ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
25 вересня 2018 року № 826/7124/18
Окружний адміністративний суд м.Києва у складі судді Смолія І.В., при секретарі судового засідання Острович Е.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Громадської організації «Донецький меморіал»
до заступника Міністра юстиції України Чернишова Д.В.
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
за участю представників сторін:
від позивача: Букалова П.Ф.
від відповідача: Бігдан А.В.
Громадська організація «Донецький меморіал» (надалі також - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до заступника Міністра юстиції України Чернишова Д.В. (надалі також - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно не надано відповіді на публічний запит позивача, що є порушенням Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача надав суду відзив на заявлений позов та в судовому засіданні зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив.
Як, зазначає позивач, листом від 11.01.2018 року №4 правозахисна організація «Донецький меморіал» звернулось до заступника Міністра юстиції України Чернишова Д.В. у відповідності до ст. 40 Конституції України та ст.ст.19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» з проханням надати статистичну інформацію щодо діяльності установ кримінально-виконавчої служби у 2017 році.
Листом №2345/ПІ-ЮР-28-18/23.0 від 22.01.2018 року повідомлено позивача про продовження терміну розгляду запиту.
В подальшому листом від 09.02.2018 року №4635/ПІ-ЮР-28-18/23.0 відповідачем надано відповідь на запит (лист) позивача від 11.01.2018 року №4.
Однак, як вважає позивач, у зв'язку з неповною відповіддю та наданою інформацією, останній повторно листом від 13.02.2018 року №62 звернувся до заступника Міністра юстиції України з проханням повідомити про ненадану інформацію.
Запит від 13.02.2018 року №62, як зазначено позивачем, спрямовано поштовим повідомленням 13.02.2018 року о 16:28 та поштовим відправленням 06.03.2018 року (а.с. 11).
Станом на 04.05.2018 року відповідь на запит від 13.02.2018 року №62 не отримано.
Листом від 05.03.2018 року №89 позивач повторно звернувся до відповідача з проханням надати інформацію щодо виконання закону про амністію у 2017 році. Запит направлено рекомендованим листом, який отримано 12.03.2018 року, та на електрону адресу Міністерства юстиції України (themis@minjust.gov.ua) та заступника Міністра Д.Чернишова (d.chernyshov@minjust.gov.ua).
Також, позивач 12.03.2018 року та 13.03.2018 року направив відповідачеві нагадування про надання відповіді на його запити.
В зв'язку з неотриманням відповіді на запит від 13.02.2018 року №62, від 05.03.2018 року №89, позивач оскаржив такі дії відповідача до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.
Законом України «Про доступ до публічної інформації» визначено порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Згідно ст.4 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах:1) прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень;2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом;3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.
Статтею 5Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що доступ до інформації забезпечується шляхом:1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації:в офіційних друкованих виданнях;на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет;на єдиному державному веб-порталі відкритих даних;на інформаційних стендах;будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.
Відповідно до ст.12 даного закону,суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень;2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону;3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Згідно п.1 ч.1 ст.13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Частиною 1 ст.19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Статтею 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту (ч.1).
Отже, законом визначено обов'язок розпорядника інформації надати відповідь на запит про отримання публічної інформації після отримання такого запиту.
Відповідно до п.1 Положення про Міністерство юстиції України, зареєстроване постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 року №228, Міністерство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства юстиції України від 03.08.2015 року №1405/5 затверджено Інструкцію з діловодства в Міністерстві юстиції України, якою встановлено єдині вимоги до документування управлінської інформації та організації роботи з документами у Міністерстві незалежно від способу фіксації та відтворення інформації, яка міститься у документах, включаючи їх підготовку, реєстрацію, облік і контроль за виконанням.
Інструкцією передбачено, крім доставки об'єктом поштового зв'язку, також обов'язкове прийняття та первинне опрацювання документів, що надходять до Міністерства.
Інструкція передбачає, що документообіг Міністерства - це проходження документів в установі з моменту їх створення або одержання до завершення виконання або відправлення (пункт 1 розділу III Інструкції).
Ефективна організація документообігу передбачає: проходження документів у Міністерстві найкоротшим шляхом; скорочення кількості інстанцій, до яких повинні надходити документи (наприклад, під час погодження); одноразовість операцій з опрацювання документів, уникнення дублювання під час роботи з ними; централізацію, зосередження здійснення однотипних операцій з документами в одному місці; раціональне розташування в Міністерстві структурних підрозділів і робочих місць.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу III Інструкції доставка документів до Міністерства здійснюється, як правило, з використанням засобів поштового зв'язку і електрозв'язку, а також кур'єрською та фельд'єгерською службами.
Згідно з підпунктом 2 пункту 3 розділу III Інструкції № 1405/5 усі документи, що надходять до Міністерства, приймаються централізовано в Управлінні документального забезпечення, Управлінні по роботі зі зверненнями громадян та Відділі контролю відповідно до розподілу функціональних обов'язків.
Відповідно до підпункту 1 пункту 4 розділу III Інструкції № 1405/5 уся кореспонденція, що надходить на адресу Міністерства, підлягає обов'язковому попередньому розгляду в Департаменті організаційного забезпечення та контролю.
Реєстрація документів передбачена пунктом 5 розділу III Інструкції № 1405/5 та визначає, що реєстрація документів - це фіксування облікових даних про документ, що фіксує факт його створення, відправлення або одержання шляхом внесення в автоматизовану систему, зазначенням на ньому реєстраційного індексу та скануванням.
Реєстрація документів здійснюється з метою забезпечення їх обліку, контролю за виконанням і оперативним використанням наявної у документах інформації.
Реєструються всі документи незалежно від способу їх доставки, передавання чи створення.
Документи, що передаються електронною поштою у сканованій формі без електронного цифрового підпису, реєструються окремо від інших видів документів із зазначенням електронної адреси відправника та адресата.
Порядок отримання та реєстрації усіх видів вхідної кореспонденції, яка надходить на адресу Міністерства, чітко регламентований.
Як зазначає представник відповідача, у разі отримання Міністерством запитів від 13.02.2018 року № 62 та від 05.03.2018 року № 89, такі документи підлягали б реєстрації відповідно до вищевказаної Інструкції, та передані до подальшого опрацювання відповідному структурному підрозділу.
Також зазначено, що за результатами пошуку в реєстраційній базі вхідних документів «UnityBase.DocNet», яка застосовується Міністерством для організації електронного документообігу, листів від 13.02.2018 року № 62 та від 05.03.2018 року № 89 не виявлено (а.с.44).
Надані позивачем докази а саме друковані переліки електронних повідомлень не підтверджують факт направлення та отримання поштових листів відповідачеві.
Стосовно копії поштової квитанції від 06.03.2018 року, суд зазначає, що фіскальний чек (а.с.32) не містить переліку документів направлених на адресу відповідача, що унеможливлює встановити, що саме було відправлено позивачем на адресу відповідача.
Інструкцією визначено порядок здійснення електронного листування з Міністерством. У той же час, надсилання інформації на адресу Міністерства засобами електронного зв'язку має певні особливості, зокрема щодо офіційних адрес як органу державної влади так і його посадових осіб.
Наказом Міністерства від 26.12.2013 № 2765/5 затверджено Порядок роботи з електронною поштою в Міністерстві юстиції України, Державній виконавчій службі України, Державній реєстраційній службі України, їхніх територіальних органах та органах нотаріату (далі - Порядок).
Порядком визначено механізм присвоєння та використання доменних імен для забезпечення офіційного листування засобами електронної пошти в Міністерстві його територіальних органах з урахуванням норм Конституції України, Законів України «Про телекомунікації», «Про інформацію», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про електронні документи та електронний документообіг», інших законодавчих і нормативних актів.
Пунктом 3 Порядку закріплено, що офіційне листування в Міністерстві здійснюється виключно з використанням поштового сервера, створеного Адміністратором поштового сервера, і домена "minjust.gov.ua". Поштовий сервер із вказаним доменним іменем використовується для підтримки засобів офіційної електронної пошти Міністерства.
Крім того, відповідно до пункту 4 Порядку, система офіційної електронної пошти домена "minjust.gov.ua" складається з офіційних електронних адрес Міністерства; персональних електронних адрес користувачів Міністерства; функціональних електронних адрес Міністерства, які створюються для забезпечення потреб окремих напрямків діяльності, заходів, позаштатних структур тощо.
Порядком закріплено, що офіційні електронні адреси використовуються для офіційного листування Міністерства та визначено офіційну електронну адресу Міністерства, якою є - "themis@minjust.gov.ua".
Персональних електронних адрес користувачів Міністерства, пунктом 6 Порядку передбачено їх призначення для офіційного листування користувача, якому належить відповідна адреса.
Тобто, Порядком чітко встановлено офіційні електронні адреси Міністерства юстиції України та працівників.
Суд також, зазначає, що позивачем не надано суду доказів направлення запиту від 13.02.2018 року №62 на адресу відповідача засобами поштового зв'язку, як зазначає представник позивача в позовній заяві.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Громадській організації «Донецький меморіал» до заступника Міністра юстиції України Чернишова Д.В. про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, відмовити.
Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя І.В. Смолій
Повний текст рішення виготовлено 28.09.2018 року.