ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
01 жовтня 2018 року № 826/4882/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Рейл Інвестментс»
доДержавної фіскальної служби України
третя особаДержавна казначейська служба України
про зобов'язання вчинити дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рейл Інвестментс» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (далі по тексту - відповідач), третя особа - Державна казначейська служба України, в якому просить зобов'язати Державну фіскальну службу України поновити на електронному рахунку №37517000188707 суму податку, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Рейл Інвестментс» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у системі електронного адміністрування ПДВ, а саме реєстраційний ліміт у сумі 10 351 399 гривень 43 копійки, що після анулювання реєстрації як платника ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейл Інвестментс» була перерахована до Державного бюджету України шляхом подання відповідного висновку в порядку статті 43 Податкового кодексу України до Державної казначейської служби України.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що виконуючи постанову суду про скасування рішення про анулювання реєстрації платника податків на додану вартість фіскальним органом не було вчинено дій щодо поновлення суми податку, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Рейл Інвестментс» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у системі електронного адміністрування ПДВ, а саме - реєстраційний ліміт у сумі 10 351 399,43 гривень, що були перераховані до бюджету внаслідок анулювання реєстрації платника ПДВ.
Додатково представник позивача стверджував, що якщо анулювання відбулось без дотримання визначеної законодавством процедури, то наслідки, до яких призвело таке анулювання, також не можуть бути обґрунтованими.
У відзиві на адміністративний позов представник відповідача зазначив, що за даними реєстру транзакцій ІС Податковий блок та даних СЕА Товариство з обмеженою відповідальністю «Рейл Інвестментс» жодного разу не здійснювало поповнення електронного рахунка №37517000188707 та відповідно ніякого списання до Державного бюджету не було. Тобто, здійснити поновлення суми на електронному рахунку №37517000188707 неможливо, оскільки рух коштів по рахунку взагалі відсутній.
Представник позивача у відповіді на відзив відповідача стверджує, що скриншот №2 із СЕА, на який посилається представник податкового органу, не може слугувати належним та допустимим доказом, оскільки не є офіційним документом та не завірений належним чином. Крім того, інформація від органу казначейства станом на 04 грудня 2015 року, тоді як реєстрацію позивача як платника ПДВ анульовано 03 грудня 2015 року, тобто очевидним є факт неможливості поповнення позивачем вказаного рахунку після анулювання реєстрації платником ПДВ.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2018 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рейл Інвестментс» зареєстроване як платник податку на додану вартість, починаючи з 01 червня 2014 року.
24 грудня 2015 року позивачем відкрито електронний рахунок №37517000188707.
Водночас, 17 листопада 2015 року Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийнято рішення №324/26-55-11-07-25 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейл Інвестметс» (податковий номер 391950526533) на підставі підпункту «ж» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, тобто у зв'язку з наявністю запису в державному реєстрі про відсутність ТОВ «Рейл Інвестметс» за його місцезнаходженням.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, на момент анулювання реєстрації платника податку на додану вартість залишок коштів на електронному рахунку ТОВ «Рейл Інвестментс» становив 10 351 399,43 грн.
Також, відповідно до наявних матеріалів справи вбачається, що за результатами судового оскарження рішення №324/26-55-11-07-25 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейл Інвестметс» постановою Вищого адміністративного суду України від 10 листопада 2016 року скасовано рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 17 листопада 2015 року №324/26-55-11-07-25 про анулювання реєстрації платника податків на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейл Інвестментс» (код ЄДРПОУ 39195058).
Матеріалами справи підтверджується, зокрема листом №240/6/99-99-08-02-01-15 від 10 січня 2017 року Державної фіскальної служби України, що згідно з даними Реєстру ТОВ «Рейл Інвестментс» 03 грудня 2015 року повторно зареєстровано платником ПДВ.
В той же час, представник позивача зазначає, що поновивши реєстрацію платника податку на додану вартість з 03 грудня 2015 року податковий орган не відобразив на його особовому рахунку №37517000188707 суми податку, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Рейл Інвестментс» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у системі електронного адміністрування ПДВ, а саме - реєстраційний ліміт у сумі 10 351 399,43 гривень.
Вказані обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року №71-VIII, яким запроваджено систему електронного адміністрування податку на додану вартість.
Згідно з пунктом 200-.1 статті 200-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:
суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;
суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;
суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;
суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;
інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 200-1.2 статті 200-1 Податкового кодексу України передбачено, що платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.
Як визначено пунктами 200-1.4 та 200-1.5 статті 200-1 Податкового кодексу України, на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:
а) з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу;
б) з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку;
в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;
г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.
З рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.
На запит платника податку йому шляхом надсилання електронного повідомлення надається інформація про рух коштів на його рахунках у системі електронного адміністрування податку.
Відповідно до пункту 200-1.7 статті 200-1 Податкового кодексу України кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.
Після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету (пункт 200-1.8 статті 200-1 Податкового кодексу України).
Аналізуючи вищенаведені норми статті 200-1 Податкового кодексу України, слід дійти висновку, що на електронному рахунку платника ПДВ обліковуються суми податку, що містяться у виданих чи отриманих податкових накладних, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, суми податку, сплачені при ввезенні товарів на митну територію України, а також суми податку у вигляді зарахованих платником чи з бюджету коштів.
При цьому ж, в разі анулювання реєстрації платника ПДВ в силу приписів пункту 200-1.8 статті 200-1 Податкового кодексу України до бюджету з електронного рахунку списуються кошти, а рахунок закривається.
Механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків визначає Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі по тексту - Порядок №569).
Згідно з пунктом 2 Порядку №569, рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку.
Отже, електронний рахунок відкривається саме з метою перерахування платником ПДВ коштів для досягнення необхідної суми податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, чи суми податку для сплати узгоджених податкових зобов'язань.
Водночас, на електронному рахунку платника в системі електронного адміністрування ПДВ обліковуються не тільки внесені платником кошти, а і суми податку, що містяться у виданих чи отриманих податкових накладних, що сплачені при ввезенні товарів на митну територію України тощо.
Так, наявними матеріалами справи підтверджується, що на момент анулювання реєстрації платника податку на додану вартість залишок коштів на електронному рахунку становив 10 351 399,43 гривень.
Також, згідно витягу із системи електронного адміністрування ПДВ №4326519, сформованого станом на 04 грудня 2015 року, сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - 0, тобто у відповідності до норм законодавства у зв'язку з анулюванням реєстрації позивача платником ПДВ, органом казначейства було перераховано залишок коштів на електронному рахунку до бюджету.
Відповідно до листа Державної фіскальної служби України від 19 січня 2015 року №1403/7/99-99-19-03-01-17 «Про систему електронного адміністрування ПДВ» система електронного адміністрування ПДВ, що організована на центральному рівні ДФС, забезпечує автоматичний облік у розрізі платників податку:
сум податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), та розрахунках коригування до них;
сум податку, сплачених платниками при ввезенні товарів на митну територію України;
сум поповнення та залишку коштів на рахунках у системі електронного адміністрування ПДВ;
суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.
Оскільки адміністратором системи електронного адміністрування ПДВ є Державна фіскальна служба України, тому останньою не забезпечено автоматичний облік суми податку, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Рейл Інвестментс» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у системі електронного адміністрування, а саме реєстраційний ліміт в розмірі 10 351 399,43 грн., з огляду на що суд дійшов висновку про зобов'язання відповідача вчинити дії щодо відновлення вказаної суми на електронному рахунку позивача.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14 березня 2018 року №К/9901/4537/17.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність допущення оскаржуваної бездіяльності з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейл Інвестментс» задовольнити.
2. Зобов'язати Державну фіскальну службу України поновити на електронному рахунку №37517000188707 суму податку, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Рейл Інвестментс» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у системі електронного адміністрування ПДВ, а саме реєстраційний ліміт у сумі 10 351 399 гривень 43 копійки, що після анулювання реєстрації як платника ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейл Інвестментс» була перерахована до Державного бюджету України шляхом подання відповідного висновку в порядку статті 43 Податкового кодексу України до Державної казначейської служби України.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейл Інвестментс» (03680, м. Київ, вул. Димитрова, 5, корп. 10-А, код ЄДРПОУ 39195058) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 39292197).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.І. Кузьменко