вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
"25" вересня 2018 р. Справа№ 911/3719/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Зеленіна В.О.
Кропивної Л.В.
За участю секретаря судового засідання Москаленко Г.С.
представники сторін:
від позивача - не прибули,
від відповідача - Христофоров О.В., довіреність № 01-21/13-1 від 11.01.18,
від третьої особи - не прибули,
розглянувши матеріали
апеляційної скарги Державного підприємства «Макарівське лісове господарство»
на рішення Господарського суду Київської області
від 31.05.2018
у справі № 911/3719/17 (суддя Антонова В.М.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»
в особі Регіональної філії «Одеська залізниця»
ПАТ «Українська залізниця»
до Державного підприємства «Макарівське лісове господарство»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Одеська митниця ДФС
про стягнення 1 620 311,04 грн.
Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» (далі - позивач, ПАТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця») звернулося до суду з позовом про стягнення з Державного підприємства «Макарівське лісове господарство» (далі - відповідач, ДП «Макарівське лісове господарство») 1 620 311,04 грн. нарахованих платежів за час затримки вагонів.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що залізниця понесла додаткові витрати пов'язані з перевезенням та затримкою вантажу відповідача, а саме: рухомого складу залізниці з експортною деревиною (деревина паливна у вигляді колон, полін, сучків, в'язанок хмизу або в аналогічних видах) - залізничних вагонів Державного підприємства «Макарівське лісове господарство» за номерами 68598655, 68702471, 67674366, 67583245, 63548390, 67865824.
Зазначені вагони були затримані на залізничній станції «Кучурган» Відділу митного оформлення № 2 митного посту «Роздільна» Одеської митниці ДФС з ініціативи правоохоронних органів для здійснення митного огляду (переогляду) вантажу. Внаслідок зазначених подій, позивач поніс витрати у розмірі 1 620 311,04 грн., пов'язані із здійсненням розвантажувальних, навантажувальних, перевантажувальних та інших операцій, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.
ДП «Макарівське лісове господарство» вважає, що відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов'язаних з затримкою вагонів під час здійснення їх перевезення залізничним транспортом, оскільки затримка вагонів сталася не у зв'язку з митними формальностями, а за ініціативи правоохоронного органу. До того ж відповідач наголошує на відсутності його вини у затримці вагонів правоохоронними органами та арешті вантажу через неналежне митне оформлення та допущення експорту забороненого вантажу.
Рішенням Господарського суду Київської області від 31.05.2018 у справі № 911/3719/17 позов задоволено.
Стягнуто з ДП «Макарівське лісове господарство» на користь ПАТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» 1 620 311,04 грн. нарахованих платежів за час затримки вагонів та 24 304,67 грн. судового збору.
В обґрунтування рішення суд послався на те, що огляд вагонів дійсно був проведений не у зв'язку з митним оглядом, а на виконання процесуальної дій, однак дії митних органів по зупинці залізничних вагонів відповідача 14.01.2017 та їх огляду слід розцінювати як одну з форм митного контролю, що зобов'язувала працівників митниці до виконання мінімальних митних формальностей відповідно до ч. 5 ст. 338 Митного кодексу України. При цьому, відповідальність вантажовідправника може підтверджуватись актами загальної форми, з огляду на які встановлено підстави для стягнення коштів за затримку вагонів.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ДП «Макарівське лісове господарство» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 31.05.2018 у справі № 911/3719/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Обґрунтування апеляційної скарги зводяться до того, що судом, зокрема, не було враховано порядок та підстави для здійснення митного огляду вагонів. Огляд відбувся на підставі ухвали слідчого судді в рамках кримінального провадження, що виключає підстави вважати його митними формальностями. Також відповідач зазначав про необхідність залучити до розгляду справи СЧ «Пролісок», яке є вантажоотримувачем.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2018 апеляційну скаргу ДП «Макарівське лісове господарство» передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів Зеленіна В.О., Кропивної Л.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2018 поновлено ДП «Макарівське лісове господарство» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП «Макарівське лісове господарство» у складі колегії суддів: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Кропивна Л.В. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 05.09.2018.
21.08.2018 через Відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від ПАТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.
05.09.2018 через Відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від ДП «Макарівське лісове господарство» надійшла заява про розподіл судових витрат.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2018 відкладено розгляд справи на 19.09.2018.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2018 відкладено розгляд справи на 25.09.2018.
24.09.2018 через Відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від ДП «Макарівське лісове господарство» надійшла судова практика Верховного Суду щодо подібних правовідносин, яку відповідач просить долучити до матеріалів справи та врахувати під час вирішення спору.
24.09.2018 на електронну пошту Київського апеляційного господарського суду від ПАТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» надійшла судова практика Верховного Суду з аналогічних справ.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для повного, всебічного та правильного вирішення справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.
Представник ДП «Макарівське лісове господарство» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд рішення Господарського суду Київської області від 31.05.2018 у справі № 911/3719/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Представник ПАТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» та Одеської митниці ДФС у судове засідання не прибули, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку оскаржуваного рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відсутніх сторін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
У грудні 2016 року та січні 2017 року відповідач відправив зі станції «Спартак» Південно-Західної залізниці до станції «Галац Ларга» Румунської залізниці вагони № 68598655, № 68702471, № 67674366, № 67583245, № 63548390, № 67865824 з вантажем деревина паливна у вигляді колон, полін, сучків, в'язанок хмизу або в аналогічних видах, доказом чого є СМГС накладні за номерами відправок № 455915, № 456699, № 456681, № 456707, № 456574, № 456582.
Вантажовідправником вказаних товарів у документах зазначено ДП «Макарівське лісове господарство», вантажоотримувачем - СЧ «Пролісок» С.Р.Л. (Румунія). Вантаж був оформлений у митному режимі «експорт» Київською обласною митницею ДФС.
14.01.2017 на адресу Одеської митниці ДФС від слідчого СУ ГУНП в Одеській області надійшло доручення № 4/023 від 14.01.2017 на проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення (вагонів з деревиною) у кількості 19 штук, серед яких вагони за номерами 68598655, 68702471, 67674366, 67583245, 63548390, 67865824, що переміщуються до СЧ «Пролісок» С.Р.Л. (Румунія).
Підставою для проведення огляду (переогляду) визначено доручення слідчого, надане в рамках кримінального провадження (справи) № 12017160000000023 від 13.01.2017.
Огляд (переогляд) вагонів було зобов'язано провести у присутності співробітників УЗЕ в Одеській області ДЗЕ Національної поліції України.
Того ж дня начальнику залізничної станції Кучурган Одеської залізниці надійшла заява Відділу митного оформлення № 2 митного посту «Роздільна» Одеської митниці ДФС з вимогою затримки вагонів, зокрема, але не виключно, за номерами 68598655, 68702471, 67674366, 67583245, 63548390, 67865824 з вантажем - деревина паливна, для проведення переогляду, на підставі ч. 5 ст. 338 МКУ, п. 14 Постанови КМУ від 23.05.2012 № 467 та доручення на проведення огляду (переогляду) транспортних засобів комерційного призначення від 14.01.2017 № 4/023, наданого слідчим СУ ГУНП в Одеській області.
По факту затримки вагонів з метою проведення митними органами огляду (переогляду) транспортних засобів працівниками залізниці було складено акт загальної форми № 7к1 від 14.01.2017 та надано телеграфне повідомлення від 14.01.2017 на станцію відправлення для повідомлення вантажовідправника про затримку вагонів.
19.01.2017 Приморський районний суд м. Одеси в межах розгляду кримінальної справи № 522/1008/17, 1-кс/522/844/17 постановив ухвалу, якою надав старшому слідчому в ОВС СУ ГУ НП в Одеській області Макаровій М.М. та співробітникам УЗЕ в Одеській області ДЗЕ НП України дозвіл на проведення огляду вантажу, який переміщається у залізничних вагонах, зокрема, № 68598655, № 68702471, № 67674366, № 67583245, № 63548390, № 67865824 та які знаходяться на залізничній дорожній станції Кучургани регіональної філії Одеської митниці.
23.01.2017 старшим слідчим з ОВС СУ ГУ НП в Одеській області підполковником поліції Макаровою М.М. у відповідності до ст. ст. 104, 105, 106, 223, 234, 237 КПК України було проведено огляд вагонів № 68598655, № 68702471, № 67674366, № 67583245, № 63548390, № 67865824, в ході якого встановлено невідповідності відомостей стосовно якості та діаметру деревини, які переміщуються у вагонах, даним зазначеним у митних деклараціях.
Так, у вагонах за номерами 68598655, 67583245 та 67865824 фактично знаходилося 15% ділової деревини, а 85% складала паливна деревина. У вагонах за номерами 68702471, 67674366 та 63548390 фактично знаходилося 20% ділової деревини, а 80% складала паливна деревина.
Деревина, яка знаходилася у вищевказаних залізничних вагонах відкритого типу була вилучена до СУ ГУ НП до вирішення питання законності здійснення експортних операцій за митну територію України.
Вилучені в ході обшуку товарно-матеріальні цінності були залишені на відповідальне зберігання начальнику залізничної станції Кучурган Одеської залізниці Грищенко Ю.В.
Постановою слідчого в ОВС СУ ГУ НП в Одеській області підполковника поліції Макарової М.М. від 25.01.2017 об'єкти деревини, які знаходилися у вагонах № 68598655, № 68702471, № 67674366, № 67583245, № 63548390, № 67865824 було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12017160000000023 від 13.01.2017, відкритому за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
У подальшому ухвалою від 26.01.2017 Приморський районний суд м. Одеси наклав арешт на майно (деревину), вилучену в ході огляду від 23.01.2017, яка переміщувалась у залізничних вантажних вагонах відкритого типу за № 68598655, № 68702471, № 67674366, № 67583245, № 63548390, № 67865824 та які знаходилися на станції Кучургани регіональної філії Одеської залізниці.
31.05.2017 старший слідчий в ОВС СУ ГУ НП в Одеській області підполковник поліції Макарова М.М. звернулася з листом до директора регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» з листом вих. № 4/7575, в якому просила з метою недопущення вивозу за межі України забороненої до експорту деревини, направити вагони № 68598655, № 68702471, № 67674366, № 67583245, № 63548390, № 67865824, які знаходилися на залізничній станції Кучурган регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» за адресою: Одеська обл., Розділянський район, с. Труд-куток, на станцію «Одеса-Застава-1» Одеської залізниці (код станції: 405101), одержувачу ТОВ «Віматекс» (код одержувача: 3294).
Листом від 31.05.2017 вих. № 54-17, адресованим директору регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», ТОВ «Віматекс» підтвердило свою готовність прийняти вищезазначені вагони на свою адресу. Оплату за ЖД тариф гарантувало.
Наказом начальника Дирекції залізничних перевезень № 350 від 18.07.2017 було дозволено переадресувати по первинним перевізним документам вагони № 68598655, № 68702471, № 67674366, № 67583245, № 63548390, № 67865824 на станцію «Одеса-Застава-1» одержувачу ТОВ «Віматекс».
У зв'язку з вищевказаним, враховуючи затримку вагонів для проведення огляду (переогляду), яка виникла на залізничному транспорті з 14.01.2017 та тривала до 18.07.2017, відповідачу були нараховані додаткові платежі згідно із ставками Збірника тарифів №1, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317, із застосуванням коригувального коефіцієнта 2,302, про що було складено акт загальної форми № 111 к1 від 18.07.2017 про закінчення затримки даних вагонів.
Так, за користування вагонами № 68598655, № 68702471, № 67674366, № 67583245, № 63548390, № 67865824 на станціях «Спартак» Південно-Західної залізниці та Кучургани регіональної філії Одеської залізниці було нараховано платежів на загальну суму 1 623 152,56 грн, з яких: плата за користування вагоном (код 117) на суму 973 886,88 грн .(крім того ПДВ 194 777,38 грн.), за зберігання вантажу (код 116) - 377 822,65 грн. (крім того ПДВ 75 564,53 грн.), за телеграфне повідомлення (код 118) - 244,00 грн. (крім того ПДВ 48,80 грн.), за маневрову роботу (код 115) - 673,60 грн. (крім того ПДВ 134,72 грн.). Всього до сплати 1 352 627,13 грн., крім того ПДВ 270 525,43 грн., а разом 1 623 152,56 грн.
31.07.2017 начальник станції Бородянка (Спартак) Київської дирекції залізничних перевезень Південно-Західної залізниці направив відповідачу претензію вих. № 27 про сплату додаткових платежів за затримку вагонів на суму 1 623 152,56 грн.
Листом від 11.09.2017 вих. № 07-09/341 відповідач відмовився від оплати нарахованих залізницею платежів з тих підстав, що не є власником чи перевізником товарів, що були завантажені у затримані вагони. Вважає, що оскільки за умовами договору поставки, укладеного між ДП «Макарівське лісове господарство» та СЧ «Пролісок» С.Р.Л., постачання товару у вагонах № 68598655, № 68702471, № 67674366, № 67583245, № 63548390, № 67865824 здійснюється на умовах FCA-склад продавця, отже право власності та усі ризики, пов'язані з його доставкою, переходять до покупця з моменту завантаження товару на складі підприємства, і тому відповідач не несе зобов'язань щодо оплати витрат залізниці, які пов'язані з користуванням зазначеними вагонами та іншими послугами залізниці.
Враховуючи відмову відповідача, ПАТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» звернулося з даним позовом та просить стягнути з ДП «Макарівське лісове господарство» 1 620 311,04 грн. нарахованих платежів за час затримки вагонів, а саме: 1 168 664,40 грн. плати за користування вагонами, 451 353,84 грн. збору за зберігання вантажу у вагонах та 292,80 грн. телеграфного збору.
Пунктами 2, 5 ст. 306 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ст. 119 Статуту залізниць України (далі за текстом - Статут залізниць), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 року, за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх вантажовласнику. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням.
Відповідно до пунктів 2, 13 Правил користування вагонами і контейнерам, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999, за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату. Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.
Пунктами 8, 9 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, визначено, що збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). За зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.
Крім того, ч. 1 ст. 26 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.
Факт затримки вагонів № 68598655, № 68702471, № 67674366, № 67583245, № 63548390, № 67865824 документально підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, зокрема складеними позивачем актами загальної форми № 7к1 від 14.01.2017 та 111к1 від 18.07.2017, які були складені відповідно до вимог чинного законодавства та на підставі яких було розраховано плату за користування вагонами, збір за зберігання вантажу, збір за телеграфне повідомлення про затримку, плата за маневрову роботу, які були виконані залізницею через затримку спірних вагонів, на загальну суму 1 623 152,56 грн.
Зазначені акти загальної форми відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про залізничний транспорт», ст. 129 Статуту залізниць України, є підставами для матеріальної відповідальності вантажовідправника - відповідача у справі.
При цьому судом першої інстанції вірно встановлено, що затримка вагонів відбулась у зв'язку з проведенням митних формальностей, з метою огляду вантажу, що перевозився у зазначених вагонах.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. При цьому, митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 318 Митного кодексу України визначено, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст. 336 Митного кодексу України митний огляд (огляд та переогляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення) є формою митного контролю, який здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів.
Оскільки будь-які операції з товарами (вантажами), які перебувають під митним контролем, можуть виконуватися лише з дозволу митниці, то проведення огляду залізничних вагонів майстером Роздільнянського лісництва та отримання інформації працівником поліції про рух товарів у вагонах № 68598655, № 68702471, № 67674366, № 67583245, № 63548390, № 67865824, став можливим лише за умови, що зверненню до суду з клопотанням про надання дозволу на проведення їх огляду в межах розгляду кримінальної справи № 522/1008/17 як слідчої дії, передував їх митний огляд, проведений митними органами на виконання доручення слідчого № 4/023 від 14.01.2017, в присутності працівника поліції, обов'язковість участі якого під час проведення огляду (перегляду) вагонів була визначена слідчим як необхідна умова.
Таким чином, огляд вагонів, який був оформлений протоколом від 23.01.2017 дійсно був проведений не у зв'язку з митним оглядом, а на виконання процесуальної дій, однак дії митних органів по зупинці залізничних вагонів відповідача 14.01.2017 та їх огляду, слід розцінювати як одну з форм митного контролю, що зобов'язувала працівників митниці до виконання мінімальних митних формальностей відповідно до ч. 5 ст. 338 Митного кодексу України.
Як зазначено в ч. 5 ст. 338 Митного кодексу України, з метою проведення огляду (переогляду) товарів посадові особи органів доходів і зборів самостійно вживають заходів, передбачених цим Кодексом, на всій митній території України, включаючи зупинення транспортних засобів для проведення їх огляду (переогляду), в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги. Такий огляд (переогляд) проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення. Якщо в результаті проведення огляду (переогляду) виявлено факт незаконного переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, витрати, пов'язані з проведенням огляду (переогляду), відшкодовуються власником зазначених товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою.
Враховуючи викладене, дії щодо здійснення митного огляду після митного оформлення є митними формальностями, а тому на них розповсюджуються також положення ст. 218 Митного кодексу України.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Митного кодексу України розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за рахунок власників товарів або уповноважених ними осіб.
Відповідно до ст. 28 § 6, ст. 32 § 1 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення якщо перешкода до перевезення вантажу чи його видачі виникла по причинам, не залежним від перевізника, перевізнику повинні бути сплачені додаткові провізні платежі і витрати, понесені ним у зв'язку з перешкодами, а також неустойки, якщо вони передбачені національним законодавством. Перевізнику повинні бути відшкодовані всі витрати, пов'язані з перевезенням вантажу, не передбачені застосованими тарифами і викликані причинами, які не залежать від перевізника.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що системний аналіз змісту положень статей Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, ст. 218, 338 Митного кодексу України, ст. 119, 121 Статуту залізниць України, п. 2, 3, 8, 10-13, 15, 16 Правил користування вагонами, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 11 від 25.02.1999, пунктів 8, 9 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 свідчить про те, що вартість проведених залізницею розвантажувальних, навантажувальних та перевантажувальних робіт, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, має в будь-якому випадку оплачуватися вантажовласниками (вантажовідправниками) незалежно від того, чи виявлено митницею факт незаконного переміщення товару під час здійснення митного контролю.
Розрахунок плати за користування залізничними вагонами, збір за зберігання, збір за телеграфне повідомлення про затримку та плату за маневрову роботу, які були виконані залізницею через затримку вагонів № 68598655, № 68702471, № 67674366, № 67583245, № 63548390, № 67865824, здійснений на підставі актів загальної форми, які складено відповідно до приписів чинного законодавства, здійснений у відповідності, зокрема, до п. 10 Правил користування вагонам і контейнерами та п. 9 Правил зберігання вантажів, Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послугами.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 1 620 311,04 грн., які складаються з плати за користування вагонами у сумі 1 168 664,40 грн., збору за зберігання вантажу у вагонах у сумі 451 353,84 грн. та телеграфного збору у сумі 292,80 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відхилення посилань відповідача на те, що відшкодування залізниці додаткових проїзних платежів (вартості розвантажувальних, навантажувальних, перевантажувальних та інших операцій) за час проведення огляду (переогляду) товару та затримки вагонів має здійснюватися органом, з ініціативи якого прийнято рішення про проведення митного огляду, оскільки виходячи з системного аналізу змісту положень статей 28, 31, 32 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, статей 218, 338 Митного кодексу України та статей 119, 121 Статуту залізниць України, вартість проведених залізницею робіт, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, має в будь-якому випадку оплачуватися вантажовласниками (вантажовідправниками) незалежно від того, чи виявлено митницею факт незаконного переміщення товару під час здійснення митного контролю.
У разі ж відсутності виявлення такого факту вантажовідправник може стягнути в судовому порядку понесені ним збитки у розмірі вартості сплачених залізниці витрат з того органу, за ініціативою якого було проведено затримку товару на станціях залізниці чи на підходах до них.
До підстав для звільнення вантажовідправника, вантажоотримувача від плати за користування вагонами і контейнерами, відповідно до ст. 121 Статуту залізниць та п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами, віднесено: 1) стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також стихійне лихо або аварія на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; 2) подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність; 3) затримка прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці.
При цьому, здійснення митних процедур (митних формальностей) не входять до цього переліку та не є підставою для звільнення вантажовідправника від плати за користування вагонами та контейнерами.
Стосовно заяви відповідача від 19.03.2018 про застосування шестимісячного строку позовної давності, встановленого ст. 137 Статуту залізниць України, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для його застосування, оскільки відповідний строк має розраховуватися не з дня складання акту загальної форми, який фіксує початок затримки, а з дня закінчення затримки вагонів, з огляду на те, що на день затримки не має підстав говорити про порушене право вантажовідправника і починати обчислювати строк позовної давності.
Враховуючи встановлені вище обставини, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з Державного підприємства «Макарівське лісове господарство» на користь ПАТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» 1 620 311,04 грн. нарахованих платежів за час затримки вагонів.
Інших доводів та доказів, які б слугували підставою для скасування судового рішення по даній справі апелянтом не наведено.
Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Обставини, викладені Державним підприємством «Макарівське лісове господарство» в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Київської області від 31.05.2018 у справі № 911/3719/17 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Державного підприємства «Макарівське лісове господарство» задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Державне підприємство «Макарівське лісове господарство» (апелянта).
Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 269-270, 275-276, 282, 284 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Макарівське лісове господарство» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 31.05.2018 у справі № 911/3719/17 залишити без змін.
2. Матеріали справи № 911/3719/17 повернути до Господарського суду Київської області.
3. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.
Головуючий суддя Б.О. Ткаченко
Судді В.О. Зеленін
Л.В. Кропивна
Повний текст рішення складено 28.09.2018
З оригіналом згідно, помічник судді _______________ Д.С. Артюхов