29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"27" вересня 2018 р. Справа № 924/693/18
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В., розглянувши матеріали справи
за позовом державного підприємства „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом” м. Київ від імені і за дорученням якого діє відокремлений підрозділ „Хмельницька АЕС” м. Нетішин, Хмельницької області
до публічного акціонерного товариства „Управління будівництва Хмельницької АЕС” м. Нетішин, Хмельницької області
про стягнення 77103,83 грн.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
В судовому засіданні 27.09.2018р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. ст. 185, 233, 240, 241 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.
Державне підприємство „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом” м. Київ від імені і за дорученням якого діє відокремлений підрозділ „Хмельницька АЕС” м. Нетішин, Хмельницької області звернулася до суду із позовом до публічного акціонерного товариства „Управління будівництва Хмельницької АЕС” м. Нетішин, Хмельницької області про стягнення 77103,83 грн. з яких 65038,72 грн. заборгованості, 9402,48 грн. нарахувань за встановленим індексом інфляції, 2662,63 грн. 3% річних. Позовні вимоги мотивовані тим, що: 17.04.2000р. між позивачем (енергопостачальна організація) та відповідачем (споживач) укладено договір №378-1227/39-Т на відпуск теплової енергії в гарячій воді, відповідно до п. 1. якого енергопостачальна організація взяла на себе зобов'язання відпустити споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у строки, передбачені цим договором.
Усупереч умов договору відповідач не оплатив вартості одержаної теплової енергії в гарячій воді, отриманої у січні, лютому, березні 2017 року, у результаті чого виникла заборгованість в розмірі 65038,72 грн., яку позивач просить суд стягнути у судовому порядку.
Крім того, позивач за неналежне виконання договірних зобов'язань у порядку, ст. 625 ЦК України, нарахував відповідачу інфляційні витрати в сумі 9402,48 грн. та 2662,63 грн. 3% річних.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 30.08.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №924/693/18, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 27.09.2018р.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, на адресу суду надіслав відзив на позов в якому повідомив, що позовні вимоги в частині суми основного боргу в сумі 65038,72 грн. та 3% річних в сумі 2662,63 грн. визнає, щодо стягнення нарахувань індексу інфляції заперечує, посилається на те, що позивачем не враховано інфляцію за липень 2018р., яка становить 99,3%, тобто розрахунок інфляції буде значно менший з врахуванням індексу інфляції за липень 2018р.
Розглянувши матеріали справи судом встановлено наступне.
17.04.2000р. між ДП НАЕК „Енергоатом” ОП Хмельницька АЕС (Енергопостачальна організація) та акціонерним товариством „Управління будівництва Хмельницької АЕС” (Споживач) укладений договір на відпуск теплової енергії №378-127/39-Т, згідно з яким Енергопостачальна організація зобов'язується відпустити Споживачу теплову енергію в в гарячій воді в період з 15 жовтня 2000р. по 15 жовтня 2001р. - 8197 Гкал з максимум теплової завантаженості 4,2139 Гкал, при Тз.п. - 21 град. С, з них на опалення - 3,8559 Гкал/годи при Тз.п. - 21 град. С, на гаряче водопостачання - 0,358 Гкал/годи при Тз.п. - 21 град. С.
Кількість теплової енергїї, що подається "Енергопостачальною організацією” споживачу для опалення та вентіляції, встановюється в залежності від температури зовнішнього повітря, а для потреб гарячого водопостачання та технологічних цілей - по представленому "Споживачем" добовому графіку навантаження, "Енергопостачальною організацією". (п.2 договору.)
Відповідно до п.10 договору, за використану теплову енергію „Споживач” розраховується з „Енергопостачальною організацією” згідно з діючим тарифом. При заповнені водою з мережі теплових мереж і систем, а також при нормативному витоку води з мережі з систем „Споживач” оплачує вартість одержаної вихідної води і витрат по її хімічній очистці згідно з плановою вартістю, при витоку води з систем вище норми і використанні її не за призначенням виплачує 5-ти кратну вартість води, яка включає тарифну. За споживання теплової енергії і гарячої води понад означених пп. 1,2 договору максимальних погодинних навантажень "Споживач" виплачує "Енергопостачальній організації" 5-ти кратну вартість за кількість тепла, використаного понад дозволених навантажень. Виплата проводиться на основі „Акту про порушення” „Правил пользования тепловой энергией", складеного „Енергопостачальною організацією” в присутності „Споживача”. Відмова „Споживача” від підпису акта не звільняє його від оплати в зазначеному порядку.
Згідно п.11 договору, поточні розрахунки за використану теплоенергію проводяться платіжним дорученням "Споживача" 1 раз в місяць попередньою оплатою в розмірі 100 % не пізніше 10 числа і здійснюються виключно в грошовій формі. У випадку несплати "Споживачем" теплоенергії „Енергопостачальна організація” має право припинити подачу теплоенергії і в односторонньому порядку вжити заходи по зупиненню дії даного договору або здійснити заставу майна та майнових прав "Споживача" згідно з діючим законодавством.
Відповідно до п. 13 даного договору, даний договір укладається терміном на 1 рік по 15 жовтня 2001р. і вважається щорічно продовженим на слідуючий рік, якщо за місяць до закінчення терміну договору не буде заяви від однієї з сторін про відмову від даного договору або його перегляду.
18.01.2010р. між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору від 17.04.2000р. №378-127/39 на відпуск теплової енергії в гарячій воді.
Відповідно до п.1.1 додаткової угоди, внесено зміни в п.11 договору „Розрахунки за теплову енергію, використану "Споживачем", проводяться виключно в грошовій формі, відповідно до Постанови НКРЕ від 30.12.2009р. №1573 за тарифом на виробництво теплової енергії 27,81 грн. за 1 Гкал без ПДВ, 33,37 грн. за 1 Гкал з ПДВ. Попередня оплата в розмірі 50% місячної суми перераховується "Споживачем" "Енергопостачальній організації" на розрахунковий рахунок до 10 числа поточного місяця. Кінцевий розрахунок "Споживач" проводить до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.". Про зміну тарифів на теплову енергію, "Енергопостачальна організація" повідомляє Споживача листом про відповідні зміни. У разі ненадходження від "Споживача" обґрунтованих заперечень, викладених у письмовій формі, у 20-денний строк з моменту відправлення "Енергопостачальною організацією" листа щодо зміни тарифів, нові тарифи вважаються узгодженими "Споживачем". Лист про зміну тарифів є невід'ємною частиною договору".
Позивач 16.03.2017р. листом №86-843 повідомив відповідача щодо внесення змін в договір №378-127/39-т від 17.04.2000р., відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 02.12.2016 №2126 «Про внесення змін і деяких постанов НКРЕКП» внести наступні зміни в договір №378-127/3 9-т від 17.04.2000 на постачання теплової енергії в гарячій воді, а саме: п.11. викласти у такій редакції: „ Тариф на послуги з централізованого теплопостачання з 30.12.2016 становить 71,92 грн. за 1Гкал без ПДВ, 86,30 грн. Розрахунок "Споживач" проводить до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим."
Згідно наданого в матеріали справи розрахунку боргу, відповідачу за період з січня 2017р. по квітень 2017р. надавались послуги із відпуску теплової енергії на суму 65038,72 грн., що підтверджується виставленими рахунками на оплату 266 від 31.01.2017р. на суму 24186,69 грн., №792 від 28.02.2017р. на суму 29639,38 грн., №1504 від 31.03.2017р. на суму 16696,38 грн., актами наданих послуг за січень 2017р., лютий 2017р. та березень 2017р., довідкою про стан заборгованості станом на 30.06.2018р.
Відповідач свої зобов'язання згідно договору належним чином виконав частково. Станом на 30.06.2018. заборгованість відповідача за надані послуги по відпуску теплової енергії за період з січня 2017р. по березень 2017р. становить 65038,72 грн.
Позивач на адресу відповідача надіслав претензію №86-2021/6026 від 06.07.2018 року про погашення боргу, яка останнім залишена без відповіді та задоволення.
Станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 65038,72 грн.
В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань згідно договору, позивач просить стягнути із відповідача 65038,72 грн. заборгованості, 9402,48 грн. інфляційних витрат, 2662,63грн. - 3% річних.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом враховується наступне:
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
У відповідності до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З положень ст. 509 ЦК України та ст.173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір на постачання теплової енергії №2094/387 від 29.12.2008р., який за правовою природою віднесено до договорів постачання енергоносіїв.
Відповідно ст.714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Аналогічні положення містить ст.275 ГК України.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.
Відповідно до п.1,2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст.19 Закону України „Про теплопостачання” передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання відповідно до укладеного між сторонами договору на відпуск теплової енергії в гарячій воді №378-127/39-Т від 17.04.2000р., в результаті чого на момент звернення позивача до суду з даним позовом сума боргу відповідача перед позивачем за січень, лютий, березень 2017 року склала 65038,72 грн.
Враховуючи вищенаведене позовні вимоги щодо стягнення 9609,42 грн. основного боргу заявлені правомірно, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2662,63 грн. за період з 21.02.2017р. по 31.07.2018р. та нарахувань інфляції в сумі 9402,48 грн. за період з березня 2017р. по липень 2018р. згідно поданого розрахунку.
Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми 3% річних судом встановлено, що останні нараховано в межах можливого розміру, а тому вимога про стягнення 3% річних в сумі 2662,63 грн. підлягає задоволенню.
В свою чергу, позов в частині стягнення з відповідача нарахувань інфляції, суд вважає за необхідне задовольнити частково на суму 8881,40 грн., у зв'язку з проведеною судом перевіркою правильності нарахувань інфляції. В позові, в частині стягнення з відповідача нарахувань інфляції на суму 521,08 грн., суд вважає за необхідне відмовити.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74,76, 77-79, 86, 91, 129,210,220, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов державного підприємства „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом” м. Київ від імені і за дорученням якого діє відокремлений підрозділ „Хмельницька АЕС” м. Нетішин, Хмельницької області до публічного акціонерного товариства „Управління будівництва Хмельницької АЕС” м. Нетішин, Хмельницької області про стягнення 77103,83 грн. задовольнити частково.
Стягнути з публічного акціонерного товариства „Управління будівництва Хмельницької АЕС” (30100, м. Нетішин, Хмельницької області, вул. Ринкова,5, код 21339688) на користь державного підприємства „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом” м. Київ від імені і за дорученням якого діє відокремлений підрозділ „Хмельницька АЕС”(30100, м. Нетішин, Хмельницької області, вул. Енергетиків,20, код 21313677) - 65038,72 грн. (шістдесят п'ять тисяч тридцять вісім гривень 72 коп.) заборгованості, 2662,63 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 63 коп.) 3% річних, 8881,40 грн. (вісім тисяч вісімсот вісімдесят одна гривня 40 коп.) індексу інфляції, 1750,09 грн. (одна тисяча сімсот п'ятдесят гривень 09 коп.) судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України.
Повне рішення складено 02.10.2018 р.
Суддя С.В. Гладій
Віддрук: 4 прим.:
1 - до справи
2,3 - позивачу (м. Київ, вул. Назарівська,3, та 30100, м. Нетішин, Хмельницької області, вул. Енергетиків,20) (реком. з повід.)
4 - відповідачу (м. Нетішин, Хмельницької області, вул. Ринкова,5)(реком. з повід.)