютий 2014 (форма КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт від 04.03.2014 (форма КБ-3) на суму 130023,46грн. (т.1, а.с.70-84, а.с.85 відповідно).
Отже, враховуючи те, що строк виконання робіт за договором - 18 календарних днів з моменту його укладення, тобто, до 21.02.2014, відповідачем допущено порушення строків виконання робіт. При цьому, відповідачем допущено порушення строків виконання робіт понад 10 календарних днів (десятиденний строк закінчився 03.03.2014).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 ст.188 ГК України визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Частино 2 ст.849 ЦК України визначено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до п.4.5. договору у випадку порушення підрядником строків виконання робіт більше ніж на 10 календарних днів замовник має право розірвати договір шляхом направлення підряднику письмового повідомлення не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати розірвання. Протягом 5 робочих днів з моменту отримання повідомлення від замовника підрядник зобов'язується повернути замовнику отриманий аванс в повному обсязі та сплатити неустойку.
За змістом п.4.5. договору сторони погодили, що замовник має право відмовитись від договору підряду та вимагати повернення сплаченого авансу у випадку порушення підрядником строків виконання робіт, незалежно від самого факту виконання або невиконання робіт.
Так, 13.02.2017 позивач направив відповідачеві вимогу №975 (т.1, а.с.49), згідно з якою повідомляв ТОВ«Сантехсервіс» про розірвання договору та вимагав в семиденний термін повернути ПАТ«Брокбізнесбанк» суму отриманого авансу у розмірі 52020,90грн.
Факт направлення вказаної вимоги підтверджується описом вкладення у цінний лист та квитанцією від 13.02.2017 (т.1, а.с.50). Вказану вимогу відповідачем отримано 24.02.2018 за даними сайту ПАТ«Укрпошта» за відповідним штрихкодовим ідентифікатором (т.1. а.с.51).
Отже, враховуючи положення п.4.5 договору, договір №08/01/14 від 03.02.2014 розірваний з 01.03.2017 - через п'ять календарних днів від дати отримання відповідачем листа №975 від 13.02.2017.
Разом із цим, відповідно до вимог п.4.5 договору відповідач не повернув позивачеві сплачений останнім аванс в сумі 52020,90грн.
Відтак, висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення авансу в сумі 52020,90грн. колегія суддів вважає законним та обґрунтованим. При цьому, колегія суддів вважає, що наведені вище обставини справи, з урахуванням умов договору підряду №08/01/14 від 03.02.2014, є достатніми та самостійними підставами для задоволення позовних вимог в частині стягнення авансу.
Разом із тим, за твердженнями відповідача, акт приймання виконаних будівельних робіт від 04.03.2014 за лютий 2014 (форма КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт від 04.03.2014 (форма КБ-3) на суму 130023,46грн. з боку замовника було підписано УдотовимА.В., який на момент підписання акту та довідки працював в ПАТ«Брокбізнесбанк» та мав повноваження на їх підписання згідно з довіреністю.
Вказані твердження викладені в апеляційній скарзі відповідача та вбачаються з заяв свідків УдотоваА.В. та ВовкО.В. (т.2, а.с.136, а.с.137 відповідно).
Однак, Правлінням Національного банку України винесено постанову №107 від 28.02.2014 «Про віднесення ПАТ«Брокбізнесбанк» до категорії неплатоспроможних».
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №9 від 28.02.2014 розпочато процедуру виведення ПАТ«Брокбізнесбанк» з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 03.03.2014 по 02.06.2014; тимчасова адміністрація запроваджується строком на 3 місяці з 03.03.2014 по 02.06.2014; призначено уповноваженою особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ«Брокбізнесбанк» КуреногоО.В.
Частиною 1 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня призначення Уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
Отже, з 03.03.2014 єдиною особою, яка має право діяти від імені ПАТ«Брокбізнесбанк», є Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб КуренийО.В.
Згідно з наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ«Брокбізнесбанк» КуреногоО.В. №257 від 03.03.2014 скасовано дію всіх довіреностей, виданих ПАТ«Брокбізнесбанк», з 03.03.2014 (т.1, а.с.129).
Тобто, станом на момент підписання УдотовимА.В. акта приймання виконаних будівельних робіт від 04.03.2014 за лютий 2014 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт від 04.03.2014 на суму 130023,46грн. довіреність ПАТ«Брокбізнесбанк», видана УдотовуА.В., була скасована, а відтак останній не мав повноважень на підписання вказаних акта та довідки.
Зі змісту позовної заяви та відзиву на апеляційну скаргу вбачається, що КуренийО.В., як уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, не уповноважував будь-кого на підписання акта приймання виконаних будівельних робіт від 04.03.2014 за лютий 2014 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт від 04.03.2014 на суму 130023,46грн.
За таких обставин, акт приймання виконаних будівельних робіт від 04.03.2014 за лютий 2014 та довідка про вартість виконаних будівельних робіт від 04.03.2014 на суму 130023,46грн. не можуть вважатись такими, що належним чином підписані між сторонами спору.
При цьому, як вірно зауважив суд першої інстанції, в акті та довідці не вказано прізвища та посади особи, що їх підписала (підписані невстановленою особою), повноваження такої особи нічим не підтверджені; відтиск печатки замовника в договорі та акті і довідці різні; проставлення відтиску печатки «Управління справами» ПАТ«Брокбізнесбанк» не передбачено умовами укладеного між сторонами спору договору.
Окрім того, згідно з висновком Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №15425/17-43 від 15.02.2014 встановити за даними візуально-інструментального обстеження чи були виконані ТОВ«Сантехсервіс» підрядні роботи за договором підряду №08/01/14 від 03.02.2014 не вбачається можливим, так само як і встановити виконання підрядних робіт, які зазначені в акті приймання виконаних будівельних робіт від 04.03.2014 за лютий 2014.
Висновок про неможливість обґрунтовано тим, що у приміщенні проводилися інші ремонтно-будівельні роботи, не обумовлені спірним договором, відбулася зміна функціонального використання та планування об'єкта дослідження, акти на закриття прихованих робіт та проектну документацію не отримано.
Щодо заяви відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності у даній справі колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 256 ЦК України передбачено, що особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу протягом строку позовної давності. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).
Відповідно до ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Частиною 4 ст.267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Колегія суддів вважає, що хоча позивач і мав право, передбачене п.4.5. договору, розірвати договір та вимагати повернення сплаченого авансу з 22.02.2014 у зв'язку з порушенням відповідачем строків виконання робіт, але скористався таким правом лише 13.02.2017 шляхом направлення відповідачеві вимоги №975. Відтак, право позивача на отримання сплаченого авансу було порушене відповідачем з дня, наступного за кінцевим днем строку, в межах якого позивач вимагав від відповідача повернення авансу - 03.03.2017 (сім днів з моменту отримання листа №975 від 13.02.2017).
Позову заяву про стягнення з відповідача попередньої плати позивач подав до Господарського суду міста Києва 06.03.2017, тобто в межах загального строку позовної давності.
Крім суми авансу, позивач просив стягнути з відповідача 23539,46грн. пені за порушення строків виконання робіт, нарахованої з 22.02.2014 по 21.08.2014.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п.4.4 договору у випадку несвоєчасного виконання роботи підрядником, замовник має право вимагати від підрядника сплату пені в розмірі 0,1% від вартості робіт за кожен день прострочення.
Як вже зазначалось, строк виконання підрядних робіт визначений сторонами - до 21.02.2014. Тобто у позивача право вимагати сплату пені на підставі п.4.4. договору виникло з 22.02.2014.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Отже, строк позовної давності, про застосування кого заявлено відповідачем, щодо вимог про стягнення 23539,46грн. пені сплив 22.02.2015. Як вже зазначалось, позову заяву подано до Господарського суду міста Києва 06.03.2017, тобто з пропуском строку позовної давності щодо вимог про стягнення пені, наслідком чого є відмова в задоволенні таких вимог.
Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, про те, що ним не допущено порушень строків виконання договору підряду №08/01/14 від 03.02.2014 та про виконання договору підряду в повному обсязі, спростовуються вищевикладеним.
Відповідно до ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 у справі №910/3562/17.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст.270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
постановив:
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 у справі №910/3562/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сантехсервіс» без задоволення.
2. Матеріали справи №910/3562/17 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Копію постанови надіслати учасникам апеляційного провадження.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк, передбачені ст.ст.288, 289 ГПК України.
Головуючий суддя Л.В. Чорна
Судді М.Л. Яковлєв
Є.Ю. Шаптала